Власники майна, зокрема, сільськогосподарські підприємства, у яких його примусово відчужили, мають право на відшкодування вартості такого майна. При цьому відшкодувати вартість можуть як перед, так і після відчуження. Про це розповів консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку Володимир Бажан.
За словами експерта, обидва варіанти такого відшкодування передбачені ст. 3 Закону № 4765. Тобто, сільгосппідприємству можуть спершу оплатити, а потім відчужити майно. Або ж навпаки — спершу відчужити майно, а оплатити потім.
Відчужити майно аграрного підприємства можна на підставі рішення військового командування. Воно також може погоджуватися місцевими органами влади. Факт відчуження оформляють Актом про примусове відчуження або вилучення майна. Цей документ повинен підписати керівник сільгосппідприємства і уповноважена особа військового командування та органу, що погодив рішення про відчуження. З дати підписання акту виникає право державної власності на майно.
NB: Акт також може складатися і без участі власника майна. У такому разі власник має право на ознайомлення з актом: примірник акту та документу про вартість майна вручають власнику чи його представнику під розписку.
Володимир Бажан наголосив, що важливо зробити оцінку майна, яке підлягає примусовому відчуженню відповідно до ЗУ від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Оплачувати роботи з оцінки має військове командування, за рахунок коштів держбюджету. Документ, що містить висновок про вартість майна має додаватися до Акту про примусове відчуження або вилучення.
— На практиці подеколи замість проведення оцінки у Акт записують балансову вартість майна. Це є помилкою і може стати причиною відмови компенсувати вартість відчуженого майна. Тому для уникнення можливих непорозумінь, рекомендую сільгосппідприємствам, у яких вилучають майно, наполягати на обов’язковій оцінці, як це передбачено Законом № 4765, — зазначив Володимир Бажан.
Щодо компенсації вартості відчуженого майна, то якщо її виплачують перед відчуженням, то вона здійснюється військовим командуванням за рахунок коштів держбюджету до підписання Акта. Однак, як зазначив експерт, у період військового стану навряд чи застосовується такий варіант. Якщо ж компенсацію виплачують після підписання Акту, то це відбувається впродовж п’яти наступних бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану за рахунок коштів державного бюджету.
Володимир Бажан наголосив, що сільгосппідприємство може добровільно відмовитись від отримання компенсації, адже вона є правом, а не обов’язком. До того ж, отримати її скоріш за все не вдасться оперативно. Наприклад, якщо військовий час буде скасовано у 2022 році, компенсацію можна отримати до закінчення 2027 року.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
