ЄС погодив пом’якшення правил щодо геномно-редагованих культур: продукти без ГМО-маркування можуть з’явитися на полицях супермаркетів

Європейський Союз досягнув домовленості про нову регуляторну рамку для геномно-редагованих рослин — так званих NGT (new genomic techniques). Це рішення може суттєво змінити правила вирощування та продажу таких продуктів у ЄС, а також вплинути на аграрні ринки сусідніх країн, зокрема України.

Що таке NGT і чим вони відрізняються від ГМО

NGT — це сучасні методи селекції, серед яких, наприклад, геномне редагування (CRISPR).

Їхня ключова ознака: не потребують вставлення чужорідної ДНК з інших видів, на відміну від класичних ГМО.

Редагування відбувається в межах власного геному рослини — зміни, які теоретично могли б виникнути природним шляхом або внаслідок традиційної селекції.

Саме ця відмінність стала підґрунтям для перегляду суворих ГМО-правил у ЄС.

Про що домовилися країни ЄС

Новий регламент:

1. Звільняє частину NGT-культур від жорсткого ГМО-регулювання

Деякі геномно-редаговані рослини тепер не підпадатимуть під складні та дорогі процедури реєстрації, як класичні ГМО.

2. Дозволяє продавати продукти без спеціального маркування

Тобто продукти, отримані за допомогою нових геномних технологій, можуть з’явитися на полицях супермаркетів без окремого позначення “ГМО”.

3. Питання патентування вирішено частково

Це була найскладніша тема перемовин.

Патенти дозволені, але з винятком:
→ не можна патентувати ознаки або послідовності ДНК, які існують у природі або створені біологічними методами.

Фермери зберігають право залишати та висівати насіння наступного року.

Навіщо ЄС пом’якшує правила

Європейська Рада заявила, що новий підхід:

  • підвищує конкурентоспроможність фермерів ЄС на світовому ринку;
  • посилює продовольчу безпеку;
  • зменшує залежність від імпорту продуктів і технологій;
  • дозволяє створювати культури, стійкі до кліматичних змін, або ті, що потребують менше добрив та пестицидів.
Критика та ризики

Противники реформи наголошують:

  • потенційні довгострокові ризики для довкілля та здоров’я;
  • небезпеку надмірної комерціалізації технології;
  • необхідність збереження права споживача на вибір, зокрема маркування таких продуктів.
  • Угода ще має пройти друге читання в Європарламенті та Раді ЄС, але зазвичай після досягнення компромісу формальне схвалення — питання часу.
Що це означає для України

Україна вже інтегрується у європейські ринки та адаптує аграрне законодавство до норм ЄС. Зміна підходів до NGT у Європі може:

  • відкрити доступ до нових селекційних технологій;
  • створити конкурентний тиск для українських виробників насіння;
  • вплинути на правила експорту агропродукції до ЄС у найближчі роки.

Якщо хочеш — можу підготувати аналітику про можливі наслідки цього рішення для українського агросектору.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram