З 16 вересня 2026 року в Україні набуває чинності Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Документ встановлює чіткіші вимоги до реєстрації, вирощування, використання та маркування ГМО, запроваджує їх простежуваність і визначає відповідальність за порушення.

Продукція з ГМО була присутня на українському ринку й раніше. Однак через невизначеність у застосуванні законодавчих норм і відповідальності робота з нею значною мірою залишалася в «сірій зоні». Новий закон має змінити цей підхід, встановивши єдині правила для учасників ринку.

Використовувати можна буде лише зареєстровані ГМО

Однією з ключових змін є чітке визначення поняття ГМО та запровадження державної системи їх реєстрації.

Легально вирощувати та використовувати в Україні можна буде лише ті ГМО та їх джерела — зокрема сорти й культури, — які внесені до Державного реєстру ГМО. Реєстр є відкритим, а учасники ланцюга повинні декларувати та повідомляти про діяльність, пов’язану з ГМО.

Законодавством також визначена процедура реєстрації — від подання заявки до можливого скасування реєстрації. Реєстрацію ГМО здійснює його власник.

Ще одним важливим нововведенням стає простежуваність продукції. Це означає, що учасники ринку повинні мати можливість відстежувати походження та рух ГМО у виробничому ланцюгу. Відповідно, свідоме придбання агровиробником незареєстрованої продукції не звільнятиме його від відповідальності.

Маркування ГМО стане обов’язковим

Закон встановлює вимоги до маркування продукції залежно від характеру використання генетично модифікованих організмів.

Зокрема, споживач має отримувати інформацію про те, чи є продукт «генетично модифікованим», «містить ГМО» або «вироблений з використанням сировини, що містила ГМО».

Вимоги щодо маркування та простежуваності стосуватимуться не лише харчової продукції, а й насіння та кормів.

Окремо врегульована робота з ГМО в лабораторних умовах. Встановлені правила мають запобігти випадковому потраплянню генетично модифікованого матеріалу за межі контрольованого середовища.

Для випробувань ГМ-культур у полі діятимуть окремі правила

Якщо компанія чи установа планує випробування ГМ-культур у відкритому ґрунті, вона повинна завчасно повідомити державу про місце проведення таких робіт. До обговорення та ухвалення відповідних рішень залучатимуть і місцеві громади.

Закон також регулює співіснування генетично модифікованих, традиційних та органічних культур. Вирощування ГМ-культур не повинно створювати ризиків для сусідніх господарств, які виробляють звичайну або органічну продукцію. Для цього передбачені обов’язкові правила паралельного використання земель.

За незаконний продаж ГМО — штраф у розмірі вартості партії

За недотримання нових вимог передбачена фінансова відповідальність. Для юридичних осіб штрафи становитимуть від 15 до 20 мінімальних заробітних плат, для ФОП — від 7 до 10 мінімальних зарплат.

За незаконну реалізацію ГМО передбачений штраф у розмірі 100% вартості всієї партії, але не менше 100 тис. грн.

Крім того, продукцію можуть вилучити або знищити, а дозвіл на відповідну діяльність — анулювати.

Нові правила мають наблизити український ринок до європейського

Очікується, що закон зробить умови роботи з ГМО більш передбачуваними для виробників і водночас наблизить українське регулювання до європейських норм.

Для насіннєвого та аграрного бізнесу це може означати зрозуміліші умови роботи з партнерами з ЄС та зменшення регуляторних бар’єрів.

Виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко вважає, що нове законодавство варто розглядати не лише як посилення регулювання, а й як можливість для розвитку галузі.

— Я б дивилася на цей закон не тільки як на нові визначення правил на ринку, щодо чого зазначав бізнес. Він дає галузі більше визначеності, а виробникам — більше передбачуваності. Чіткі правила роблять ринок сильнішим, тому що компанії передусім спираються на якість своєї продукції, а не шукають, як обійти систему, — зазначила Сюзана Григоренко.

За її словами, спроби працювати в обхід встановлених процедур зрештою створюють для компаній додаткові витрати на адміністрування.

— Наразі маємо можливості вийти на вищий рівень організації бізнесу, спираючись на закон як базис. Відповідно, для українського експорту це означає простіший і дешевший шлях до Європи, — підсумувала виконавча директорка НАУ.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram