Війна навчила нас ще з більшим трепетом ставитися до рідної землі, яка, попри обстріли, щедро родить нам хлібом. Сьогодні й поговоримо про неї — нашу землю, наш найцінніший актив. А, точніше — ґрунти. Експертизою ділиться агрохімік агрономічної служби агропромхолдингу «Астарта-Київ» Вікторія Олійник.
Чому важливе обстеження ґрунту?

Для ефективного виробництва сільськогосподарської продукції важливим є не лише правильний догляд за культурами, але й стан «здоров’я» ґрунту.

NB: Одним із важливих показників родючості ґрунту є вміст ГУМУСУ основна органічна частина ґрунту, яка містить речовини, необхідні для живлення рослин.

Важливо регулярно аналізувати ґрунти в агрохімічних лабораторіях.

Вікторія Олійник, агрохімік агрономічної служби агропромхолдингу «Астарта-Київ»

— В Астарті ми робимо це кожні 4-5 років, адже саме протягом такого періоду можуть змінитися основні показники ґрунту. Поля ділимо на ділянки близько 3 га для рівномірного відбору зразків. Щоб розрахувати норму добрив під запланований урожай — визначаємо доступні для рослин форми макро- та мезоелементи (N, P, K, Ca, Mg, S),  каже Вікторія Олійник.

Гранулометричний склад ґрунту

Це співвідношення між механічними фракціями, які входять до складу ґрунту (пісок, глина, мул тощо). Від нього залежать такі властивості як водопроникність, температура, стійкість до ерозії тощо.

Важкі суглинки з меншим вмістом піску значно краще утримують вологу. Також, залежно від структури ґрунтового покриву, коригуються норми внесення пестицидів, строки внесення мінеральних добрив, що суттєво впливає на ефективність їх використання.

Що робити з кислими ґрунтами?

Одним із найважливіших показників родючості ґрунту, які впливають на ефективність агровиробництва, є кислотність. Адже надмірно високий (8-9)  та низький (4-5) її рівні токсичні для кореневої системи більшості сільськогосподарських культур.

Ph значною мірою визначає поведінку елементів живлення, осадження їх або перетворення в недоступні для рослин форми. У кислих ґрунтах залізо, алюміній і марганець знаходяться у формах доступних для рослин, а їх концентрація досягає токсичного рівня.

У ду­же кис­лих ґрун­тах всі ос­новні по­жив­ні ре­чови­ни ― азот, фос­фор, ка­лій, сір­ка, каль­цій, мар­га­нець, а та­кож мік­ро­еле­мент мо­ліб­ден, мо­жуть бу­ти заб­ло­кова­ні. Са­ма кис­лотність не має пря­мої дії на бло­куван­ня еле­мен­тів жив­лення в ґрун­ті, ок­рім фос­фо­ру. Не­гатив­ну дію на рос­ли­ну має пе­реваж­но алю­міній. Еле­мен­ти жив­лення за­лиша­ють­ся дос­тупни­ми для рос­лин на­віть на кис­лих ґрун­тах, але рос­ли­на не мо­же їх спо­жива­ти са­ме че­рез дію на неї алю­мінію.

NB: У ґрун­тах з рН < 4,8, ра­зом з алю­міні­єм під­ви­щу­єть­ся кон­цен­тра­ція мар­ганцю, цин­ку та за­ліза. Із залізом фос­фор ут­во­рює над­міцний зв’язок ― не­роз­чинний фос­фат за­ліза. 

Тож внесення фосфору у кислі ґрунти задовго до посіву не матиме ефекту. Оптимальним значенням рН буде близько 6,5, що створить середовище для розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів і забезпечить живлення сільськогосподарських культур.

― З цією проблемою стикаємось не лише Астарта, а й багато аграріїв Полісся та Лісостепу. Перш за все, рівень кислотності залежить від типу ґрунтоутворення, кліматичних умов, історичної рослинності. Найбільші площі кислих ґрунтів характерні для районів, де кількість опадів є достатньо високою. У нашому випадку це ґрунти Західного регіону та Чернігівщини. Дощ і сніг підвищують кількість вологи у ґрунті, і концентрація кальцію та магнію у ґрунтовому розчині знижується. Оскільки з частинок ґрунту вони переходять у ґрунтовий розчин і, зрештою, вимиваються. Їх місце на частках ґрунту займають іони водню (H+), в результаті чого ґрунт підкислюється, ― пояснює Вікторія Олійник агрохімік агрономічної служби Астарти.

Встановлюють рівень кислотності виключно за допомогою вимірів рН (актуальна) в агрохімічній лабораторії. Раніше було заведено знаходити рослини «індикатори», за наявності на полі яких робили висновок про проблему. Рослини «індикатори» ― це ті, що активно розповсюджуються лише за певних умов та характеристик ґрунту. У виробництві ― це бур’яни.

