Проблема вовчка соняшникового, попри активну боротьбу з ним, посилено поширюється Україною і щороку він «захоплює» все нові регіони. Разом з тим, щороку виникає чимало нових тверджень, переконань щодо заходів уникнення та боротьби з цим паразитом. Розглянемо найбільш поширені.
Повернення соняшнику на поле через 9 років
Дійсно, дотримання сівозміни є одним з важливих агротехнічних прийомів боротьби з вовчком, але однак його насіння може «проживати» у ґрунті навіть 20 років.
Причиною такого міфу стало спостереження, зроблене на початку 20-го століття на кількох полях, де сівозміна містила кукурудзу між двома посівами соняшнику в 9-річному періоді.
NB: Кукурудза є рослиною-провокатором для вовчка, тому що викликає проростання насіння паразита, яка є їх рослиною-господарем. Кукурудза зменшує запаси насіння вовчка в ґрунті.
Вовчок можна легко побороти глибокою оранкою
Насіння вовчка присутнє не тільки в верхньому горизонті ґрунту (до 20 см), але і на більш глибоких рівнях (50 см). Глибока оранка не допомагає в боротьбі з вовчком, адже його насіння довше живе всередині ґрунтових шарів, ніж на поверхні. Також воно добре «проживає» в ґрунтах з більш низьким вмістом органічних речовин.
NB: Глибока оранка створює ідеальні умови для тривалого виживання насіння вовчка. Рано чи пізно нова оранка підніме їх назад у верхні шари ґрунту, де і відбудеться чергове інфікування соняшнику.
На нові поля вовчок потрапляє за допомогою вітру
Вовчок рідко мігрує на великі відстані з сильно заражених полів. Під час розвитку насіння вовчка має більше шансів для прикріплення до рослини-господаря на наступний рік, якщо воно залишається на відстані 1-2 м від місця минулого інфікування. Таким чином, під час еволюції насіння вовчка розвинуло деякі властивості для уникнення перенесення на великі відстані. Зокрема, насіння досить електростатичне і відразу прилипає до частинок ґрунту при першому контакті.
Швидке ураження поля вовчком можливе, якщо насіння паразиту присутнє в посівному матеріалі
Може бути, якщо використовувати контрафактний посівний матеріал. Якщо ж використовувати сертифіковане насіння ключових світових виробників, ризик виключається: насіння гібридів першого класу отримують на полях, а часто і виробляються в країнах, де вовчок взагалі відсутній.
Нові раси вовчка з’являються кожні 10 років
Рослина-паразит в кожному поколінні утворює багато нових випадкових мутацій, які проявляються при появі відповідної рослини-господаря. У насінні вовчка, зібраного в 1990 році, коли існувала тільки раса Е і генетично стійкі до неї гібриди, було виявлено насіння вовчка раси F, тобто воно подолало стійкість гібрида всього за одне покоління.
NB: Для запобігання розвитку нових рас вовчка використання стійких гібридів завжди має супроводжуватися іншими способами боротьби з вовчком.
Заходи безпеки
Кращим способом запобігання нових інфекцій і розвитку нових рас вовчка є комплексна система контролю, яка включає:
- використання необхідної генетичної стійкості, залежно від ступеня зараженості полів;
- застосування ІМІ-гербіцидів;
- оптимальну технологію обробітку гібридів з використанням провокаційних культур в сівозміні (кукурудза, сорго тощо), застосуванням мінімальної і нульової обробки ґрунту, здійснення технологічної чистки техніки при її переміщенні з заражених полів на заражені ділянки.
За матеріалами Agrovesti.net
