Проект INDRO, який фінансує Європейський Союз, досліджує можливість використання індикаторів дистанційного зондування, завдяки яким Європа зможе краще підготуватися до екстремальної спеки та посухи.

У 2003 році літо у Європі було одним з найгарячіших і найсухіших в історії континенту. Екстремальне тепло тоді негативно вплинуло на європейську економіку та навколишнє середовище, а також спричинило загибель багатьох людей. Відтоді у ЄС почали впроваджувати масштабні проєкт та підтримувати дослідження, які можуть допомогти пом’якшити наслідки екстремальних посух. Зокрема, Європейська Комісія прийняла “Політику щодо дефіциту води та посухи”. В рамках документу підтримують ініціативи, спрямовані на краще розуміння природних змін, які спричиняють посуху та впливу посухи на динаміку екосистем. Однією з таких ініціатив є проєкт INDRO, в рамках якого і вивчають можливість використання дистанційного зондування.

— Індикатори дистанційного зондування, які зараз використовують у Європейській обсерваторії посухи не ідеально підходять для реєстрації швидких змін у фотосинтезі рослин, — зазначила Мануела Бальзароло (Manuela Balzarolo), наукова співробітниця Центру досліджень екології та лісового господарства (CREAF) та головна наукова співробітниця проекту INDRO. — Щоб виправити це, наш проект зосередився на розробці нових індикаторів дистанційного зондування, здатних контролювати стан рослин та їх реакцію на посуху.

Періодичні посухи призводять до збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері до неприродно високих показників. Використання методів дистанційного зондування — це один із способів аналізу впливу вуглекислого газу на наземні екосистеми. Вони є ефективним способом моніторингу стану екосистем у режимі реального часу.

— Індикатори дистанційного зондування також дають змогу здійснити ряд різних просторових та часових спостережень щодо змін у структурі екосистеми та її функціях, — зазначила Мануела Бальзароло.

Досліджуючи взаємозв’язок між показниками дистанційного зондування та фізіологічним станом рослин у глобальному масштабі, науковиця змогла краще зрозуміти просторову та часову мінливість валового первинного виробництва екосистеми в різних умовах навколишнього середовища. Вона також перевірила, які фактори, пов’язані з рослинами та довкіллям, є найважливішими для визначення валової первинної продукції та мінливості кількості світла, використовуваного рослинами при фотосинтезі.

— Дослідження встановило, що пов’язані із посухою змінні впливають на кількість світла, використаного для фотосинтезу впродовж року, у лісах помірної кліматичної зони. Тоді як змінні, що стосуються температури, впливають на кількість світла, що використовується у фотосинтезі впродовж року в лісах помірно холодної зони, — зазначає науковиця. — Окрім того, виявилося, що сезонні зміни кількості світла, використовуваного для фотосинтезу, значною мірою пов’язані з метеорологічними змінними і змінюються залежно від пори року (найбільша влітку).

Впровадження проекту надало цінну інформацію для створення систем раннього попередження, необхідних для ефективнішого пом’якшення наслідків посухи для навколишнього середовища та економіки. Під час досліджень вдалося зібрати актуальні широкі та сучасні знання щодо використання методів дистанційного зондування для контролю впливу посухи на екосистеми і на суспільство загалом.

Підготувала Наталія Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram