Цього року вітчизняному агробізнесу та державі варто звернути особливу увагу на основні стратегічні сільськогосподарські культури, які визначають економічну та продовольчу безпеку. Це, передусім, озима пшениця і ячмінь, озимий ріпак, соняшник, соя, кукурудза та ячмінь ярий. Ці культури мають отримати максимальну підтримку, і зокрема в частині забезпечення засобами захисту рослин. Водночас важливо правильно поставити пріоритети. Якщо відсутність добрив впливає на зниження врожаю, то несвоєчасний та недостатній захист рослин може призвести до значної його втрати.

Як правило, збитки, завдані шкідниками та хворобами рослин, дуже великі. За даними Організації з продовольства та сільського господарства (ФАО) ООН, глобальні втрати через шкідників і хвороби рослин щорічно становлять орієнтовно 20-25% потенційного світового врожаю продовольчих культур. На кожній окремій сільськогосподарській культурі ці втрати можуть суттєво відрізнятися.

Стратегічні сільськогосподарські культури

Стратегічними сільськогосподарськими культурами в Україні, посівні площі яких перевищують понад 1 млн га, є: пшениця озима, соняшник, кукурудза на зерно, ячмінь ярий, картопля, соя, ячмінь озимий та ріпак озимий. За виключенням картоплі, яку здебільшого вирощують майже 99% у господарствах населення, основні посівні площі цих культур зосереджені в сільськогосподарських підприємствах (таблиця 1).

Таблиця 1. Стратегічні індустріальні сільськогосподарські культури з посівною площею вирощування до 1 млн га та більше (за виключенням картоплі – 1,3 млн га, якою в основному займаються господарства населення)Висока інфляція та порушення нормальної логістичної роботи через розрив у ланцюгу постачання основних матеріально-технічних ресурсів створює сьогодні чимало проблем для багатьох господарств. Також геополітична нестабільність та курсові коливання на валютному ринку створюють додаткові ризики для агробізнесу, зокрема й досить низький рівень його забезпечення основними матеріально-технічними ресурсами. Власне, це стосується засобів захисту рослин, без яких у жодному разі не можна обійтися.

Фітосанітарний стан та забезпеченість агробізнесу ЗЗР

Як відомо, ефективність дії пестицидів залежить від якості препаратів, що застосовують, на 30% і на 70% – від технології їх внесення. Важливо не просто мати в господарстві засоби захисту рослин, але й правильно та своєчасно використати їх.

Фактично на кінець лютого 2022 р. в усіх регіонах України потреба в засобах захисту рослин була забезпечена лише на 31% від наявних у господарствах запасів пестицидів. З огляду на нинішню ситуацію на ринку засобів захисту рослин та фінансову спроможність агробізнесу, на сьогодні ситуація є досить критичною та потребує реагування держави (таблиця 2).

Таблиця 2. Забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин у 2022 році (оперативна інформація станом на 17.02.2022 року), тоннДжерело: За даними аналізу оперативної інформації Міністерства аграрної політики та продовольства України

Середній рівень інтенсивності використання ЗЗР

Аграрії в середньому вносять 1,5 кг пестицидів на 1 га обробленої площі всіх сільськогосподарських культур. Із цих 1,5 кг приблизно 0,3 кг припадає на фунгіциди та бактерициди, 1,1 кг на гербіциди та 0,1 кг на інсектициди та акарициди. Решта – це регулятори росту рослин та інші засоби захисту рослин. Серед зернових культур найбільше потребує пестицидів зернова кукурудза – у середньому 1,52 кг, а серед технічних і олійних культур – соя (2,17 кг) та соняшник – 1,82 кг з розрахунку на 1 га (таблиця 3).

Таблиця 3. Середньорічне використання пестицидів за останні роки в сільськогосподарських підприємствах, які звітують у ДержстатДжерело: Розраховано за даними аналізу та досліджень інформації Держстату

У структурі використання пестицидів загалом по всіх культурах найбільша частка (70%) припадає на гербіциди. Виключенням є пшениця і ріпак, де ця частка є найменшою, відповідно 30,9% та 43% (таблиця 4).

Таблиця 4. Аналіз структури застосування пестицидів за основними видами сільськогосподарських культурДжерело: Розраховано за даними аналізу та досліджень інформації Держстату

Чи буде врожай, якщо не вносити пестициди? Потенційні втрати

Врожай 2022 року багато в чому залежатиме від того, чи вдасться своєчасно доглянути за сільськогосподарськими культурами та вберегти їх від шкідників і хвороб. Потенційні втрати врожаю оцінюватимуть залежно від того, чи досягнуто економічний поріг шкодочинності на тій чи іншій культурі. Також певний вплив матимуть погодно-кліматичні умови. Цей прогноз є орієнтовним та потребує подальшого дослідження цього питання (таблиця 5).

Таблиця 5. Експертний прогноз оцінки можливих втрат урожайності сільськогосподарських культур у разі виникнення в аграріїв проблем із внесенням пестицидів (очікувана врожайність, т/га )Джерело: Попередня експертна оцінка на основі аналізу різних джерел інформації та розрахунків

NB: Потенційно збережений урожай (Пз, %) завдяки застосуванню пестицидів можна визначити за спеціальною формулою Пз = Вп х Еф (Довідково: Бублік, Л. та інші, 1999:58), де Вп – це потенційні втрати врожаю, %; Еф – біологічна ефективність, процент, перетворений на пропорцію (для шкідників – 0,85; для хвороб – 0,7).

Тобто, якщо наприклад, для пшениці потенційні втрати внаслідок недостатнього використання пестицидів взяти за 20%, то за їх оптимального застосування потенційно збережений урожай становитиме 9,52%. Якщо ми плануємо в 2022 році отримати озимої пшениці в середньому 4 т/га, то за умов своєчасного та оптимального її захисту від шкідників, бур’янів та хвороб збережемо 0,38 т/га (4 т/га х 9,52% : 100%). За нинішньої середньої ціни реалізації тонни зерна пшениці 8500 грн це становитиме приблизно 3230 грн збереженого врожаю з 1 га. Аналогічно можна порахувати й за іншими культурами.

Варто зазначити, що пестициди сьогодні є основним агротехнологічним резервом  захисту та збереження урожаю в 2022 році навіть за умов значного зменшення внесення мінеральних добрив. Без оптимального і своєчасного їх застосування відповідно до фітосанітарного стану посівів середнє господарство зі земельним банком 2000-4000 га потенційно може втратити 5000-6000 тонн зернових та 1200-1500 тонн олійних культур, а на рівні держави загалом це може скласти мільйони тонн.

Cьогодні ми в жодному разі не говоримо про прибуток як першочергову мету агровиробника, а найперше – йдеться про продовольчу безпеку України. Цього року важливо максимально ефективно використати кожен клаптик нашої землі, захистити посіви та майбутній урожай і забезпечити основу нашої перемоги.

Команда «Берту Україна» прагне підтримати кожного аграрія у цьому нелегкому сезоні весняно-польових робіт. Сервісні інженери компанії продовжують працювати та залишаються на зв’язку з господарствами, і разом із дилерами в Україні роблять усе можливе для забезпечення продуктивної роботи та налаштування техніки. Вже незабаром сотні обприскувачів BERTHOUD вийдуть у поля та стануть на захисті майбутнього врожаю. Сьогодні аграрії України з особливим старанням виконують свій святий обов’язок – вирощувати хліб, у «Берту Україна» докладають максимум зусиль, аби допомогти кожному в цьому. Ми на своїй землі! Разом ми – непереможні!

Аналіз підготував Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, завідувач сектору економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram