Ромашка непахуча — це рослина, яка широко поширена в усьому світі, особливо у країнах Європи та Азії. Зустрічається зазвичай у заболочених місцях, поблизу різного роду водойм. Бур’ян можна зустріти на сільськогосподарських полях, які характеризуються підвищеною вологістю, багаті різними мінеральними речовинами. Може супроводжувати вирощування зернових, буряків, ріпаку, картоплі та кукурудзи.
Ромашка непахуча спричиняє стерилізацію території, що, у свою чергу, сприяє зниженню як кількості, так і якості врожаю. Насіння рослин легке, тому навіть невеликі пориви вітру дозволяють легко переносити його не тільки з однієї культури, а й на інші, сусідні поля. Через це від цього бур’яну рекомендовано позбавлятися на самій ранній стадії його розвитку. Сьогодні продовжуємо вивчати особливості біології бур’яну та формування стратегії захисту.
Біологічні особливості рослини
Ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.) однорічний або факультативно дворічний насіннєвий бур’ян із стрижневим коренем. Стебло рослини має висоту 20-100 см прямостояче з бічними розгалуженнями. Сім’ядольні листки овальної форми з загостреними верхівками, мають довгі черешки, прилягаючі до ґрунту. Листки на рослині чергові, перисто-розсічені, щільно розміщені, ниткоподібної форми, борозенчасті зі споду, нижні на коротких черешках, середні й верхні сидячі.
Суцвіття — кошики, які поодиноко розташовані на кінцях стебел і гілочок. Спільне квітколоже дрібно-горбкувато-виїмчасте, конічне, кошик з жовтими трубчастими квітками всередині, по краях оточений язичковими пелюсткоподібними квітками. Насіння типу плід-сім’янка. Плід-сім’янка має оберненопірамідальноусічена форму, жовтувато-коричневого кольору, майже темного. Розміри плоду-сім’янки: довжина 1,5-2,5, ширина 0,75-1,25, товщина 0,5-0,75 мм. Маса 1000 сім’янок становить 0,5-0,75 г.
Проростає восени, але також і весною.
Цвіте з червня по жовтень, а плодоносить з липня по листопад. Максимальна плодючість 1 млн. 650 тис. сім’янок. Дозрілі й недозрілі сім’янки здатні проростати за умов достатнього освітлення і з глибини ґрунту понад 5-6 см. Осінні сходи перезимовують.
Мінімальна температура проростання насіння +2,0-+3,00С, оптимальною є температура — від +18 до +240С.
Ромашка непахуча поширена на всій території України. Засмічує посіви усіх основних сільськогосподарських культур. Орієнтовні втрати врожаю сільськогосподарських культур за наявності протягом вегетації ромашки непахучої становлять: пшениці озимої — 0,17 ц/га, кукурудзи на зерно – 0,29 ц/га, кукурудзи на силос — 0,62 ц/га, гороху — 0,12 ц/га.
Ромашка непахуча також поширена у посадках плодових культур, посівах багаторічних трав, на присадибних ділянках. Крім того, бур’ян вегетує вздовж доріг, на торфяно-заболочених, низинних ґрунтах, краще росте на легких осадових суглинкових або вологих глинистих ґрунтах, що містить вапно.
Агротехнічні заходи
За допомогою агротехнічних заходів забезпечують запобігання або/та профілактику поширення бур’янів, очищення ґрунту від насіння та вегетативних органів розмноження бур’янів і контроль бур’янів у посівах сільськогосподарських культур.
NB: Важливою складовою та ефективним запобіжним агротехнічним заходом є дотримання науково-обґрунтованої сівозміни, яка має вирішальне значення в обмеженні поширення більшості видів бур’янів, у т.ч. ромашки непахучої, у посівах культур. Сівозміни відіграють вирішальну роль у мікробіологічній активності ґрунтів, сприяють підтриманню в них мікробіологічного гомеостазу, розвитку антагоністичних патогенам форм мікроорганізмів.
Попри те, що культура, яку вирощують, не є джерелом живлення для сегетальної рослинності, як це відбувається з шкідниками і збудниками хвороб, певні особливості ґрунту, розміщення рослин на площі й інші чинники обумовлюють деяку пристосованість окремих видів бур’янів до тієї чи іншої культури. Тому склад бур’янів на різних полях сівозміни може суттєво відрізнятися. Чим менше насичення сівозміни однією культурою, тим більше просторова ізоляція між культурними рослинами і бур’янами, пристосованими до умов вирощування цієї культури.
Читайте також: Боротьба зі злаковими бур’янами в посівах соняшнику: фітотоксичний вплив грамініцидів на рослини
Важливе значення має правильне розміщення рослин культур на площі поля, яке не завжди враховують, і яке визначає площу живлення кожної рослини культури. Площа живлення рослин — це середня площа поверхні, яка припадає на одну рослину. В основі взаємозв’язків між продуктивністю окремих рослин і їх кількістю лежать закономірності використання рослинами поживних речовин, ґрунтової вологи, сонячного світла, діоксиду вуглецю, конкуренція з бур’янами тощо. Забезпечення оптимального розміщення рослин на площі, густота посіву, визначає, перш за все, конкурентоспроможність рослин культур по відношенню до сегетальної рослинності.
Густі стеблостої і травостої, затінюючи бур’яни, різко погіршують їх ріст, внаслідок чого вони або випадають, або відстають у рості і не досягають повної стиглості, не утворюють насіння. Крім того, створення густих стеблостою і травостою зернових колосових культур, зернобобових, багато- і однорічних трав, своєчасне їх збирання сприятиме контролю бур’янів, зокрема запобігатиме достиганню насіння тих бур’янів, які залишаться у посівах. Такі заходи запобігають поповненню «банку насіння» в ґрунті, джерелом якого є достигле насіння бур’янів, ромашка непахуча у цьому випадку не є виключенням. Ромашка непахуча відрізняється високою насіннєвою продуктивністю, тривалою життєздатністю насіння в ґрунті, недружнім і розтягнутим періодом проростанням насіння, тривалістю періоду біологічного спокою, невибагливістю до умов проростання, неглибоким заляганням насіння.
Проявити конкурентоздатні властивості щодо до ромашки непахучої повною мірою сприятиме вибір способу і норми висіву (розміщення насіння в ґрунті, площа живлення), які забезпечуватимуть найбільш оптимальні умови для росту і розвитку рослин культур. Сівба в оптимальні строки районованими сортами і гібридами забезпечуватиме появу дружніх сходів культур, чим створюватимуться несприятливі умови для росту бур’яну. Запізнення з сівбою погіршуватиме розвиток культурних рослин, що зумовлюватиме кращий ріст і розвиток бур’яну.
NB: Під час сівби насіння культур повинно рівномірно розміщуватися на площі, в результаті дружніх сходів рослини культур проявлятимуть конкурентні властивості до бур’яну. Норму висіву на надміру забур’янених полях за умов суцільного способу сівби доцільно збільшити на 10-15%.
У разі наявності на час збирання врожаю у посівах не тільки ромашки непахучої, а й інших бур’янів, необхідно не допустити достигання та осипання їх насіння. За таких умов набуває актуальності своєчасне збирання врожаю і вивезення його з поля.
Регуляція чисельності сегетальної рослинності та рівня її шкідливості, здійснюється, в першу чергу, для отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур. За таких умов вибір та порядок застосування агротехнічних заходів повинен враховувати особливості ґрунтово-кліматичної зони, тип ґрунтів, напрямок діяльності господарств, рівень шкідливості бур’янів.
Очищення полів від ромашки непахучої та інших бур’янів є одним із основних завдань обробітку ґрунту
Наприклад, відразу після збирання зернових колосових культур рекомендовано здійснити лущення стерні. Це сприятиме збереженню вологи у ґрунті, знищенню бур’яну, а також розкладанню післяжнивних решток. Післяжнивне лущення за умов наявності вологи в ґрунті, що передує зяблевій оранці, є ефективним заходом для контролю як однорічних, так і багаторічних бур’янів. Причому ефективність лущення зростає з півночі на південь, оскільки у південних областях збирання зернових колосових культур здійснюється раніше, ніж у північних, і за тривалої теплої осені бур’яни в цій зоні інтенсивно ростуть і розвиваються.
Рання зяблева оранка також сприятиме знищенню бур’янів, у т.ч. числі ромашки непахучої, сходи якої появляються восени і перезимовують, а також забезпечуватиме розпушування ґрунту. Водночас підтримання поля понад два місяці у стані після лущення з наступною оранкою, створюватиме умови для проростання удесятеро більше бур’янів і їх знищення, ніж після ранньої зяблевої оранки та одноразового лущення.
Для зменшення «банку насіння» у верхньому шарі ґрунту необхідно здійснювати глибоку відвальну оранку плугом з передплужником на глибину 30-35 см один раз у 4-5 років, яка сприятиме перегортанню верхнього шару з вмістом насіння бур’янів на дно борозни на глибину оранки, де це насіння втрачатиме життєздатність. Під час «глибокого загортання» насіння ромашки непахучої або зовсім не проростає, або ж її проростки гинутимуть, не досягаючи поверхні ґрунту, внаслідок цілковитого використання поживних речовин, що містяться в ньому, на забезпечення проростка енергією для подолання глибини оранки. Значна частина запасів насіння бур’янів за умов глибокого їх загортання в ґрунт втрачає життєздатність через 4-5 років.
Здійснювати глибоку оранку необхідно 2-3 рази за ротацію дев’яти-десятипільної сівозміни (один раз за 3-4 роки), насамперед після соняшнику під чорний пар, під посів цукрових буряків, кукурудзи на зерно та висаджування картоплі, а також під час переорювання багаторічних трав. У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку рекомендовано здійснювати у двох ланках сівозміни під посів цукрових буряків та інших просапних культур. Щоб не вивертати наверх насіння бур’янів, яке було загорнуте у ґрунт попередньою глибокою оранкою, на надміру забур’янених площах наступний глибокий обробіток плугом необхідно здійснювати на 3-5 см мілкіше. Якщо протягом кількох років (2-4 роки) ґрунт обробляти на меншу глибину, то значна кількість насіння бур’янів втрачатиме схожість у шарі ґрунту, який був необробленим.
Для знищення проростків і сходів бур’яну, а також руйнування кірки, застосовується досходове боронування. Післясходове боронування здійснюється для обмеження чисельності вегетуючих рослин бур’яну, одночасно з контролем ромашки непахучої та іншої сегетальної рослинності відбуватиметься й розпушування ґрунту в міжряддях, яке, у свою чергу, призупинятиме капілярне випаровування вологи.
Боронування для контролю ромашки непахучої буде ефективнішим за умов виконання заходу безпосередньо під час появи її сходів. Збільшуватиметься ефективність боронування, зокрема у посівах (посадках) кукурудзи, проса, картоплі та інших культур, під час післяпосівного їх догляду, а озимих культур під час ранньовесняного догляду за їх посівами.
Восени за умов пізньої зяблевої оранки і наявності достатньої кількості вологи, насіння ромашки непахучої, як і інших бур’янів, не буде проростати через пониження температури повітря, сходи бур’янів появляться лише навесні. Навесні також відбудеться дружнє проростання бур’янів, насіння яких має період біологічного спокою (у більшості період спокою становить 5-6 місяців). Однак навесні для масового проростання насіння більшості видів бур’янів необхідна буде достатня аерація ґрунту, якої бракуватиме у щільному ґрунті. Тому раннє весняне боронування створюватиме сприятливий повітряний режим ґрунту і провокуватиме масове проростання насіння бур’янів, у т.ч. насіння ромашки непахучої.
Велике значення для контролю бур’янів має паровий обробіток з пошаровим очищенням ґрунту від насіння бур’янів та їх вегетативних органів розмноження. Раннє весняне боронування зябу і передпосівна культивація також сприяють значному зменшенню засміченості полів.
Завдяки культивації створюватимуться сприятливі аерофізичний і гідротермічний режими ґрунту, середовища умови якого сприятливі для активного проростання насіння бур’янів (спосіб «провокації» схожості насіння бур’янів).
