Влада не полишає спроб ускладнити життя сільгоспвиробників — агроспільнота про новий законопроєкт щодо валютного контролю

Аграрна бізнес-спільнота занепокоєна законопроєктом №8166 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур». Його автори вважають, що документ вирішить проблему неповернення валютної виручки до країни недобросовісними суб’єктами. Однак аграрії вважають, що цього не відбудеться, натомість чесні сільгоспвиробники зазнаватимуть додаткових збитків.

Про фатальні наслідки для сектору в разі прийняття цього законопроєкту говорили представники бізнесу та аграрні асоціації під час спільної пресконференції «Валютний контроль: як не знищити аграрний експорт?».

Основними інноваціями, які пропонує законопроект №8166 є:

  • створення експортних депозитів для кожної експортної операції, на яких експортер має «заморозити» не менше 15% від суми експортного контракту;
  • надання можливості НБУ розпоряджатися цими коштами, порядок повернення яких самостійно визначатиме НБУ;
  • якщо загальна сума попередніх експортних депозитів становить не менше $35 млн, то така особа може не поповнювати депозит.

За словами заступниці генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Марії Ревенко, йдеться про чималу суму, яка буде вилучена з обігових коштів аграрія. Наприклад, виручка АПК за вересень-жовтень склала $2,6 млрд. Потреба закласти на депозит 15% від цієї суми означатиме близько $400 млн заморожених коштів на місяць. Зважаючи на складнощі з логістикою, ця сума може бути і більшою.

До того ж, знайти додаткові 15% коштів у нинішніх умовах для аграріїв практично нереально. Через ускладнений експорт та, як наслідок, більш довгий цикл реалізації продукції, наразі багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність.

— Прийняття законопроєкту №8166 стане зрадою з боку держави. Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютної виручки, не має відображатися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проєкт закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень, — підкреслив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник.

Учасники заходу зайшлися на думці, що проблема неповернення валютної виручки беззаперечно існує. Після початку повномасштабної війни вона ще й посилилась у зв’язку з суттєвою різницею між офіційним курсом НБУ та ринковим курсом валют. На думку заступника голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Дмитра Кохана лише через цей аспект легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових «стрибків» долара відсоток досягав 20-30%.

— На жаль, держава так і не змогла вирішити основні проблеми — зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант. Створений проєкт закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а «чорний» буде показувати мінімальну митну вартість і «депонувати» незначні кошти. Викоритосуватиму також й інші схеми для обходу пропонованої системи, які вказаним законопроєктом не перекриваються, — наголосив Дмитро Кохан.

За його словами вирішити проблему неповернення валюти не вдасться простим рішенням. Для цього слід будувати ефективну систему контролю. Невід’ємною її частиною має бути “овердрафт” для легальних експортерів. На його суму вони можуть експортувати без обов’язку поповнення експортних депозитів. Йдеться, наприклад, про відсоток від сплачених експортерами податків або раніше поверненої в країну валютної виручки.

Директорка з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона вважає, що прийняття цього законопроєкту в період, коли малі та середні сільгоспвиробники лише починають самостійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців. З її слів, такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність.

— Для вирішення проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми. Необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні, — зазначила Олена Ворона.

Представники бізнесу наголосили, що сьогодні аграрний сектор України намагається виживати в умовах відсутності державного фінансування, затримок з відшкодуванням ПДВ, складної логістики та постійних нововведень у сфері валютного контролю. Влада ж при цьому не полишає спроб ще більше ускладнити життя сільгоспвиробників, пропонуючи позбавлені доцільності законопроєкти.

Агроспільнота наполягає на пошуку простих та прозорих механізмів з чітким розумінням того, як можна мінімізувати зловживання недобросовісних експортерів. При цьому вони не повинні шкодити економіці та чесним сільгоспвиробникам. Бізнес готовий до плідного діалогу з владою для спільного пошуку раціональних рішень у вирішенні проблеми валютного контролю.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram