Редис належить до рослин довгого дня. Короткий день (близько 12 год) та помірна температура (15–18°C) сприяють швидкому росту коренеплодів і високій товарності врожаю, уповільнюють перехід рослин у репродуктивний період онтогенезу. Рослини редису чутливі до недостатнього рівня освітленості, тому їм потрібна мінімальна освітленість — 1,3–1,5 кЛк, але оптимальною є 9–14 кЛк.
Обрані нами в досліді гібриди R. sativus відносно слабо чутливі до зміни довжини дня й формують товарні коренеплоди в широкому діапазоні від 12 до 17 год. До того ж ці гібриди в умовах збільшення дня стеблуються раніше та дружніше.
На тлі розбіжностей гідротермічних показників вегетативних періодів і наростання світлового дня ми провели об’єктивне оцінювання двох ранніх гібридів R. sativus і виділили групи стійкості рослин до передчасного стеблування із застосуванням бальної шкали за вирощування в умовах наростання світлового дня у плівковій теплиці.
NB: У плівковій теплиці в умовах короткого світлового дня тривалістю до 12 год і низького освітлення — від 2,5 до 5,0 кЛк — передчасного стеблування ми не виявили.
Більшість досліджених гібридів редису характеризувалися стійкістю до передчасного стеблування на рівні 2–4 балів у весняній теплиці та відкритому ґрунті. Кількість стійких зразків у весняній теплиці та відкритому ґрунті дещо відрізнялася, що визначає різну реакцію генотипів на поступове збільшення світлового дня. Незначна кількість рослин, що перейшли у фазу стеблування (2 бали), була характерна в основному для округлих різновидів європейського підвиду. Вже для форм із подовженою формою коренеплоду кількість стеблування могла сягати 50%, або 3–4 бали.
Практично непридатними для вирощування за умов збільшення світлового дня виявилися гібриди Крижана бурулька F1 та Селеста F1. Деякі зразки цих гібридів не формували товарний коренеплід.
В умовах інтенсивної світлокультури основним лімітаційним чинником була інтенсивність освітлення в межах 15–20 кЛк (r=0,36). Більшість зразків була стійкою до передчасного стеблування або мала невеликий відсоток рослин, що перейшли у фазу стеблування. Останнє пояснюється високою температурою повітря, яка підтримувалася 20 до 25°C. У восьми зразків редису помічено стеблування понад 40% і в чотирьох — 100%, два з яких належали до гібрида Селеста F1 та Крижана бурулька F1 — не формували коренеплід, імовірно, зразки цих гібридів не придатні для вирощування в умовах інтенсивної світлокультури.
Стійкими до передчасного стеблування у всіх трьох умовах вирощування були зразки європейського гібрида Вієнна F1, Хелена F1 та Ескала F1 Enza Zaden із Нідерландів; гібриди Моховський F1, Осінній Гігант F1 з білим забарвленням коренеплоду та гібрид Злата з жовтим забарвленням коренеплоду — ТМ «Геліос» (Україна).
Загалом спостерігалася сильна диференціація гібридів редису за ознакою стійкості до передчасного стеблування. У середньому 41,7% зразків переходили в репродуктивну фазу відразу після досягнення коренеплодом технічної стиглості, 54,0% показали поодиноке стеблування (1–20%). Гібриди Осінній Гігант F1 Ескала F1 (4,3%) виявилися стійкими до стеблування. За вирощування гібридів редису різного еколого-географічного походження за різних термінів сівби (весняний і літній) із комплексами світлового та температурного режимів, що розрізняються, спостерігалися різні темпи росту й розвитку.
В умовах збільшення світлового дня та короткочасного впливу знижених температур у нічний час за весняної сівби насамперед перейшли у фазу стеблування зразки редису виробництва ТМ «Геліос», дещо пізніше — Enza Zaden.
NB: Вибираючи субстрат, варто пам’ятати, що він повинен мати досить високу водоутримувальну здатність, тому не варто допускати його пересихання. Однак якщо це все-таки сталося, то субстрат зволожують позапланово, доводячи його вологість до 70%.
За весняної сівби більшість зразків редису переходили до генеративної фази, не утворюючи коренеплід, — 69,1%. Тільки у невеликій частині зразків — 22 зразки — спостерігали формування коренеплоду. Цілком стійким до передчасного стеблування був сорт Осінній Гігант. У двох зразків гібрида Хелена F1 спостерігали раннє стеблування в межах 5–8%. Серед редису з білим забарвленням коренеплоду виділилися гібриди Моховський та Осінній Гігант, кількість стеблування яких становила від 11 до 15%, до того ж вони формували товарні коренеплоди. Ці гібриди редису належали до весняно-літнього клімату.
За літньої сівби кількість гібридів редису, що перейшли у фазу стеблування, помітно скоротилася через зменшення світлового дня до 15 год. Проте в той самий час у 33,8% гібридів із білим та жовтим забарвленням коренеплоду відзначалося передчасне стеблування — від 5 до 20% та у 6,3% — понад 20%.
Таким чином, найчутливішими до фотоперіоду в усіх умовах вирощування зразки редису — серед гібридів Крижана бурулька F1 та Селеста F1, зразки гібрида Осінній Гігант — в умовах весняної сівозміни, гібрида Вієнна F1 округлої форми коренеплоду — в умовах літньої сівозміни й інтенсивної світлокультури, гібрида Хелена F1 — в умовах інтенсивної світлокультури. Зразки редису, що є найчутливішими до фотоперіоду, належали до гібридів із білим та жовтим забарвленням коренеплоду. Нейтральні до фотоперіоду гібриди редису виробництва Enza Zaden: Вієнна F1, Хелена F1 та Ескала F1.
Микола КОВАЛЬОВ, керівник наукових лабораторій “Промислового
грибівництва та технологій захисту культивованих грибів” та “Гідропонного
вирощування овочів в купольній теплиці”, старший викладач кафедри загального
землеробства ЦНТУ, к. с.-г. н., доцент;
Юрій МАЩЕНКО, завідувач науково-технологічного відділу збереження
родючості ґрунтів ІСГС НААН, к. с.-г. н., експерт-дорадник з питань
рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, учений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