За допомогою культивації доцільно контролювати сходи ромашки непахучої та інших бур’янів також на парових площах і площах з напівпаровим обробітком зябу. Шляхом поєднання глибоких 10-12 або 12-14 см ранньовесняних культивацій з мілким (3-4 см) обробітком у літній період зубовими боронами або культиваторами, дообладнаними спареними лапами-бритвами, покращують контроль ромашки непахучої та інших бур’янів на полях чорного пару. В результаті такого догляду пару краще зберігатиметься продуктивна волога у посівному шарі ґрунту й істотно зменшуватиметься потенційна засміченість його насінням ромашки непахучої та інших бур’янів.
Під час передпосівної культивації ефективно обмежується шкідливість ромашки непахучої та інших однорічних бур’янів, насіння яких швидко проростає у верхніх шарах ґрунту, навіть перед посівом ранніх ярих культур.
Важливе значення мають заходи спрямовані на знищення ромашки непахучої та інших бур’янів, як джерела достигання насіння, до їх цвітіння на межах, узбіччях доріг, канавах, ярах, пасовищах, присадибних ділянках, у полезахисних смугах, на землях, які незадіяні для сільськогосподарського виробництва, вздовж зрошувальних та осушувальних систем шляхом скошування чи обприскування гербіцидами.
Хімічні заходи
Ромашка непахуча належить до зимуючих бур’янів, для яких умови перезимівлі значення не мають. У разі, якщо сходи зимуючих бур’янів з’являються восени, то вони перезимовують і продовжують розвиток навесні. Відповідно, якщо насіння зимуючих бур’янів проросло навесні, то такі бур’яни розвиваються як ярі.
Перелік діючих речовин, які рекомендовано застосовувати у складі гербіцидів для обмеження шкідливості ромашки непахучої, наведені у додатку.
NB: Для контролю бур’янів критичним періодом є ранній період росту рослин культури, починаючи від появи проростків або сходів, коли бур’яни здатні конкурувати з нею за поживні речовини. Розвиток зимуючих бур’янів (ромашка непахуча, кучерявець Софії, жовтозілля весняне, злинка канадська, латук дикий, мак дикий, підмаренник чіпкий, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий, сокирки польові, жовтушник розчепірений, кривоцвіт польовий, фіалка польова та інші), збігається з періодом розвитку культурних рослин. Восени такі бур’яни формують розетки з прилеглими до землі листками і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю.
За таких умов зимуючі бур’яни, зокрема у посівах пшениці озимої, необхідно контролювати на ранніх фазах розвитку цієї культури. За теплої, вологої й тривалої осені, коли складаються сприятливі умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів пшениці озимої не поступатиметься за ефективністю весняній.
У посівах ріпаку озимого весняне внесення гербіцидів також буде додатковою обробкою. Не рекомендовано відкладати обприскування культури на весну, оскільки конкуренцію ріпаку озимому бур’яни складають переважно восени. Навесні рекомендовано обприскувати тільки ті посіви, у яких бур’яни можуть конкурувати з ріпаком озимим у другій половині вегетації. У весняний період найбільш шкідливим бур’яном у посівах ріпаку, зокрема є ромашка непахуча.
Контроль ромашки непахучої забезпечують за допомогою обприскування ґрунтовими і післясходовими гербіцидами. Застосування досходових ґрунтових гербіцидів у посівах культур у разі порушення регламентів їх застосування може спричиняти фітотоксичність, зокрема внесення гербіциду з перевищенням максимально рекомендованої норми витрати препарату на одиницю посівної площі, внесення гербіциду з перекриттям, що опосередковано призводитиме до збільшення хімічного навантаження на рослини культур і, як наслідок, до їх токсикації, внесення гербіциду безпосередньо перед появою сходів рослин культур. Як наслідок паростки, а також вегетативні органи рослин культур можуть деформуватися, у них може спостерігається порушення нормального росту та розвитку як надземної частини, так і кореневої системи, знебарвлення тощо. Як правило, цього легко уникнути, необхідно дотримуватися регламенту та рекомендацій щодо застосування препаратів.
Через великий запас насіння бур’янів, у т.ч. ромашки непахучої, у ґрунті, існує проблема «другої хвилі» бур’янів у посівах. Для запобігання формування цієї «другої хвилі» бур’янів, дієвою буде обробка посівів на етапі досходового періоду, а така властивість, як пролонгованість дії окремих гербіцидів, забезпечуватиме надійне вирішення цієї проблеми.
Висока ефективність досходових ґрунтових гербіцидів на проростки рослин бур’яну можлива лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі ґрунту. У разі сухої погоди раціонально застосовувати ґрунтові гербіциди до сівби, в умовах прохолодної та вологої — до появи сходів рослин культур. Культури з високими стеблами, кукурудза, соняшник, до моменту зниження ефективності захисної дії ґрунтових препаратів самі здатні затінювати поверхню ґрунту і надійно конкурувати з бур’яном.
Під час застосування післясходових гербіцидів є можливість визначити фактичну чисельність бур’яну у посіві перед обприскуванням і здійснити обробку на ранніх фазах його росту й розвитку.
Необхідно враховувати, що технічна ефективність післясходових гербіцидів залежатиме від поглинання діючої речовини, фізіологічної активності рослин і від погодних умов, які настають після внесення гербіцидів. Під час обприскування післясходовими гербіцидами рекомендовано враховувати фази стійкості культур, фази росту бур’янів і їх чутливість до обробок тим чи іншим препаратом, дотримуватися строків внесення препаратів і регламенту застосування обраного гербіциду, враховувати прогноз погодних умов.
Під час обприскування доцільно також враховувати черговість розміщення культур у сівозміні, для уникнення проблеми зносу гербіцидів на чутливі культури й негативного впливу залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівалися у випадку знищення їх посівів через негативні погодні явища (вимерзання, травмування градом або у результаті епіфітотій хвороб тощо), дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника. Обприскування здійснювати з використанням механізмів з відповідними технічними характеристиками, яке не забруднене гербіцидами, що раніше застосовувалися, обладнання яких забезпечуватиме внесення робочого розчину в кількості, яка рекомендована для обраного препарату.
Під час вибору гербіцидів для контролю ромашки непахучої у посівах сільськогосподарських культур необхідно враховувати зазначені вище аспекти, які забезпечать захист культур від шкідливості цього бур’яну.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
Таблиця 1. Хімічний контроль ромашки непахучої у посівах сільськогосподарських культур
| Найменування та вміст діючої речовини* | Найменування сільськогосподарських культур /застосування норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн) | ||||||
| Пшениця озима | Пшениця яра та озима | Пшениця озима, ячмінь ярий | Ячмінь ярий та озимий | Ячмінь ярий | Ячмінь озимий | Примітка | |
| Трибенурон-метил, 102,5 г/кг + дикамба, 659 г/кг | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | |||||
| Трибенурон-метил 500 г/кг + амідосульфурон 250 г/кг | норма витрати 25,0 -30,0 г/га – одноразово, обприскування посівів починаючи з фази 2–3 листків до появи прапорцевого листка культури включно | норма витрати 20,0 г/га + ПАР Максиум 200 мл/га – однократно | норма витрати 20,0 -25,0 г/га – одноразово, обприскування посівів починаючи з фази 2–3 листків до виходу в трубку культури | ||||
| Трибенурон-метил, 300 г/кг +тифенсульфурон-метил,300 г/кг + флорасулам, 100 г/кг | норма витрати 30-50 г/га + ПАР “Альфалип” 100 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно | ||||||
| Трибенурон-метил, 300 г/кг + флорасулам, 105 г/кг + триасульфурон, 95 г/кг | норма витрати 0,04-0,05 кг/га у сіміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно | норма витрати 0,04-0,05 кг/га у сіміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно | |||||
| Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л | норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом ) | норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом ) | Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу |
||||
| Амідосульфурон, 750 г/кг | норма витрати 0,02 кг/га, обприскування під час фази кущення і до появи прапорцевого листка, одноразово |
