Додавання ріпаку в годівлю сільськогосподарських тварин привернуло увагу багатьох вітчизняних і закордонних учених, які дослідили, що він є універсальною кормовою культурою. Ріпак успішно вирощують майже в усіх кліматичних зонах України. Тваринам і птиці згодовують насіння, шрот, макуху, траву, а також додають олію. Оскільки вартість ріпакового шроту в 3–5 разів нижча за ціну соєвого за високих кормових перевагах, його широко застосовують у молочному скотарстві Західноєвропейських країн та у свинарських господарствах Америки.
Для досягнення оптимальної собівартості продукції свинини виробники повинні мати високопродуктивних тварин і забезпечувати їх повноцінними кормами, застосовуючи ресурсоощадні технології годівлі.
Кожного року площі, засіяні ріпаком, збільшуються як в Україні, так і в інших країнах. Лідерами у вирощуванні ріпаку є Індія, Китай, Україна, Канада та країни Європейського Союзу. Ця олійна культура характеризується невибагливістю, холодостійкістю, швидким ростом і відмінними харчовими властивостями для тварин. Крім того, під час цвітіння ріпак приваблює бджіл як медоносна рослина. З одного гектара засіяної площі можна отримати від 60 до 90 кілограмів меду.
Раніше корм із ріпаку мав свої обмеження через наявність антипоживних компонентів. Проте в наш час виведено нові сорти ріпаку з низьким умістом ерукової кислоти (<0,1%) і глюкозинолатів (<0,3%). Канолові (00) ярі сорти ріпаку не містять антипоживних речовин.
Ріпак — цінна олійна та кормова культура, яка є джерелом як харчової, так і технічної олії, а також кормового білка. Вона відіграє важливу роль у розв’язанні проблем протеїнового живлення тварин. Особливого значення ця культура набула після виведення сучасних безерукових і низькоглюкозинолатних сортів, що мають попит.
NB: Ріпакова макуха і шрот також є відмінними джерелами мінеральних речовин, перевершуючи соєвий шрот за вмістом кальцію, фосфору, магнію, міді та марганцю. Насіння ріпаку містить 42–49% жиру й 19–34% сирого протеїну за високих коефіцієнтів перетравності (84,6–94,4%). Енергетична цінність макухи становить від 8–13% жиру і від 38–39% сирого протеїну. Шрот містить 1–6% жиру і приблизно 44% протеїну.
Раціони молодняку свиней часто не збалансовані, особливо щодо незамінних амінокислот, макро- і мікроелементів, вітамінів (А, D і групи B), а також протеїнових добавок. У цьому разі як альтернативу вчені та практики рекомендують додавати в корми зерновідходи ріпаку, ріпакову макуху і шрот, які містять зазначені вище речовини.
Шляхом випробування науковці переконалися: озимий ріпак сорту Сенатор Люкс можна додавати в годівлю свиней як альтернативу дорогим білковим добавкам у формі зернових відходів, що входять до складу білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД). Слід зазначити, що Сенатор Люкс містить 0,3% ерукової кислоти та 17,5%глюкозинолатів, що, за даними Інституту землеробства — в межах норми. Дослідження провели на племзаводі свиней ДП «ДГ “Елітне”» Кіровоградської ДСГДС НААН та в лабораторії тваринництва ІСГС НААН на свинях породи велика біла, аналогах за віком та живою масою.
Упродовж досліджень було сформовано дві групи ремонтних свиней із живою масою 25–30 кг і випробувано комбікорм власного виробництва, що складався із зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) та білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД). До складу БВМД входили відходи ріпаку як альтернативна заміна частки БВМД.
NB: Зернову групу комбікорму та БВМД застосовували в різних пропорціях залежно від живої маси та енергії росту ремонтного молодняку. У контрольній групі тваринам згодовували основний раціон господарства, у якому зміст зернових і БВМД змінювали залежно від віку: від 25 до 30 кг маси — пшениця (40%), ячмінь (25%), кукурудза (20%) та 15% БВМД протягом 50 днів; від 50 до 70 кг маси — пшениця (35%), ячмінь (30%), кукурудза (25%) та 15% БВМД протягом 50 днів; від 70 до 80 кг маси — пшениця (30%), ячмінь (30%), кукурудза (30%) та 15% БВМД протягом 25 днів. У дослідній групі згодовували основний раціон (ОР) з додаванням 10% ріпаку як заміну аналогічної частки БВМД протягом 125 днів досліджень.
У результаті досліджень щодо ефективності та доцільності додавання в годівлю ремонтного молодняку білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД), до складу яких входять зерновідходи ріпаку, було встановлено: середньодобовий приріст тварин у дослідній групі (основний раціон + 5% БВМД + 10% ріпаку) становив 588 г, у контрольній групі — 425 г. Загалом додавання кормової добавки з ріпаком позитивно впливає на інтенсивність нарощування живої маси досліджуваних тварин, як порівняти з ремонтним молодняком господарства, і їхні прирости відповідають вимогам стандарту породи еліта. Проте в дослідній групі приріст більший на 28%, загальний приріст по групі та дохід від приросту живої маси зросли на 11%, порівнюючи з контролем.
Таким чином, досліджено можливість додавання БВМД з ріпаком, що пришвидшує ріст і розвиток молодняку завдяки балансуванню раціону за протеїном і зменшує витрати на закупівлю білкових добавок у 3–5 разів.
Лілія ГЕРАНІНА,
старша наукова співробітниця лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО,
канд. техн. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник із питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
