Для створення оптимальних умов росту й розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні необхідно застосовувати диференційовану систему обробітку ґрунту залежно від його окультуреності, попередників, рівня забур’яненості та наявності технічних засобів. Науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН радять: потрібно правильно поєднувати у сівозміні глибокий, звичайний, мілкий та поверхневий обробіток ґрунту. Для цього слід використовувати полицеві, дискові, чизельні, плоскорізні знаряддя.
Для визначення оптимальної глибини оранки в кожному конкретному випадку враховують насамперед агрохімічні, воднофізичні властивості ґрунтової відміни, глибину гумусового горизонту та природню родючість підорного шару.
При виборі способу обробітку ґрунту під озимі необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови, попередники, засміченість, ступінь окультурення ґрунту та наявність технічних засобів.
Після ранніх попередників (однорічні трави, конюшина та інші), які звільняють поле не менше як за 20 днів до проведення сівби, необхідно провести дискування важкими дисковими боронами чи лущильниками на глибину 6-8 см.
NB: Для кращого подрібнення післяжнивних решток необхідно проводити дискування в двох напрямах. За рахунок проведення дискування забезпечується приріст зерна 3-5 ц порівняно з врожайністю на полях без лущення. Оранка без проведення дискування не дає бажаних результатів, оскільки утворюються великі брили, які важко піддаються механічному обробітку. Основним способом обробітку ґрунту є оранка. Її слід проводити не пізніше як за 10-12 днів після лущення чи дискування на темно-сірих і чорноземних ґрунтах на глибину 23-25 см, на сірих дерново-підзолених ґрунтах на глибину 20-22 см, а на ґрунтах з меншим гумусовим горизонтом на повну його глибину.
Слід особливу увагу звернути на якість підготовки ґрунту після багаторічних трав 2-3- річного використання. Тому після збирання трав необхідно провести дискування не менше як три рази важкими дисковими боронами на глибину 12-14 см.
На темно-сірих, чорноземах малогумусних та опідзолених необхідно орати на глибину 23-25 см, сірих дерновопідзолистих на глибину 20-22 см. Після культур (кукурудза, цукрові буряки та ін.), які пізно звільняють поле, необхідно провести дискування та оранку на родючих ґрунтах на глибину 23-25 см, а інших — на 20-22 см.
Якщо озимі вирощують після зернобобових, льону та картоплі, то оранка проводиться без попереднього лущення. На культурних ґрунтах при розміщенні озимих після однорічних трав, конюшини однорічного використання, картоплі, кукурудзи, з метою зменшення витрат та проведення підготовки ґрунту в стислі строки, слід застосовувати поверхневий обробіток ґрунту важкими дисковими боронами на глибину 12-14 см.
На важких ґрунтах більш ефективною виявилась двофазна система підготовки ґрунту яка включає лущення у два сліди та глибоке безполицеве розпушення на глибину 25-27 см чизельними культиваторами, плоскорізами та іншими знаряддями. На схилових землях оранку слід проводити впоперек, або по діагоналі схилу на глибину 20–22 см, а на ґрунтах з меншим гумусовим горизонтом на повну глибину. З метою запобігання змиву ґрунту та нагромадження додаткової вологи в ґрунті необхідно застосовувати щілювання на глибину 45-60 см у напрямку близькому до горизонталей місцевості з відстанню між проходами 7-12 м.
NB: Оптимальний строк проведення щілювання до періоду передпосівного обробітку ґрунту. Така система обробітку ґрунту забезпечує приріст врожаю 3-5 ц/га.
Щороку озимі культури (понад 30 %) висіваються по стерньових попередниках. Найбільш негативно реагує на стерньові попередники і повторні посіви озима пшениця, посіви якої поражаються кореневими гнилями близько 40 %, що зумовлює зниження врожайності на 15-20 %.
Одним із ефективних заходів у боротьбі з кореневими гнилями, шкідниками та бур’янами є своєчасне лущення стерні та проведення оранки через 10-12 днів на родючих ґрунтах на глибину 25-27 см, а на інших ґрунтах на глибину 20-22 см.
NB: Дослідженнями встановлено, що при запізненні з оранкою на 20-30 днів урожайність зерна зменшується на 16-18 %, а при проведенні оранки в день сівби на 30-35 %.
Для покращення якості передпосівного обробітку ґрунту на полях після оранки потрібно застосовувати культивацію з боронуванням. Технологічні вимоги до передпосівного обробітку ґрунту передбачають доведення його до дрібногрудочкуватого стану та створення твердого ложа для заданої глибини загортання насіння (3-5 см). Посівний шар (80 %) повинен в основному складатися із грудочок 20 мм. Значними якісними показниками також є вирівняність поверхні ґрунту, відсутність бур’янів, слідів коліс та огріхів.
NB: Передпосівний обробіток ґрунту слід проводити під кутом або по діагоналі до посіву.
Сівба озимих культур у свіжозораний невирівняний і в не прикоткований ґрунт веде до нерівномірного загортання насіння. На таких полях сходи є зрідженими, вузол кущення в рослині формується на різній глибині, а при несприятливих погодних умовах сильно зріджуються посіви.
Поверхневий безполицевий обробіток ґрунту в першу чергу слід впроваджувати на окультурених ґрунтах при вирощуванні однорічних трав, проміжних післяжнивних посівів, а також під озимі культури та ярі зернові шляхом застосування широкозахватних знарядь, зокрема важких дискових борін і культиваторів з гнучкою стійкою робочих органів, чизельних культиваторів і плугів та інших.
Загальними принципами у системах обробітку ґрунту мають бути:
- післязбиральне лущення полів на глибину від 5–6 до 8–10 см дисковими лущильниками, дисковими боронами або важкими культиваторами, обладнаними стрільчатими лапами. Останні знаряддя мають переваги перед дисковими на полях з багаторічним типом забур’яненості;
- лущення в єдиному циклі із збиральними роботами з мінімальним розривом у часі, особливо за посушливих умов;
- проведення наступного основного обробітку з вирівнюванням і ущільненням поверхні;
- доведення поля до посівного стану в єдиному технологічному циклі із застосуванням агрегатів, обладнаних розпушуючими або підрізуючими органами, котками чи комбінованими агрегатами типу «Європак»;
- здійснення передпосівного обробітку в єдиному технологічному циклі з сівбою за мінімального розриву у часі між цими заходами;
- за вмісту доступної вологи у верхньому (0–10 см) шарі ґрунту 10 мм і більше параметри передпосівного обробітку мають забезпечувати рівномірну глибину заробки насіння — не більше 5 см, з оптимумом 3-4 см. Поля після стерньових попередників слід переважно орати на глибину 16-18 см.
Оранка є також оптимальним прийомом обробітку після багаторічних трав. За традиційною технологією по основному обробітку грунту здійснюються такі операції: лущення стерні бороною дисковою БДВ-7, оранку плугом ПНО-4+1 “Велес”, передпосівну культивацію культиватором КПН-8 в агрегаті з трактором ХТЗ-17221 та висівання рядковою сівалкою Solitair-12/1200K в агрегаті з трактором John Deere-8520. За технологією мінімального обробітку грунту проводяться лущення стерні бороною дисковою БДТ-7 в агрегаті з трактором ХТЗ-17221 та сівбу рядковою сівалкою Solitair12/1200K в агрегаті з трактором John Deere-8520.
За матеріалами Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