норма витрати 0,02 кг/га, обприскування під час фази кущення і до прапорцевого листка, одноразово |
|||||
| 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 596 г/л + метсульфурон-метил, 6 г/л | наземним та авіаційним методами (норма витрати 0,3-0,5 л/га, одноразово), обприскування посівів з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури | наземним та авіаційним методами (норма витрати 0,3-0,5 л/га, одноразово), обприскування посівів з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури | |||||
| Піноксаден, 45 г/л + флорасулам, 5 г/л | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | ||||
| Галауксифен-метил, 100 г/кг + флорасулам, 100 г/кг + антидот клоквінтосет у формі кислоти, 70,8 г/кг | норма витрати 0,05-0,06 кг/га (одноразово), обприскування від 2-3 х листків до прапорцевого листа включно, наземним та авіаційним методами | норма витрати 0,05-0,06 кг/га (одноразово), обприскування від 2-3 х листків до прапорцевого листа включно, наземним та авіаційним методами | Не застосовувати у бакових сумішах з фосфорорганічними інсектицидами, pH води рекомендовано нейтральний або слаболужний | ||||
| 2-етилгексиловий ефір 2.4-Д кислоти 615 г/л + флорасулам 7.4 г/л | норма витрати 0.3 – 0.5 л/га, обприскування посівів під час фази кущення культури – виходу в трубку, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати у дні, коли прогнозують нічні заморозки, і після них, тому що можливе зниження ефективності механізму дії | |||||
| Флуметсулам, 100 г/л + флорасулам, 75 г/л | норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, одноразово |
норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати у разі прогнозу заморозків у ніч після обприскування або відразу ж після. Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу (період тривалої посухи, сильне ураження хворобами і пошкодження шкідниками | ||||
| Флорасулам, 250 г/кг | норма витрати 20-30 г/га, обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно (на раніх фазах розвитку бур’янів) | Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки | |||||
| Амінопіралід, 300 г/кг + флорасулам, 150 г/кг | норма витрати 33 г/га, (одноразово), обприскування від фази кущення до фази утворення 1-2 міжвузля у культури включно (наземним та авіаційним методами) | норма витрати 33 г/га, (одноразово), обприскування від фази кущення до фази утворення 1-2 міжвузля у культури включно (наземним та авіаційним методами) | У разі застосування є обмеження по сівозміні, яких необхідно дотримуватися, виявляють післядію | ||||
| Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л | пшениця яра та озима – норма витрати 0,8 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, однократно; пшениця яра – норма витрати 0,5 – 0,7 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово |
норма витрати 0,5 – 0,7 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово |
Рекомендовано застосовувати у фази росту: однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової – за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків | ||||
| Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л | зернові колосові культури норма витрати 0,15-0,3 л/га, обприскування від фази кущення до виходу в трубку, одноразово |
Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на зах розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів | |||||
| Флуроксипір, 250 г/л | норма витрати 0,5-0,7 л/га, обприскування під час вегетації від фази 2-х листків до фази прапорцевого листка культури | норма витрати 0,5-0,7 л/га, обприскування під час вегетації від фази 2-х листків до фази прапорцевого листка культури | Для контролю однорічних дводольних бур’янів обробку рекомендовано здійснювати під час фази 2 – 6 справжніх листків. Не рекомендовано застосовувати одразу після заморозків або у разі очікування заморозків у ніч після обробки. Не використовувати у посівах, які перебувають у стані стресу (посуха, перезволоження ґрунту та ін.) | ||||
| Клопіралід , 300 г/л | норма витрати 0,16-0,66 л/га, обприскування, починаючи від фази кущення до початку виходу в трубку, одноразово |
норма витрати 0,16-0,66 л/га, обприскування, починаючи від фази кущення до початку виходу в трубку, одноразово |