NB: Наприклад, вважається, що хвощ польовий росте лише на кислих ґрунтах. Хоча, причина його розмноження може бути в близькому заляганні підґрунтових вод, ущільненні ґрунту тощо.

На сьогодні, такі методи підтверджені є абсолютно не дієвими, оскільки причин у розповсюджені певної рослинності може бути безліч, лише одна з яких ― це надмірна кислотність.

 

Зміна реакції ґрунтового розчину можлива і під час переважання високих незбалансованих норм добрив. Азот у вигляді нітратів та амонію також значно підкислює ґрунт.

Профілактичними заходами є внесення органічних добрив та ефективне використання рослинних решток, висів сидератів, як покривної культури, а також обґрунтовані норми добрив.

Якщо рішення про необхідність вапнування приймають за показником активної кислотності (рН), то кількість розкислюючого матеріалу вираховують за показником обмінної гідролітичної (або потенційної) кислотності. Для меліорації ґрунтів використовують різні матеріали, що мають різну розкислюючу здатність у порівнянні з такою здатністю CaCO3:

  • чистий карбонат кальцію CaCO(еквівалент 100%);
  • мелене вапнякове борошно CaCO3(еквівалент 85-100%);
  • мелене доломітне борошно CaCO3+ MgCO3 (еквівалент 109%);
  • негашене вапно СаО (еквівалент 179%);
  • гашене вапно Са(ОН)2(еквівалент 135%);
  • дефекат CaCO3+ органічні та неорганічні домішки (еквівалент 60-75%).

​​​​​​​Проте, фінальні дані отримуємо при врахуванні й інших виробничих особливостей, наприклад, техніки для внесення, вологості матеріалу тощо.

Чому важко з легкими ґрунтами: як виростити врожай на піску

Як ми вже говорили вище, від гранулометричного складу залежить інтенсивність багатьох ґрунтотворних процесів, які пов’язані з перетворенням, переміщенням і нагромадженням органічних та мінеральних сполук.

Рослини неоднаково реагують на гранулометричний склад ґрунту. Маючи значні можливості до адаптації, для кожної групи культур існує певний оптимум, який слід враховувати при розробці заходів раціонального використання земель.

Найкращий розвиток і найвища продуктивність озимої пшениці, ячменю і цукрових буряків відзначена на легко-, середньо- і важкосуглинкових ґрунтах. Кукурудза і соняшник краще ростуть на важкосуглинкових і глинистих ґрунтах. Більшість же основних польових культур (озима пшениця, кукурудза, цукровий буряк, соняшник та інші) не люблять піщаних ґрунтів.

Залежно від гранулометричного складу ґрунтів змінюються умови обробітку, строки польових робіт, норми внесення добрив і хімічних меліорантів, розміщення сільськогосподарських культур та ін.

В Чернігівській області Астарта має найлегші за гранулометричним складом ґрунти, що мають низький вміст органічної речовини, елементів живлення та ємності катіонного обміну. Простими словами ― піщані.

Читайте також: Шість причин, через які проблему забруднення ґрунтів не можна ігнорувати

Наводимо нижче науково-рекомендовані та власні заходи, які дозволяють підтримувати родючість та покращувати економічну ефективність при роботі з подібними ґрунтами.

Внесення азотних добрив якомога ближче до часу посіву та в період вегетації культур. Це пояснюється збільшенням темпів промивання азоту з кореневмісного шару в легких за гранулометричним складом ґрунтах, що призводить до економічних та екологічних збитків. Щодо типу азотних добрив, то найкраще застосовувати ті, які містять амідну та амонійну форми азоту вони є більш стійкими і ґрунтах.

Обґрунтована система живлення. Вносяться норми добрив, залежно від планової врожайності та кількості доступних елементів живлення, встановлених в лабораторії.

Обробіток ґрунту на меншу глибину. Обумовлено швидкою втратою запасів вологи і пересиханням оброблюваного шару ґрунту.

Обробіток без перевертання скиби. Окрім проблеми з вологою, легкі за гранулометричним складом ґрунти часто не мають потужного ґумусово-акумулятивного шару, в результаті чого, застосування оранки змішує різні горизонти, наносячи цим непоправну шкоду їхньому «здоров’ю».

Вирощування сидератів, мульчування рослинних решток та внесення органічних добрив ― підвищує родючість, вміст органічної речовини, структуру, водоутримувальну здатність, захищає від  ерозії та перегрівання верхнього шару ґрунту.

Коригування норми ґрунтових гербіцидів ― зменшує можливість їхнього промивання і токсичний вплив на культури.

Регулярний аналіз ґрунту та меліорація ― контроль показників родючості, а, особливо, кислотності. Географічне розташування, тип водного режиму та ґрунтоутворення створюють умови для кислої реакції легких за гранскладом грунтів. Враховуючи достатньо слабкий потенціал за іншими важливими показниками (гумус, грансклад, ємність катіонного обміну тощо), підвищена кислотність погіршить умови для ефективного землекористування.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram