Світ насінництва стрімко змінюється — технології стають не просто трендом, а умовою виживання галузі. Про найновіші інновації, які формують майбутнє насінництва — від роботів, що «плавають» під шаром зерна, до керованих популяцій мух-дзюрчалок, здатних замінювати бджіл у запиленні, — розповідає у своїй авторській колонці Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ), яка нещодавно повернулася з конгресу Euroseeds 2025, де були представлені найновіші технологічні рішення для виробників насіння, селекціонерів і науковців.
Насінництво вже еволюціонувало від підрядної ролі в агровиробництві до статусу незалежної галузі, від якої залежить рентабельність бізнесу та продовольча безпека. До того ж світ швидко змінюється, і саме ті, хто працює з насінням, першими реагують на кліматичні, технологічні та ринкові виклики. Це вкотре підтвердив щорічний конгрес Euroseeds, де зустрічаються виробники, науковці й регулятори, щоб визначити напрям розвитку світового насінництва. Насіннєва асоціація України (НАУ) теж взяла участь у заході й готова поділитись головними трендами, які впливатимуть не лише на глобальну, а й на українську галузь.
Робот під поверхнею, комп’ютерний зір, герметичне зберігання
В умовах, коли клімат і ринки змінюються щороку, стабільність стає справжнім випробуванням. Згадайте хоча б сезон 2024 року — спека й посуха тоді різко зменшили врожайність, і будь-яка додаткова втрата під час зберігання лише збільшила б збитки. Якби контроль умов зберігання спрацював неналежно, втрати були б ще більшими.
NB: Коли температура чи вологість у сховищах виходять за межі норми, партія насіння може втратити схожість буквально за кілька днів. Саме тому якісний моніторинг і збереження — це вже не допоміжна функція, а питання виживання бізнесу.
Британська компанія Crover розробила першого у світі робота, який рухається під поверхнею шару зерна і вимірює температуру, вологість та рівень CO₂. Такі роботи вже працюють на потужностях провідних компаній.
У робота є щуп, яким він може брати проби з будь-якої глибини чи важкодоступних ділянок насипу. Він просто під’їжджає, занурює щуп і передає дані. Людині на це знадобилося б значно більше часу, та й ще довелося б буквально ходити по зерну, щоб дістатися віддаленого місця, наприклад, під крайньою стінкою.
Cgrain Value Sorter із технологією комп’ютерного зору замінює ручне сортування на автоматизовану точну й об’єктивну аналітику, а Nox® Bags пропонують просте, але ефективне рішення — герметичне зберігання у середовищі, збагаченому CO₂, без хімії та фумігації.
Ці системи створюють нову культуру управління якістю — коли зерно постійно під наглядом, адже людський фактор у таких процесах надто дорогий.
NB: Для України питання зберігання якості насіння сьогодні стоїть особливо гостро — через перебої в енергопостачанні, дефіцит персоналу та складну логістику. Зрештою все зводиться до простого: у кого якість під контролем — той на ринку надовго.
Цифровізація селекції та аналітики
Селекція насіння сьогодні спирається не лише на досвід і знання генетиків, а й на цифрову обробку даних. Їхній обсяг і глибина аналізу визначають, наскільки швидко біологи можуть знаходити потрібні ознаки й формувати стійкі гібриди. Аналіз тисяч зразків і параметрів допомагають селекціонеру працювати точніше.
Одним із прикладів того, як технології змінюють підхід до селекції, стала система PhenoLytics — переможець конкурсу InnovAction Stage на Euroseeds 2025. Вона досліджує насіння у 3D-форматі, визначає внутрішню структуру, життєздатність і прогнозує схожість без пошкодження зразка. Це змінює підхід до оцінки якості – від вибіркових перевірок до повного, об’єктивного аналізу кожної партії.
Своєю чергою, Breedbio розробила цифрову платформу, що об’єднує лабораторії, аналітиків і техніків у єдину систему. Вона автоматично обробляє мільйони результатів генотипування, порівнює їх з історичними даними й підказує рішення для оптимізації програм розмноження.
Такі інструменти роблять процес селекції більш передбачуваним і керованим, зменшують вплив випадковості.
В українських умовах подібні рішення дають можливість рухатися швидше. Інтеграція цифрових систем дає значну перевагу приватним і університетським лабораторіям, які прагнуть вийти на рівень міжнародних партнерств. Це реальний шанс скоротити відставання у швидкості селекційних процесів, особливо у створенні гібридів, стійких до спеки та нестачі вологи.
Мухи-дзюрчалки — новий формат запилення
Запилення — один із процесів, без якого неможливо отримати якісне насіння. Але традиційні запилювачі, насамперед бджоли, стають дедалі вразливішими до високих температур, пестицидів і коливань клімату. Цю проблему взялася вирішувати компанія Polyfly, яка працює з керованими популяціями мух-дзюрчалок — природних запилювачів, здатних ефективно працювати й в теплицях, і на відкритому полі.
Головна перевага цих комах — стабільність. Вони не залежать від пори року, рівня освітленості чи температури так, як бджоли, і здатні запилювати навіть у похмуру або прохолодну погоду. Для виробників насіння овочевих і плодових культур це має велике значення, адже в таких культурах якість насіння безпосередньо залежить від повноти запилення. Там, де природна активність бджіл знижується, дзюрчалки фактично беруть на себе основне навантаження. Крім того, личинки цих комах поїдають попелицю та гусінь, зменшуючи кількість шкідників без хімічних обробок.
NB: Для України така технологія особливо цікава. По-перше, значна частина виробництва насіння овочів і квітів зосереджена саме у закритому ґрунті, де класичні запилювачі працюють не завжди ефективно. По-друге, останні роки показали, що кліматичні коливання — не виняток, а постійний фон. І мати стабільний, передбачуваний механізм запилення — це вже елемент технологічної безпеки виробництва.
У країнах Західної Європи такі рішення теж набирають обертів, але там вони здебільшого вписуються у загальну політику сталого землеробства. В Україні ж це питання швидше практичне — зменшити ризики невдалого запилення, стабілізувати урожай і зберегти якість насіннєвого матеріалу навіть у складних умовах сезону.
Автономний моніторинг і цифрові теплиці
Все більше агровиробників переходять на тепличне вирощування — не лише для подовження сезону, але й щоб зменшити вплив погоди та мати стабільну якість. Системи поливу, освітлення чи вентиляції давно автоматизовані, але саме візуальний контроль рослин залишався ручним і трудомістким. Цю частину процесу ефективно бере на себе технологія CorvusDrones.
Автономні дрони регулярно облітають теплиці, фіксують фази росту, цвітіння, дозрівання та розпізнають ознаки хвороб — ще до того, як вони стануть помітними людині. Усі дані зберігаються у хмарному сервісі, де система аналізує динаміку росту, прогнозує розвиток і формує рекомендації. Технологія закриває слабкі місця тепличного виробництва — брак людей, неточність ручних оглядів, перевитрати ресурсів і ризики для врожаю, які часто з’являються, коли проблему помічають запізно.
У теплицях, де вирощують розсаду, така технологія здатна істотно підвищити ефективність роботи. На цьому етапі рослини найуразливіші до будь-яких відхилень — зміни вологості, освітлення чи температури. Автоматичний моніторинг допомагає помічати стрес або початок хвороби ще до того, як це стане видно людському оку. У такий спосіб виробник уникне «випадіння» частини розсади й збереже однорідність партій, що напряму впливає на якість майбутнього врожаю.
Український контекст
За останнє десятиліття в Україні збудовано й модернізовано десятки насіннєвих заводів, оснащених системами точного калібрування, делікатного сушіння та оптичного сортування. Так, у нас ще не створили робота, який рухається під поверхнею шару зерна і поки не розводять мух-дзюрчалок. Водночас технології, що ще вчора здавалися футуристичними, уже сьогодні допомагають нашим фермерам працювати точніше, екологічніше й ефективніше. Українські компанії роблять впевнені кроки й готові мислити стратегічно, фокусуючись на життєздатності насіння і збереженні генетичного потенціалу.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
