Українські аграрії оптимізують витрати на вирощування сільгоспкультур, застосовуючи культиватори для міжрядного обробітку

Найпоширеніші міфи про застосування міжрядних культиваторів та їх спростування на досвіді українських аграріїв.
Міжрядний обробіток просапних культур впевнено повертається на поля українських господарств. Із розвитком сучасних агротехнологій серед аграріїв стала поширеною думка, що просапні культиватори – це архаїзм, і значно простіше застосовувати потужні гербіциди. Втім, слово «простіше» вже давно є недоречним у подоланні проблеми злісних бур’янів та падалиці. До того ж, гербіциди не вирішують усіх проблем, як-от, наприклад, ґрунтова кірка чи одночасне внесення добрив.

Реальне агровиробництво впродовж останніх років знову повертається до міжрядного обробітку і про це, зокрема, свідчить помітне зростання продажу спеціалізованих агрегатів. Понад те, вітчизняний фермер не задовольняється витягнутим зі сховку ще радянським КРН, а вишуковує по-справжньому ефективні сучасні технічні рішення.

Однак, заради об’єктивності зазначимо, що ефективний міжрядний обробіток кукурудзи чи соняшнику ще не набув статусу масового явища. Тривалий досвід застосування агрегатів застарілої конструкції спричинив певні побоювання щодо цього способу боротьби із бур’янами у міжряддях. Фермер нібито резонно побоюється, що невдалий підхід до справи призведе до пошкодження чи загибелі 10-15% посівів. Є й інші побоювання, про які ми докладно поговоримо дальше.

Для прикладу візьмемо дослідження чеської компанії BEDNAR, котрі проводили безпосередньо на базі українських господарств. BEDNAR пропонує одне із найцікавіших рішень на ринку – культиватори ROW-MASTER.

Просапні культиватори ROWMASTER

ROWMASTER випускають у двох модифікаціях – універсальна модель RN і модель RN_S для обробки посівів цукрового буряку. Більш широковживаний RN оснащений робочими органами із міжряддям від 45 до 80 см. Модель має три варіанти робочої ширини – 4,8 м, 6,4 або 9,6 м. Мінімальна потужність трактора становить від 60 до 150 к.с.

Модель RN_S під цукрові буряки пропонують зі шириною захвату 3, 6, 9 або 12 м та міжряддями 45/50 см.

Робоча швидкість агрегата досягає 18 км/год.

Як робочі органи застосовують класичні культиваторні лапи, долота чи підгортальні лапи. Робочі стійки культиватора кріпляться до рами за допомогою паралелограма, завдяки чому агрегат ідеально копіює рельєф поля і точно дотримує встановлену робочу глибину. Паралелограмне кріплення повністю виключає поперечні рухи, спричинені нерівностями поля.

ROWMASTER оснащений оптичною системою керування CultiCam, яка керує агрегатом і направляє його точно по міжряддю. Завдяки цьому, агрегат працює незалежно від траєкторії руху трактора, що унеможливлює пошкодження культурних рослин.

Комплектація CultiCam PROFESSIONAL дає змогу автоматично налаштовувати висоту та кут нахилу камери, фіксувати кілька кольорів (червоний, жовтий, синій) та їх поєднання, фіксувати висоту рослин.

Також культиватор ROWMASTER додатково може буту оснащений бункером BEDNAR для додаткового локального підживлення добривами.

Розглянемо найпоширеніші міфи щодо міжрядної культивації

Міф 1: Низька продуктивність

Цей міф ґрунтується на вже згадуваному тривалому досвіді використання КРН, яким об’єктивно не вдається обробити понад 30-40 га за робочу зміну. Якщо в господарстві вирощують 1000 га кукурудзи чи цукрових буряків, то нескладно порахувати, що для того, щоб пройти цю всю площу, потрібно майже місяць.

Насправді ж сучасні культиватори, як-от ROW-MASTER, забезпечують удвічі-утричі вищу продуктивність роботи, будучи спроможними працювати на швидкості до 18 км/год. З високою якістю обробітку. Що важливо – зокрема й уночі, завдяки якісному освітленню і камері, що ефективно розрізняє основну культуру навіть у темний період доби. Наприклад, у господарстві «Прогрес», що на Дніпропетровщині, спокійний темп обробітку 12-рядним ROW-MASTER дає змогу обробляти по 70-80 га за робочу зміну. На Харківщині в СФГ «Шанс», завдяки можливості працювати вночі, знову ж таки, у неспішному режимі проходять понад 100 га за добу.

Міф 2: Ймовірність підрізання посівів

Якщо зазирнути в університетські підручники для агрономів, то можна вичитати, що міжрядна культивація фактично неминуче спричиняє пошкодження принаймні 5%, а то й 10% посівів. Неофіційно це пояснюється як складними умовами роботи, так і низькою кваліфікацією і байдужістю механізаторів. Мовляв, за траєкторією руху культиватора не дуже встежиш, а свої гектари за зміну треба зробити.  От і лягають рослинки, одна за одною…

Насправді ж така негативна картина також перетворилася на справжній архаїзм. Адже той-таки ROW-MASTER оснащений системою камери із точним веденням по рядках рослин та автоматичною фіксацією забарвлення і висоти рослин. Камера корегує рух агрегата суворо по оптимальних безпечних лініях. Спеціальні захисні диски додатково захищають ряди рослин. Якщо якісь пошкодження культурних рослин і будуть, то на рівні десятих одного відсотка.

Власне це і підтверджує реальний досвід аграріїв. Зокрема, керівник АФ «Прогрес» Володимир Регер згадує, що використання КРН на соняшнику було справдешнім жахом. Однак, коли у господарстві з’явився ROW-MASTER, проблема підрізання культурних рослин відпала сама собою. Також аграрій схвально оцінює дуже точну та коректну роботу камери.

Міф 3: Бур’янів виживає більше, аніж після гербіцидів

Працюючи зі застарілими агрегатами, аграрії воліють відвести робочі органи просапного культиватора якомога далі від рядка через уже згадувані причини. Звісно, що там лишається необроблена смуга, на якій проростають бур’яни. Через це дехто вважає, що краще зайвий раз пройтися гербіцидом, тоді поле буде чистішим, а застосування культиватора не буде таким ефективним.

Насправді ж, конструкція сучасних просапних культиваторів, та ще й у поєднанні з камерами, давно вже нівелює цю проблему. Робочі органи ROW-MASTER спокійно розташовують за 2 см від рядка рослин (залежно від фази росту), які після проходу агрегата лишаються цілими та неушкодженими. Як розповідає директор ФГ «Околиця-3» (Миколаївська обл.) Олег Сатановський, якщо раніше із КРН траплялося підрізання і залишки бур’янів біля рядків, то із ROW-MASTER цієї проблеми немає – завдяки чітким налаштуванням кожного робочого органа та точній роботі камери ведення по рядках. Те саме розповідає і керівник ФГ «Новосинявське» (Хмельницька обл.) Сергій Кравчук, а також інші аграрії з різних регіонів України.

Міф 4: Дві обробки гербіцидами – це швидше

Ясна річ, що добре оброблене поле спочатку ґрунтовим, а тоді страховим гербіцидом, в ідеалі взагалі повинне залишатися чистим від смітних рослин до самого збирання врожаю. Ну, і по-своєму це набагато зручніше: двічі пройшлися обприскувачем – і все.

Проте така сприятлива ситуація трапляється нечасто, бо для цього потрібна ціла низка чинників. Можна згадати і таку обов’язкову умову як наявність оптимальної кількості вологи, для того, щоб спрацював ґрунтовий гербіцид, і вдалий час та погодні умови для внесення. Ще є фактор низької якості хімічних препаратів та вироблення резистентності у злісних бур’янів, та інші малоприємні для агронома речі.

NB: Зрештою, міжрядна культивація – це не лише про боротьбу із бур’янами. Це комплексний захід, який дає змогу водночас істотно знизити кількість бур’янів на полі, забрати ґрунтову кірку, розпушити ґрунт на глибину розташування кореневої системи молодих рослин, ще й за потреби внести чи заробити в ґрунт азотні добрива.

До того ж, невиправдане застосування гербіциду здатне, навпаки, зашкодити посівам, загнавши їх у хімічний стрес. У багатьох ситуаціях доцільніше якраз пройтися просапним культиватором замість застосування дорогої хімії. Хороший страховий гербіцид – це щонайменше 40 доларів на гектар, без урахування витрат на саме внесення. Один прохід ROW-MASTER – це 4-5 л/га пального. Додамо зарплатню механізатора – ось і всі витрати.

Олег Сатановський, який очолює ФГ «Околиця-3» стверджує, що завдяки застосуванню ROW-MASTER у господарстві вдається заощаджувати 15-20% на гербіцидах. Це, беручи до уваги їх нинішню вартість та низькі ціни на зерно, є надзвичайно серйозним результатом. Своєю чергою, власник ТОВ «Галицькі аграрні традиції» Ігор Зварич стверджує, що закладав досліди із полями, де застосовувалися або тільки ROW-MASTER, або тільки гербіциди. Якраз у першому випадку були зафіксовані кращі результати. Інші наші співрозмовники запевняють, що цього сезону починають поступове скорочення норм внесення гербіцидів, знову ж таки завдяки міжрядному обробітку ROW-MASTER.

Як засвідчив досвід використання просапних культиваторів ROW-MASTER українськими аграріями, наприклад у ФГ «Гвіса», оптимальним варіантом є поєднання обмежених норм гербіцидів та сучасного культиватора. Це дає змогу істотно покращити агротехнологію та оптимізувати витрати на вирощування сільгоспкультур.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram