Пізній посів озимої пшениці цього року став актуальним для багатьох агропідприємств. На які особливості сезону слід зважати, на чому можна реально зекономити, та від яких хвороб і шкідників слід особливо берегти поля.

При пізніх строках сівби озимої пшениці багато залежить від глибини самого посіву.  Пізні строки сівби вимагають мілкішого загортання, аніж ранні. Озиму пшеницю не варто надто заглиблювати максимум на 2 см, як посіяно рівномірно, то при нормальному обробітку ґрунту ця глибина оптимальна. На яку б глибину не загорталось насіння вузол кущіння буде формуватись на глибині 2-3 см. При глибокому загортанні на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущіння (епікотиль) витрачається основна частина ендосперму, тож проросток виходить на поверхню ослабленим. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабша коренева система і рослина менш продуктивна і схильна до вилягання. Максимум заглибити на при 3 см, якщо у ґрунті є волога, і насіння набубнявіє, зійде й у фазі шильця чудово перезимує.

NB: Найгірша фаза для зимівлі озимої пшениці це фаза двох листків, за якої пшениця не формує вузол кущення, а у фазі шильця трьох-чортирьох листочків процес пройде ідеально.

Також варто не забувати що пшеницю озиму рекомендовано розділяти на три групи: сорти, що забезпечують максимальну врожайність за двох строків сівби озимої пшениці; сорти, що  забезпечить максимальну врожайність за другого строку і порівняно низьку за першого; сорти із високою врожайністю за першого строку і порівняно низькою за другого.

Важливе у підготовці грунту

При підготовці ґрунту потрібно максимально подрібнити пожнивні рештки та забезпечити рівномірне розміщення їх по площі. Проведені дослідження показують, що подрібнена солома довжиною 50 мм наполовину перегниває на 20 С за 54 дні, а розміром 5 мм за 29 днів.  Насичення ґрунтів органічною речовиною одне із найважливіших джерел поповнення запасів поживних речовин, потужний фактор підвищення біологічної активності, поліпшення  їх воднофізичних параметрів. Адже водоутримуюча здатність органічної речовини у 5-10 разів вища, ніж у мінеральної фракції грунту, що особливо проявляється у посушливі роки.

Мінеральне живлення озимини при пізніх строках сівби

Антагонізм іонів та катіонів це ключ до системи мінерального живлення. Якщо це не враховувати, то на успіх у вирощуванні жодної з культур розраховувати не варто. Маючи ці знання і значення  елементів у ґрунтах вашого господарства можна управляти мінерального живлення, зокрема потрібними саме у вашій ситуації формами азоту. Зараз ті господарства, що невдало підбирають форми азотних добрив, мають великі втрати, особливо це видно на посівах кукурудзи.

NB: Майже на всіх полях України спостерігається порушення співвідношення азоту фосфору і калію.

Навіть в умовах подорожчання, якщо фермери будуть вносити мінімальну кількість калію на гарні результати по врожайності пшениці, кукурудзи чи соняшнику розраховувати не варто.

Що стосується фосфору на стартових етапах його теж дуже економлять. Азотний менеджмент окрема тема ми, в Україні, зараз маємо найнижчий коефіцієнт віддачі зерна при внесенні одного кілограму азоту.

NB: Приміром, за даними ФАО, якщо у Німеччині при внесенні одного кілограму азоту можемо мати 20 кг зерна, у Франції – 21 кг, у Великобританії 24 кг, а у Україні всього 7 кг. З чого випливає, що фермери неефективно використовують цей дуже дорогий ресурс.

Ефективність засвоєння азоту на фоні внесення фосфору, калію, сірки, мікроелементів підвищується в рази. З дослідження лабораторії Yara Аналітик (Великобританія) щодо ефективності засвоєння азоту рослинами у синергізмі з іншими елементами випливає, що вносячи у ґрунт азот, але не вносячи марганець і сірку чи магній, ми засвоєння азоту можемо зменшити аж до 40%. Приміром, у США під кукурудзу використовують здебільшого амонійну форму азоту. В Україні використовується карбамід, селітра, КАС тобто той ресурс, який доступний господарству. Однозначно, ми найбільше втрачаємо у потенціалі врожайності оскільки не переймаємо прогресивний досвід країн, які стабільно отримують урожай у 10 т/га і більше. Потрібно чітко розуміти, які форми азоту ви використовуєте, для чого і за яких умов.

Внесення безводного аміаку

Господарям потрібно звернути увагу на доцільність внесення на полях безводного аміаку. На сьогодні, особливо під кукурудзу, це найбільш ефективна та дешева амонійна форма азоту.

NB: Коефіцієнт засвоєння азоту з безводного аміаку на 30% вищий у порівнянні із КАС, а  якщо порівнювати із аміачною селітрою чи карбамідом на 40%.

Тому враховуючи високі ціни, які сформувались на ринку недооцінювати цю можливість не варто. Основна перевага безводного аміаку це приблизно 30% економії коштів порівняно із твердими азотними добривами. Використання безводного аміаку знижує витрати на ПММ і роботи по внесенню у ґрунт. Його можна вносити як  основне (передпосівне) добриво під усі культури і весною, під передпосівну культивацію і можна проводити підживлення восени, під зяблеву оранку. Можна застосувати для підживлення просапних культур. Згідно із даними низки досліджень, безводний аміак гарно знезаражує ґрунти, стерилізує їх і знищує шкодочинних мешканців які у ньому знаходяться личинок хлібних жуків, личинки дротяників, і зменшує життєздатність яєць діабротики. Слід також поглянути на динаміку 1 д.р. NPK в різних видах добрив. Якщо у безводному аміаку станом на жовтень 2021 року вартість д.р. становить 34 грн/кг, то у КАС-32 62,5, і у карбаміді 54,3.

Аміачна вода

Аміачна вода це також амонійна форма азоту, яку можна використовувати як під сівбу соняшнику та кукурудзи, так і під всі інші культури.  Потрібно заробити аміачну воду у ґрунт на глибину 10-15 см, а на ґрунтах легкого механічного складу на 15-18 см.

NB: Грунтом аміачна вода зв’язується сильно, і внесенні восени атмосферними опадами не вимивається. Азот аміаку краще стримується ґрунтом, ніж амонійний азот твердих добрив.

Перед посівом  зернових та інших культур вузькорядної сівби вносити аміачну воду слід машинами з більш вузьким розташуванням сошників (20-25 см) привнесенні під просапні культури аміачну воду вносять до  середини міжрядь або на відстані 15-20 см від рядків. Рекомендованою нормою під зернові культури є 30 кг/га, і під технічні 80-100.

Рідкі комплексні добрива

В умовах холодного ґрунту фосфор погано засвоюється, а інокуляція ортофосфорної кислоти на насіння  кукурудзи дає можливість  кращого засвоєння і не відчувати дефіцит фосфору який може виникати при внесенні його у сухій формі. Рідкі добрива можуть бути і на ортофосфорній і на поліфосфорній кислоті, і сьогодні використовують від 25 до 70 кг/га, хоча задоволення не з дешевих, але швидко окупається завдяки польовим результатам.

Точне підживлення

Часто доводиться господарям стикатися із проблемою надвитрат препаратів під час підживлення, тому максимально точне, локальне підживлення дозволяє вирішити це завдання. Так, підживлювати кукурудзу можна використовуючи технологію  підкореневого внесення Y-Drops безпосередньо під час вегетації у фазі 5-7 листка.

NB: Гарних результатів на полі можна досягти і завдяки грунтовому внесенню технології IN-FURROW норма внесення 20-50 л/га(25-70 кг/га).

Максимальна безпечна для насіння і паростків норма внесення залежить від культури, ширини міжрядь, гранулометричного складу, температури і вологості ґрунту його катіоонообмінної здатності і вмісту органічної речовини, конструкції аплікатора та деяких інших факторів. Низка господарств України вже встигли перейти на технологію POP–UP, або внесення добрив під час посіву у безпосередньому контакті/або у безпосередній близькості від насіння, або окремий вид технології IN-FURROW.

Фітопатогенний комплекс

Не варто недооцінювати зміни у фітопатогенному комплексі за останні 30 років. Якщо ще декілька десятків року тому у агроценозах домінували борошниста роса, септоріоз листя і кореневі гнилі, то зараз у агроценозі з’явились нові захворювання, які додають фермерам проблем.  Приміром, пероноспороз, а у зимовий період тифульози і снігова пліснява. У чому причини появи нового фітопатогенного комплексу?

Насамперед це кліматичні зміни, порушення сівозмін, падіння родючості грунтів, вирощування високоінтенсивних сортів із низькими адаптивними властивостями, мінімалізація обробітку ґрунту та порушення регламенту застосування препаратів.

Так, згідно із даними експертів ФАО, від шкідників, бурянів та хвороб фермери щорічно втрачають до 36% урожайності пшениці, 38% урожайності кукурудзи та 50% рису.  На наступні сезони ще більше активізується діабротика на кукурудзі, вірусні та бактеріальні хвороби на озимій пшениці.

Приміром, цього року в Україні проявив себе ґрунтовий вірус пшениці вирував у західних регіонах і потихеньку підступає до Центральної України.  З’являються нові бактеріальні хвороби на пшениці, а жовта іржа і піренофороз ставатимуть все більш небезпечними для посівів з ними буде важко боротися на полі. Тому потрібно уже зараз переглядати системи захисту і діючі речовини які ви плануєте використовувати аби ефективно захищати посіви озимої пшениці і інших сільськогосподарських культур.

На соняшнику і були і залишатимуться актуальними різні види гнилей склеротинія, зявляються нові раси вовчка 8 та 9. Гібриди, стійкі до передніх 7 рас, уже почали вражатись вовчком і втрачають свою расоспецифічність. На півдні України завдає чимало проблем соняшникова шипоноска.

Ріпак вражатимуть прихованохоботники, особливо це актуально через заборону хлорпірифосу, який раніше ефективно позбавляв поля цієї проблеми. Тому потрібно знаходити альтернативні засоби боротьби. Чимало у поточному році було відмічено склероції вона вражає не тільки соняшник і ріпак, а й сою та кукурудзу.

Що стосується сої, то вируватиме фузаріоз сходів. Це є проблемою, адже грунти збіднені, мало патогенів-антагоністів, а на фоні ущільнення ґрунтів сходи сої з кожним роком вражатимуться хворобами та патогенами ще більше.  Септоріози та бактеріози різних видів на сої також будуть актуальними. Ну і загалом, основна проблема поширення в Україні великої кількості хвороб сільськогосподарських рослин це відсутність якісної та своєчасної діагностики. Лабораторії є, а от фахівців замало, тому сезон до сезону кількістю проблем на полях неминуче зростатиме.

Інформацію взято з семінару «Розмова з агроекспертом. Про все, що у вас наболіло», організованого компанією Art FieldS за участі кандидата біологічних наук, експерта з агротехнологічних питань Олексія Сергієнка.

Підготувала Ірина ГЛОТОВА

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram