Сьогодні, коли вдалось досягти високого рівня технологій у насінництві та засобів захисту рослин, все більше уваги приділяють ґрунту. Це дозволяє вирішувати кілька завдань: по-перше, берегти його фізико-хімічні властивості від виснаження, а по-друге, формувати високу врожайність за оптимальних витрат на агротехнології та добрива.
— Аналіз дозволяє фермерам економити значні кошти. Визначивши, які елементи присутні в ґрунті, фермер може ухвалити для себе рішення, які добрива і в якій кількості йому використовувати, а від яких взагалі варто відмовитися. Наприклад, навіщо вносити кальцій, якщо його і так достатньо в ґрунті? — розповіла Людмила Василенко, генеральний директор Prime Lab Tech (PLT), під час Дня відкритих дверей у лабораторії.
Як відбувається аналіз:
- співробітники здійснюють професійний відбір зразків ґрунту та рослин,
- проводять якісні лабораторні дослідження,
- надають професійні та практичні рекомендації,
- здійснюють агрономічний супровід.
Крім того, клієнти отримують протоколи випробувань, картограми, технологічно-економічні карти з орієнтацією на затверджений рівень рентабельності вирощування; рекомендації з приводу складання планів польових робіт, систем захисту і живлення рослин сільськогосподарського використання, та навіть рекомендації, які культури ліпше вирощувати на обстеженій ділянці. Адже площі можуть бути або кислими, або засоленими, а відтак і непридатними для вирощування певних культур. Інший напрямок діяльності – екологічний.
— Сьогодні ми стикаємося з проблемою деградації ґрунтів. Значною мірою вона зумовлена високою інтенсивністю вирощування сільськогосподарських культур, грубим порушенням агротехнічних технологій. Як наслідок, з ґрунтів виноситься багато елементів, що робить їх неродючими. Наші дослідження, наші рекомендації дозволяють сільгоспвиробникам ухвалювати вірні рішення, ефективно використовувати наявні земельні ресурси, думати не лише про сьогодення, а й про майбутнє, — зауважила Людмила Василенко.
Модель управління врожайністю. У чому суть?
Нещодавно PLT розробила модель з управління врожайністю, яка допомагає навчитись керувати процесом формування врожаю, його якістю, забезпечувати оптимальне живлення рослин упродовж вегетації та застосувати методи ґрунтової і рослинної діагностики.
Знання взаємодії кореневої системи рослин, ґрунту, його мікрофлори, добрив і свідоме врахування цих процесів на практиці сприяють підвищенню родючості ґрунтів, збереженню енергоресурсів та охороні навколишнього природного середовища.
Сільськогосподарські культури характеризуються різною потребою в елементах живлення, різним їх виносом із ґрунту з урожаєм. Так, з урожаєм зерна озимої пшениці 5 т/га і з відповідною масою соломи з ґрунту виноситься 150 кг N, 50 кг — Р2О5 і 100 кг К2О, з урожаєм картоплі в 30 т/га — 180 кг N, 60 кг — Р2О5 і 240 кг — К2О. У польовій сівозміні зерно-бурякового виду за врожайності буряку цукрового 30-40 т/га, пшениці озимої 4-5 т/га в середньому з 1 га щорічно виноситься 270 кг NPK, зокрема, 130 т/га — 180 кг N, 40 кг — Р2О5 і 100 кг К2О. У разі вирощування сільськогосподарських культур без застосування добрив ґрунт виснажується, внаслідок чого врожаї з року в рік знижуються.
— Модель з управління врожайністю — це наше ноу-хау. На цій моделі позначається багато чинників, на які ми не маємо впливу.
На практиці це виглядає так: ми робимо дослідження ґрунту за GPS-точками. В Україні 4 кліматичні зони і 33 види ґрунтів. На одному полі зазвичай спостерігається не один вид ґрунту, а кілька. Ми робимо картограму, бачимо рівномірність розподіленості ґрунтів на заданому полі. Програмне забезпечення дозволяє моделювати посіви заданої культури у відповідності до отриманої інформації про якість та склад ґрунтів на полі, — наголосила Людмила Василенко.
Незабаром лабораторія надаватиме послуги з виявлення залишків пестицидів у сільськогосподарській продукції. Це відбудеться завдяки співпраці з Проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». На сьогодні практично жодна українська лабораторія не спроможна зробити аналіз пестицидів на 52 діючі речовини, на які зараз існують вимоги по євроінтеграції.
Надмірне використання агрохімії, яке особливо спостерігалося в попередні роки, негативно позначилося на навколишньому середовищі та шкодить не лише здоров’ю споживачів сільгосппродукції, а й самому землеробству.
Роман Нечипорук,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»