Від гендерної рівності до відновлення екосистем: які Цілі сталого розвитку постають перед агросектором

25 вересня 2015 року держави-члени ООН прийняли 17 Цілей сталого розвитку, або Sustainable Development Goals (SDGs). Вони спрямовані на захист планети, подолання бідності та забезпечення миру і процвітання людей у всьому світі. 17 Цілей нараховують 169 завдань. Їхня унікальність у тому, що вони охоплюють нові сфери та теми: кліматичні зони, економічну нерівність, інновації, стале споживання, мир і справедливість. Значну увагу в ООН приділили ролі та розвитку сільського господарства. Які Цілі, як саме їх висвітлюють та як у їхній реалізації може допомогти сільське господарство – з’ясовуємо далі.

Подолання голоду шляхом розвитку сільського господарства

Авторка: Юлія Смалюк, менеджер технічних проектів BASF Agricultural Solutions

Починаючи з 2015 року кількість людей, які страждають від голоду повільно, але невпинно зростає. За даними ООН на той час у світі голодувало майже 690 мільйонів людей, а це 9% населення. Переважно страждають мешканці країн Азії та Африки.

За даними 2019 року майже кожна 10 людина у світі зіштовхнулася з проблемою продовольчої безпеки, а приблизно 2 мільярди людей не мали доступу до безпечних харчових продуктів. Якщо такі тенденції збережуться, то до 2030 року відсоток населення у світі, яке недоїдає, збільшиться до 9,8, а це більш ніж 840 мільйонів осіб, прогнозують фахівці.

 

Чому виникла така проблема? Експерти пояснюють, що нестача харчів обумовлена:

  • нераціональними методами збору врожаю і продовольчими втратами;
  • також негативно впливають війни, які винищують навколишнє середовище, необхідне для вирощування продовольчих культур;
  • додатковий «внесок» зробила зміна клімату: різна кількість та характер розподілу опадів, антропогенна деградація земель, ерозія ґрунтів і забруднення підземних вод, що прогресують.

Поки ці проблеми не належать до тих, які потребують негайного вирішення. Але, якщо не звернути на них увагу зараз, то з кожним роком незворотний процес лише погіршуватиметься.

Розв’язати ці проблеми та питання голоду у світі можна завдяки методам сталого ведення сільського господарства. Для аграріїв це означає збільшення врожайності культур, а не нових територій вирощування; застосування інновацій, покращених технологій, алгоритмів штучного інтелекту та супутникового зв’язку для прогнозування врожаїв чи хвороб культур; зменшення пестицидного навантаження на ґрунт.

Стале ведення сільського господарства

Стале сільське господарство передусім передбачає використання ресурсного потенціалу земель, але зі забезпеченням екологічної безпеки та постійного відновлення родючості екосистеми. Наприклад, у Кенії 2016 року технологічна компанія AgroCares розробила спеціальний сканер ґрунтів. Він дає змогу проаналізувати, скільки поживних речовин їм не вистачає і в такий спосіб визначитися аграріям з кількістю та характером добрив.

NB: Стале ведення господарства передбачає запобігання забрудненню вод та зменшення кількості викидів парникових газів на 64%, а також на 56% забезпечує менші витрати енергії на одиницю вирощувальної культури.

Щоб зменшити вплив використання ЗЗР на забруднення водойм, агрокомпанії розробляють цілий комплекс із відео та навчальними лекціями про захист водних ресурсів із покроковими інструкціями, як цього уникнути. Адже більш ніж половина всіх препаратів потрапляють у воду через точкові джерела й цього за правильного використання тари та обприскувачів цілком можна уникнути. Ба більше, 2021-го запрацювала спільна платформа «АгроВарта» для збору заявок на утилізацію тари. Провідні компанії, лідери ринку, об’єднали зусилля, аби збільшити кількість переробленої тари в 10% до значно вищого рівня.

Стале сільське господарство також орієнтоване на чисті продукти (які сьогодні більш відомі, як «еко» чи «органічні») без додавання хімікатів та різноманітних добрив. Це може скоротити число у 2 мільярди осіб, про яких ми згадували раніше, які не мали доступу до безпечних продуктів.

Цікаво, що такий спосіб ведення господарства може значним чином посприяти скороченню безробіття. Адже потребує більших трудових затрат, ніж традиційне сільське господарство, і на 30% може збільшити кількість робочих місць. Думка про те, що сільське господарство є найбільшим роботодавцем у світі більш ніж справедлива.

Забезпечення гендерної рівності

На думку експертів, якби жінки-фермери мали рівний із чоловіками доступ до ресурсів, то кількість людей, які недоїдають, скоротилася б до 150 мільйонів. Натомість лише 13% жінок у глобальному масштабі мають право на землю. У Північній Африці лише кожна п’ята жінка займає оплачувану посаду, пов’язану зі сільським господарством. Лише 35% дорослих і 19% молодих жінок мають доступ до виробничих ресурсів в Україні. Далі на прикладі нашої держави розберемося з проблемою гендерної нерівності та як її пропонує вирішити Ціль №5.

В Україні третина жінок живе у сільській місцевості. Не всі вони мають постійний доступ до якісної води, медицини та навіть інтернету, а їхня праця не механізована і потребує чималих фізичних зусиль. Крім цього жінки поєднують одразу декілька ролей: матері, фермерки та фахівчині на основній роботі. На фоні такої проблеми наприкінці 2021 року проведено спеціальний форум для роз’яснення жінкам їхніх прав, розширення знань про нові технології та підписано меморандум із проєктом ООН, щодо подолання гендерної нерівності.

Одна з Цілей сталого розвитку теж обумовлює чимало завдань для подолання гендерної нерівності. Зокрема, у сільському господарстві пропонують провести реформи, які нададуть жінкам рівне право на економічні ресурси, а також доступ до володіння та розпоряджання земельними ресурсами. Крім цього пропонують визнавати й цінувати неоплачувану жіночу працю з ведення домашнього господарства, заохочуючи їх доступними комунальними послугами, інфраструктурою та системою соціального захисту.

Перехід до раціональних моделей споживання і виробництва

1,3 мільярда тонн вартістю в 1 трильйон доларів харчів щорічно опиняється на смітниках через неправильні умови транспортування та збирання. Це третина від усього виробленого продовольства. Технологічний та соціально-економічні прогреси в цьому плані зіграли свій злий жарт, який орієнтований на кількість, але, як бачимо, не на якість.

Місцевий сирійський фермер показав усьому світові, як раціонально можна підійти до виробництва, не втрачаючи вирощену продукцію. Він сконструював пристрій для пресування люцерни. Завдяки цьому можна робити заготовки корму для худоби на зимовий період. Раніше залишки скошеної люцерни просто викидали на смітник, де вона зігнивала, а корм, значно гіршої якості, скотарі змушені були закуповувати додатково. Тепер, завдяки раціональному підходу, можна скоротити втрати врожаю люцерни і підтримувати продуктивність свого стада протягом року.

Завданнями 12 Цілі сталого розвитку є раціональне освоєння і ефективне використання природних ресурсів, скорочення вдвічі кількості відходів на споживчому рівні, контроль за раціональним використанням хімічних добрив протягом усього циклу виробництва.

Захист і відновлення екосистем

15 Ціль сталого розвитку ще раз наголошує на важливості й необхідності захисту навколишнього середовища через відповідальне споживання. Зокрема, 2,6 мільярда людей залежать від сільського господарства, але водночас 52% земель страждають від деградації. Це своєю чергою впливає на 74% бідного населення світу.

Завданнями цієї Цілі є відновлення земель і ґрунту, які деградували та прагнення до того, аби ця ситуація не погіршилася. Активно працює над цим питанням ПРООН, виділяючи фінансування через Глобальний Екологічний Фонд на відновлення земель. Підтримка надана 30 країнам із охопленням більш як 9 мільйонів гектарів земель на місцевому та ландшафтному рівнях. Зокрема, у Марокко реалізували програму з боротьби зі засушливими землями. У Камбоджі приділили значну увагу виживанню місцевих фермерських спільнот в умовах кліматичних змін – встановили спеціальні помпові установки, які працюють на сонячній енергії. В Замбії організована співпраця з місцевим урядом у питаннях допомоги фермерам у період засухи.

В Україні немає засух рівня Замбії чи Кенії, але проблем із ґрунтами теж вистачає – від ерозії до видування вітрами верхнього родючого шару. Додають викликів подеколи й самі жителі, спалюючи стерню восени чи навесні, або ж вирубуючи лісосмуги, які захищають поля та культури від сильних вітрів. Саме тому інформування, об’єднання зусиль та робота над інноваційними технологіями дозволить агросектору наблизитися до досягнення Цілей сталого розвитку.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram