У цьому сезоні весна розпочалась із погодних перепадів — після лютневих коливань більшу частину України накрили сильні снігопади та мороз.

До морозів поля озимих через погодні коливання були вкриті льодовою кіркою, зверху — сніг.

— Я об’їхав чотири області — Київську, Кіровоградську, Житомирську, Черкаську, Хмельницьку — у другій половині лютого — ситуація була не дуже. Хоч на відміну від Півдня — мороз тривалий, але проблема в рельєфі — на полях чимало «блюдець», де вода стояла по 20 см в товщину, — розповів Тарас Семерунь, головний агроном ТОВ «Авентус Агротрейд».

Тарас Семерунь, головний агроном ТОВ «Авентус Агротрейд»

 

Вже розпочалось танення снігу, і тут агрономам треба дивитись: можливо, доведеться застосовувати нетрадиційний прийом підживлення — калієм хлористим у дозі мінімум 100 кг на гектар.

NB: Калій хлористий — сіль, яка швидше дозволить розтопити льодову кірку при відновленні вегетації.

— Таке удобрення для пшениці нетипове з одного боку, а з іншого — це вимушений прийом, який дозволить посилити вміст калію, а також завдяки випаровуванню хлору відбудеться знищення шкідливої мікрофлори. Це не зашкодить пшениці, оскільки зернові культури нормально переносять хлор, але водночас, це спрацює як природний фунгіцид, — зазначив Тарас Семерунь.

Зі слів агронома, цей захід дозволить уникнути таких захворювань пшениці як снігова пліснява, борошниста роса тощо, фактично аграріям доведеться тільки контролювати септоріоз стебла на пшениці.

— Через таке вимушене застосування калійних добрив у нас буде менше внесено калійних добрив під наступну культуру. Зокрема, якщо будемо наступним сіяти озимий ріпак — то під нього варто буде зменшити дозу внесення калійних добрив на 30-40%, — прокоментував головний агроном.

Застосування калію хлористого дозволить як пришвидшити процес вегетації на озимій пшениці, так і підтримає більш-менш  нормальну фітосанітарну ситуацію.

NB: Калійну сіль можна застосовувати і на озимому ріпаку, але тут варто зважати, аби калію хлорид не залишився на великих листках, адже спричинить опіки.

Наступним етапом живлення стане селітра у дозі 150-200 кг/га за один прийом. Оскільки очікується різкий перехід за +4°С вдень, відтак рослинам буде потрібний вільний азот, який найкраще вони споживають у нітратній та звичайній формі. Тобто селітра підходить для цього ідеально.

Третій етап весняного підживлення — сівалкою в рядки потрібно внести карбамід. Цей етап агроном пропонує здійснювати після відновлення вегетації, коли розпочнеться кущення, з’явиться перше міжвузля — тобто у 25-32 фазу за ВВСН — карбамід піде в землю і почне працювати на формування врожаю.

— Позакореневе удобрення пшениці в жнива — це дуже ризиковано. Минулого року спостерігав такий випадок в одному господарстві на Київщині: пшениця стояла відмінна. Але перед жнивами позакореневим живленням карбамідом її спалили і змолотили тільки поза 40 ц/га. Мало того, що було дуже жарко, то ще й надлишок азотного живлення по листу, відтак на листку залишився наліт — прапорцевий лист спалили повністю. Таке живлення категорично не варто проводити вдень, тільки вночі — по росі. Але влітку, у спекотний період, роса випадає тільки з 2 ночі до 5-6 ранку. За такий короткий період велику площу нереально покрити. Тому я рекомендую карбамід вносити у 25-32 фазу за ВВСН, — наголосив Тарас Семерунь.