Перед підготовкою до удобрення саду варто виконати низку наперед продуманих та запланованих дій. Зокрема, спочатку необхідно визначити, які будуть дози кожного окремого компоненту на основі аналізу ґрунту. До речі, останній варто здійснювати хоча б кожні 4 роки, і на основі його результатів коригувати удобрення. Якщо ж у вас немає змоги провезти аналіз, використовуйте стандартні дози добрив, рекомендовані для вашого типу ґрунтів.
Приклад 1. Слабкий ріст дерев у яблуневому саду, сорт Айдаред
Що маємо?
- Яблуневий сад, сорту Айдаред;
- дерева ростуть повільно;
- ґрунт середньої щільності з високим вмістом фосфору, калію та магнію, а співвідношення K:Mg дуже низьке.
- рН ґрунту становить 6,49.
Як діяти?
У такому фруктовому саду безперечно припускається удобрення фосфором та магнієм (через занадто низький коефіцієнт K:Mg). Водночас, варто обмежити дозу калію — до 50 кг К2О/га, а оптимальна кількість азоту тут становитиме 80-100 кг/га, яку варто розділити на 2 частини.
NB: Таким чином, навесні дають 40 кг N, 0 кг P2O5 і 50 кг K2O на 1 га.
Якщо серед багатокомпонентних добрив ви не можете знайти продукт з однаковою часткою інгредієнтів, можна використовувати дві комбінації окремих добрив. Перша — сульфат калію та нітрат амонію, або еквівалентне добриво — амоній-кальцій (CAN), що вносять приблизно в середині квітня. Друга комбінація — калійна сіль (якщо буде змога ввійти в сад рано) в березні і азотне добриво з сіркою. В обох комбінаціях було б бажано використовувати інкапсульоване добриво, щоб виключити ризик втрати амонійного азоту. Після цвітіння необхідно внести залишковий азот, регулюючи дозу до часу формування плодів.
Приклад 2. Яблуневий сад сорту Гала
Що маємо:
- яблуневий сад — сорт Гала;
- ґрунт в саду характеризується оптимальним вмістом P, K і Mg та коректним співвідношенням K:Mg.
Як діяти?
У такому випадку можна вносити невеликі дози Р (близько 30 кг P2O5/га). Оскільки Гала належить до калієлюбних сортів, навесні варто внести 200 кг К2О/га. Важливо також застосовувати магній в кількості 30-40 кг MgO/га.
NB: Дозу азоту в нормі 100 кг/га треба розділити на 3 частини у пропорції 40:40:20. Отже, частка весняної дози NPK буде 40:30:200 або 10:8:50.
На жаль, складно знайти на ринку добрива з таким широким NP:K співвідношенням, тому доведеться внести додаткову дозу калію. Оскільки це основне добриво, варто шукати багатокомпонентне добриво з правильним співвідношенням N:P, наскільки це буде можливо.
Приклад 3. Закладка нового саду при оптимальних показниках ґрунту
Що маємо?
Садівник планує навесні закласти новий сад. Аналіз ґрунту показує оптимальний вміст P, K і Mg, як і коефіцієнт K:Mg, рН середовища 5,6.
Як діяти?
Навесні, перед посадкою дерев, слід внести близько 100-200 кг P2O5 і близько 200 кг K2O. Удобрення азотом найкраще здійснювати шляхом розкидання добрив у невеликій дозі під кожним деревом.
Якщо не було проведено вапнування восени, це слід зробити якомога швидше навесні, як тільки ґрунт розтане, і буде можливо ввійти в поле.
NB: У такому випадку головне витримати інтервал між вапнуванням і внесенням фосфорних добрив, що також відкладе внесення калію. Як наслідок, буде вже запізно для використання калію в хлоридній формі.
До азотного удобрення після посадки дерев найкраще додати добрива, що містять також фосфор у формі фосфату моноамонію. Це забезпечить відмінний розвиток кореневої системи. Таке удобрення також можна здійснити фертигацією.
Отож, як видно для різних умов необхідна своя комбінація добрив, аби гарантувати гарний розвиток саду та високий врожай.
За матеріалами Sadyogrody.pl
