Як отримати якісне насіння проса

Якісний насіннєвий матеріал — це основа високопродуктивних посівів. Але не стільки важливо підвищення врожайності завдяки створенню нових сортів, як досягнення стабільності врожайності у різні роки, тобто підвищення стійкості сортів до стресових чинників зовнішнього середовища.

Отож, які основи формування та проростання якісного насіння проса залежно від попередників, систем і рівнів удобрення, строків сівби, збирання та зберігання?

Перше правило: має бути добре удобрений фон, а попередниками — горох і пшениця

Найцінніше насіння проса з високими посівними якостями та врожайними властивостями формується на удобреному фоні після удобрених попередників. За лабораторною схожістю (97,3–96,8%), енергією проростання (92,5–92,0%) і силою росту (95,5–94,7%) це насіння відповідає категорії оригінального й має найкращі врожайні властивості. Істотно вищу врожайність забезпечує насіння, вирощене після гороху і пшениці озимої — відповідно 4,15 і 3,93 т/га або на 0,17–0,75 т/га більше порівняно з іншими попередниками.

Поліпшенню структури насінницького агрофітоценозу проса, підвищенню активності фотосинтетичної діяльності та загальної стійкості материнських рослин до несприятливих умов вирощування на чорноземі опідзоленому низько забезпеченому азотом лужногідролізованих сполук і середньо — рухомими сполуками фосфору й калію сприяє обов’язкове припосівне внесення азотних добрив дозою 60 кг/га д.р. на фоні основного внесення Р₆₀К₆₀.

Накопиченню істотно більшого вмісту сухої речовини, підвищенню ефективності витрачання вологи на формування врожаю й високому рівню насіннєвої продуктивності проса сприяє внесення повного мінерального добрива (N60P60K60) під посіви материнських рослин. Виключення з нього одного з елементів, або одновидове їхнє внесення істотно знижує ефективність системи удобрення проса за всіх способів сівби.

Правило друге: сприятливі погодні умови дають кращу врожайність, але гіршу якість насіння

За коефіцієнтами детермінації врожайність насінницьких посівів проса на 56% визначається запасами доступної вологи в ґрунті на час сівби і на 76% сумою опадів за вегетацію.

Погодні умови вегетації материнських рослин проса істотно впливають на його посівні якості насіння та врожайність у поколіннях. Найвищу врожайність посівів першого насіннєвого потомства забезпечує насіння, вирощене за екстремально-посушливих погодних умов — відповідно 4,06 т/га порівняно з 3,95 і 3,43 т/га, коли за сприятливіших погодних умов одержано більшу кількість насіння, проте гіршої якості. Частка впливу погодних умов року вирощування материнських рослин на врожайність рослин першого насіннєвого потомства становить 40%.

Правило третє: різні способи сівби вимагають різного удобрення

Вищу інтенсивність утворення хлорофілу та чисту продуктивність фотосинтезу проса забезпечує широкорядна сівба, яка з міжряддями 45 см і кількісною нормою висіву 2,0 млн шт./га забезпечує найвищу посівну якість вирощеного насіння. Високоефективною є й звичайна рядкова сівба з нормою висіву 3,5 млн шт./га. Найкращі врожайні властивості має насіння, вирощене за обох варіантів широкорядної сівби — відповідно 4,17 т/га (30 см) і 4,16 (45 см), порівняно з 3,90 т/га за звичайної рядкової сівби. Проте, враховуючи істотно вищу продуктивність (на 0,80–1,35 т/га) ділянок звичайного рядкового способу з нормою висіву 3,5 млн шт./га, такі параметри сівби також можуть бути використані в технології вирощування проса на насіння.

Формуванню найвищої якості насіннєвого матеріалу проса за звичайної рядкової сівби сприяє включення до системи удобрення азоту й фосфору, а за широкорядної — використання повного мінерального удобрення. Відповідно, інтегрований показник якості насіннєвого матеріалу, вирощеного на цих фонах, є найвищим (98,9 і 98,6%), а за лабораторною схожістю (97,2 і 97,5%), енергією проростання (92,2 і 93,8%) і силою росту (94,5 і 96,0%) таке насіння відповідає категорії оригінального.

