Хоча в Україні поступово зростає зацікавленість такою культурою як жимолость, або ж по іншому козолист, говорити про певний ринок цієї ягоди ще рано. Зокрема за оцінками відділу маркетингових досліджень Інституту садівництва НААНУ, в Україні під жимолостю зайнято лише 120 га, а половина комерційного виробництва припадає лише на три господарства.
— Хоча зацікавленість вирощуванням жимолості проявляють не тільки українські фермери, а й садівники інших країн, в тому числі з ЄС і Канади, цей сегмент так і залишається нерозвиненим. Ніде, включно з Україною, досі немає офіційної статистики щодо обсягів виробництва і зовнішньої торгівлі цією ягодою, — говорить заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко.
За його словами, фермерам бракує інформації та досвіду вирощування жимолості, тому вони не поспішають збільшувати площі під культурою. Зокрема, аграрії вимушені вчитися на власних помилках, а тому неодноразово зазнають втрат чи навіть збитків. Більше того, досі не існує напрацьованої технології вирощування ягоди.
— Також є і проблеми з підбором сортів. Багато з них мають недостатню адаптованість до наших кліматичних умов. Однак в той же час варто відзначити, що вже наразі близько 15% вирощуваних в Україні сортів припадає саме на вітчизняну селекцію, — зазначив експерт.
При цьому він зазначає, що жимолость дуже недооцінюють, адже її ягоди є дуже корисними. Зокрема людям потрібно отримати більше інформації, щоб активніше споживати цю культуру.
— Не можна вимагати, щоб будь-яка культура «вистрілила» моментально. Згадайте, скільки часу знадобилося для розвитку сектору лохини, щоб українці дізналися про цю ягоду і полюбили її. Зараз ми бачимо, як змінюється ситуація по тій же ожині. Так що жимолості теж потрібно дати час, — резюмував Ярещенко.
За матеріалами «АПК-Інформ: овочі і фрукти»