Зареєстрований також на райграсі однорічному (0,3 л/га), лаванді (1,0-1,7 л/га), капусті білокачанній (0,2-0,5 л/га) | ||||
| * – перелік діючих речовин не є вичерпним, повний перелік, наведений у Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який розміщений на сайті Міндовкілля (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588) | |||||||
Таблиця 2. Хімічний контроль ромашки непахучої у посівах сільськогосподарських культур
| Найменування та вміст діючої речовини* | Найменування сільськогосподарських культур /застосування норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн) | ||||||
| Жито | Кукурудза | Соя | Соняшник | Ріпак | Льон | Примітка | |
| Трибенурон-метил, 102,5 г/кг + дикамба, 659 г/кг | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | ||||||
| Тифенсульфурон-метил, 187,5 г/кг + хлоримурон-етил, 187,5 г/кг | норма витрати 25-35 г/га + ПАР Віволт – 200 мл/га, одноразово, фаза внесення – поява першого трійчастого листка у сої | ||||||
| Римсульфурон, 250 г/кг + флорасулам, 80 г/кг + тифенсульфурон-метил,150 г/кг | норма витрати 40- 50 г/га + ПАР Бустер 50 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури | ||||||
| Трибенурон-метил, 750 г/кг | норма витрати 15-25 г/га + 200 мл ПАР Талант; 25-50 г/га + 200 мл ПАР Талант (толерантні гібриди, залежно від стійкості), обприскування від 2 до 6 листків у культури | Для контролю однорічних та багаторічних дводольних бур’янів, у т.ч. стійки до 2,4-Д |
|||||
| Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л | норма витрати – 0,1 л/га, починаючи з фази 3-х листків до появи 7-го листка | норма витрати 0,1-0,11 л/га, одноразово |
Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу |
||||
| Галауксифен-метил, 5 г/л + клопіралід, 120 г/л | ріпак озимий норма витрати 0,75-1,0 л/га, обприскування навесні, після відновлення вегетації культури, починаючи від фази початку росту стебла до фази утворення квіткових бутонів у культури, одноразово, наземним методом | Не рекомендовано застосовувати, якщо посіви ріпаку озимого перебувають в стані стресу (внаслідок ушкодження рослин шкідниками, хворобами, нестача живлення, посухи чи спеки, надмірна вологість повітря та ґрунту, а також вплив прохолодних погодних умов тощо). уникати перекриття та знесення робочого розчину на сусідні культури. Опади протягом 1-ї години після внесення, можуть знижувати дію активних речовин |
|||||
| 2-етилгексиловий ефір 2.4-Д кислоти 615 г/л + флорасулам 7.4 г/л | норма витрати 0.3 – 0.5 л/га, обприскування під час фази 3-5 листків у культури для контролю однорічних дводольних, у тому числі стійких до 2,4-Д і МЦПА, і деяких багаторічних дводольних бур’янів, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати у дні, коли прогнозують нічні заморозки, і після них, тому що можливе зниження ефективності механізму дії | |||||
| Флорасулам, 250 г/кг | норма витрати 20 г/га, обприскування посівів у фазі 3-7 листків культури | Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки | |||||
| Амінопіралід, 300 г/кг + флорасулам, 150 г/кг | норма витрати 33 г/га, (однократно), обприскування посівів у фазі 3-7 листків у культури (наземним та авіаційним методами) | У разі застосування є обмеження по сівозміні, яких необхідно дотримуватися, виявляють післядію | |||||
| Метолахлор, 315 г/л + тербутилазин, 190 г/л | норма витрати 4,0-4,5 л/га, обприскування посівів до появи сходів або у фазі до 3-5 листків культури, одноразово |
норма витрати 4,0-4,5 л/га, обприскування ґрунту до сівби, під час або після сівби, але до появи сходів культури, одноразово |
|||||
| Прометрин, 500 г/л | норма витрати 2,0 – 4,0 л/га, обприскування грунту до сівби, одноразово |
Обприскують посіви моркви (2,0 – 3,0 л/га, одноразово), картоплі (3,0 – 4,0 л/га, одноразово), гороху овочевого (2,0 л/га, одноразово), гороху на зерно (3,0 – 5,0 л/га, одноразово), коріандру (3,0 – 4,0 л/га, одноразово), у т.ч. для роздрібного продажу і застосування в умовах приватного сектору на картоплі (30 – 40 мл на 5 л води на сотку), моркві (20 – 30 мл на 5 л води на сотку) | |||||
| Етаметсульфурон-метил 750 г/кг | норма витрати 25,0 – 30,0 г/га + ПАР,обприскування під час фажи 2–4 пари справжніх листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово |
