Кількість внесених мінеральних добрив під озимі зернові культури залежить від рівня родючості ґрунту, попередників тощо.
Залежно від рівня запланованої технології, врожайності дози мінеральних добрив для озимої пшениці становлять N60-120P60-90K60-90, озимого жита — N45-90P45-90K45-90, озимого ячменю — N45-60P45-60K45-60, тритикале — N60-90P60-90K60-90.
Фосфорні і калійні добрива підвищують зимостійкість рослин, їх стійкість до хвороб, прискорюють достигання і корисно впливають на процес утворення і формування зерна.
NB: Від фосфорних і калійних добрив найвищий ефект одержують при внесенні під оранку або культивацію.
Внесення цих добрив під час осіннього або весняного підживлення знижує їх ефективність. Позитивну дію забезпечує рядкове внесення суперфосфату або нітроамофоски (по 1 ц/га).
Азотні — застосовують в два-три строки залежно від культури: частину під час обробітку ґрунту, решту при весняно-літніх підживленнях. При такому застосуванні мінеральних добрив формуються розвинені рослини, поліпшуються умови їх перезимівлі, знижується ураження хворобами, підвищується врожайність і якість зерна.
Останніми роками спостерігається порушення оптимального співвідношення між основними елементами живлення рослин та гноєм і мінеральними добривами. Воно виражається за зовнішніми ознаками (пригнічення рослин, в’янення, побуріння, пожовтіння, хлороз, скручування і засихання листків, тощо), також нестачу основних елементів живлення виявлено за даними аналізу ґрунту та результатами листкової чи тканинної діагностики.
Серед заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту, за умов обмеженого внесення органічних добрив, необхідно використовувати альтернативні джерела удобрення, зокрема приорювання побічної продукції попередників, сидератів бобових та хрестоцвітих культур, соломи у поєднанні з сидератами.
— Цьогорічних вологозапасів достатньо для росту і розвитку сидеральних культур, висіяних в післяжнивних посівах зернових культур та озимого ріпаку. За умов обмеженого внесення органічних добрив, використання сидератів бобових та хрестоцвітих культур на фоні соломи забезпечить значне підвищення родючості ґрунту та значно вплине на урожайність ярих культур, — констатують науковці Інституту СГКР НААН.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