Правило четверте: оптимальні строки сівби залежно від сорту і способу сівби

Кращою адаптивністю та реакцією на чинники інтенсифікації характеризується сорт Золотисте, врожайність насіння якого в середньому за роки досліджень була на рівні 3,76–4,46 т/га або на 0,45–0,69 т/га більше порівняно з сортом Веселоподільське 16.

 Істотно вищу врожайність проса в посівах першого насіннєвого потомства формує насіння сорту Лана, вирощене звичайним рядковим способом з сівбою у першій декаді травня — відповідно на рівні 4,25–5,47 т/га або на 0,33–1,98 т/га більше порівняно з іншими строками і способами сівби. Для сорту Слобожанське найефективнішою є сівба звичайним рядковим способом у першій декаді червня — відповідно 3,78–4,99 т/га або на 0,14–1,64 т/га більше. За необхідності перенесення строків сівби материнських рослин проса обох сортів на третю декаду травня перевагу слід надавати широкорядній сівбі. Частка впливу сортових особливостей становить 17–21%.

До речі, відхилення від рекомендованих у виробництві норм висіву насіння в межах кожного з досліджуваних способів сівби викликає зниження рівня врожайності. Найістотніші недобори врожаю спричиняє зменшення норми висіву від оптимальної, порівняно з її перевитратою на таку ж кількість. Подібна тенденція щодо зменшення врожайності материнських рослин стосується і способу сівби — зі збільшенням ширини міжрядь значення цього показника для материнських рослин також істотно зменшується.

Найвищу економічну ефективність вирощування насіння проса забезпечує внесення повного мінерального добрива нормою N60P60K60 з сівбою не пізніше другої декади травня звичайним рядковим способом і нормою висіву 3,5 млн шт. схожих насінин/га. За необхідності перенесення строків сівби на пізніші терміни більшу прибутковість забезпечує широкорядна сівба з нормою висіву на рівні 2,0–2,5 млн шт. схожих насінин/га.

Правило шосте: збирання насіння в оптимальні терміни

За вирощування проса на насіння до роздільного збору врожаю найдоцільніше приступати за настання 65–70% ступеня стиглості зерна в волоті з наступним обмолотом через три доби. За потреби швидшого розмноження дефіцитного насіннєвого матеріалу або прогнозу несприятливих умов у період збору врожаю строки скошування можна перенести й на більш ранні терміни (25-30 і 45-50% стиглості), проте з обов’язковим відлежуванням сирої маси валків не менше шести діб.

Використання роздільного обмолоту насінницьких посівів за настання 65-70% ступеня зрілості зерна в мітелці з тривалістю відлежування валків не довше шести діб дозволяє одержати максимальний сукупний прибуток за два покоління. Коефіцієнти енергетичної ефективності вирощування насіння (3,8-5,6) і зерна (1,8-3,4) проса вказують на доцільність використання рекомендованих агрозаходів у виробництві.

Рекомендації виробникам

В умовах Правобережного Лісостепу України для одержання 4,0-5,0 т/га насіння проса з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендуємо:

• як найбільш адаптовані до умов регіону й чинників інтенсифікації висівати сорти проса посівного Золотисте, Лана й Омріяне;
• в якості попередників використовувати удобрені горох і пшеницю озиму, після яких просо висівати на фоні внесення повного мінерального добрива (P₆₀K₆₀ під зяблевий обробіток ґрунту і N₆₀ під передпосівну культивацію) не пізніше другої декади травня звичайним рядковим способом і нормою висіву 3,5 млн шт. схожих насінин/га;
• за необхідності перенесення строків сівби на пізніші терміни найдоцільнішою є широкорядна сівба з нормою висіву на рівні 2,0-2,5 млн шт. схожих насінин/га;
• до роздільного збору врожаю приступати за настання 65-70% ступеня стиглості зерна в волоті з наступним обмолотом через три доби;
• для характеристики посівних кондицій насіння проса та його врожайних властивостей у поколіннях застосовувати інтегрований показник якості.

 

Володимир Білоножко,
доктор с.-г. наук, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького;

Віталій Бурдига,
к. с.-г .н., директор науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського державного аграрно-технічного університету;

Сергій Полторецький,
доктор с.-г. наук, професор, декан факультету агрономії Уманського національного університету садівництва.