норма витрати 20,0 – 25,0 г/га + ПАР, обприскування від фази сім’ядолі до фази 8 листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки, Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу. Не слід використовувати з фосфорорганічними інсектицидами | ||||
| Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л | норма витрати 1,0 – 1,25 л/га, обприскування під час наявності 3–5 листків у культури, одноразово |
Рекомендовано застосовувати у фази росту: однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової – за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків | |||||
| Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л | зернові колосові культури норма витрати 0,15-0,3 л/га, обприскування від фази кущення до виходу в трубку, одноразово | норма витрати 0,4-0,8 л/га, обприскування посівів у фазі 3-5 листків, одноразово | Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на заг розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів | ||||
| Метрибузин 700г/кг | норма витрати 0,5-0,7 кг/га, обприскування грунту до появи сходів культури, одноразово | Картоплю обприскують з нормою витрати 0,5-1,5 кг/га (оприскування ґрунту до сходів культури). | |||||
| Пропізохлор, 576 г/л + метрибузин, 60 г/л | норма витрати 2,5-3,0 л/га, обприскування ґрунту до посіву, під час посіву, або до появи сходів культури, одноразово |
норма витрати 2,5-3,0 л/га, обприскування ґрунту до посіву, під час посіву, або до появи сходів культури, одноразово |
норма витрати 2,5-3,0 л/га, обприскування ґрунту до посіву, під час посіву, або до появи сходів культури, одноразово |
Посіви гороху обприскують із нормою витрати 2,5-3,0 л/га, обприскування ґрунту до посіву, під час посіву, або до появи сходів культури, однократно. Застосування після появи сходів культури або безпосередньо перед появою сходів може призводити до токсикації культурних рослин. Необхідно враховувати погодні умови, зокрема затяжні дощі, зниження температури повітря і холодний (менше 8°С) з достатнім зволоженням ґрунт знижуватимуть дію активних речовин | |||
| Оксифлуорфен, 240 г/л | норма витрати 0,8-1,0 л/га, обприскування грунту після висівання, але до появи сходів культури, одноразово |
||||||
| Клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л | ріпак озимий та ярий, норма витрати 0,3-0,35 л/га, обприскування від появи 3-го листка до появи квіткових бутонів ріпаку | Не рекомендовано обприскування відразу після заморозків та по підмоклих рослинах | |||||
| Клопіралід, 750 г/кг | норма витрати 0,12-0,2 кг/га, обприскування посівів за появи 1-3 пар справжніх листків культури, одноразово |
Обприскування посівів за появи 1-3 пар справжніх листків культури у буряків цукрових з нормою витрати 0,12-0,2 кг/га, однократно | |||||
| Клопіралід , 300 г/л | норма витрати 0,3 л/га,обприскування, починаючи від фази кущення до початку виходу в трубку, одноразово |
кнорма витрати 1,0 л/га, обприскування під час фаза 3-5 листків, одноразово |
ріпак ярий та озимий норма витрати 0,3-0,5 л/га, обприскування від появи 1-ї пари справжніх листків – до утворення бутона, одноразово |
льон-довгунець (на технічні цілі) норма витрати 0,1-0,3 л/га, обприскування під час фази «ялинка», одноразово |
Зареєстрований також на райграсі однорічному (0,3 л/га), лаванді (1,0-1,7 л/га), капусті білокачанній (0,2-0,5 л/га) | ||
| Тієнкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 г/л + ципросульфамід, 150 г/л | норма витрати до сходів культури – 0,35 – 0,5 л/га, однократно; норма витрати після сходів культури – 0,35 – 0,44 л/га, одноразово. | За посушливих умов на час сівби і після висівання культури, досходове застосування може бути неефективним, за таких обставин обприскування кукурудзи здійснюють під час фази 2-х листків. У цьому випадку злакові бур’яни не повинні перевищувати фазу 2-х листків, а широколистяні 2–4-х листків. За певних умов необхідно враховувати наявність післядії | |||||
| Ізоксафлютол, 750 г/кг | норма витрати 0,1 – 0,15 кг/га, обприскування ґрунту після сівби до сходів культури, одноразово | ||||||
| * – перелік діючих речовин не є вичерпним, повний перелік, наведений у Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який розміщений на сайті Міндовкілля (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588) | |||||||
