У всіх на вустах — що робити з урожаєм: збувати, поки ціни зростають, чи приберегти й отримати максимальну вигоду? Доки зернові та олійні можна буде продати дорожче, кому й чому трейдери платять більше, GrowHow розповів партнер та генеральний директор компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк.
— Пане Юрію, що робити зі збіжжям: ціни зростають, люди притримують урожай, чекаючи максимально сприятливої та гідної оплати за вирощене. Як би Ви оцінили ринок?
— Оглянувши глобальні ринки, біржову інформацію, побачимо, що світові ціни зовсім не зростають. Я б сказав, що спостерігаємо повну і глобальну депресію. Пояснюється це тим, що в Північній півкулі фактично відбулися жнива, всього вистачає, а попит особливо не більшає.
NB: Проте, зважаючи на надану Збройними силами можливість відновити зерновий коридор у чисто українському форматі, без погодження будь-чого з країною-агресором, Україна змогла успішно експортувати. Учасники ринку зрозуміли, що продати зерно на зовнішні ринки можна, ціни на логістику на фрахт почали падати. Відповідно, це відразу позначилося на цінах, що їх отримує виробник. Це одна причина.
А друга, пов’язана із намаганням держави «побороти» сіре зерно, привела до того, що трейдери не можуть оперативно закрити потреби в товарі. Нині посередників, які зазвичай збирали готівковий товар, фактично просто не допускають до процесів торгівлі. Це суттєво ускладнило формування великих партій зерна від дрібних товаровиробників, поламало, скажемо так, схеми, побудовані раніше. Добре це чи погано? Загалом добре. Головне, щоб було не просто створення картинки боротьби. Важливо, щоб виведення зерна з тіні відбулося реально, а не тільки на папері, і в майбутньому ринок працював тільки прозоро.
Паралельно потрібно, щоб механізм повернення ПДВ для виробників функціонував як годинник. Тоді ці нововведення будуть дієві.
NB: Чи зможемо побачити ще деяке зростання зернових та олійних у ціні? Потенційно так. Однак нині серед перипетій ринку криється й інша проблема. Більшість фермерів не продає свою продукцію. Пропонують товар ті, кому потрібно закрити певні фінансові зобов’язання.
Сьогодні чимало господарств уже владнало проблеми з коштами, тож бачимо дедалі менше охочих продати вирощене. Якщо у вересні у нас, як у брокерської компанії, кількість заявок на продаж за обсягом утричі переважала кількість заявок на купівлю, то зараз стан справ дзеркальний: покупців утричі більше, ніж продавців. У такій ситуації на ринку завжди з’являється хтось, хто готовий заплатити на умовний долар дорожче, аби купити. На жаль, підвищення ціни не спонукає виробника продавати, а лише зміцнює його позицію приберегти товар і дочекатися максимального зростання цін. Кожен собі думає: «Я не поспішав продати зерно і робив правильно, якщо ціна зростає. Отже, ще трошки потримаю».
Читайте також: Як не зазнати збитків: нішеві культури
NB: Чи можемо очікувати потенційного підвищення вартості сільгоспкультур на зовнішніх ринках, яке б сприяло подальшому зростанню цін і на вітчизняні зернові та олійні? Так, адже сьогодні спрацьовує сезонний фактор — закінчення жнив у Північній півкулі й небажання виробників продавати, зумовлене доволі низькими цінами відносно собівартості.
З іншого боку, в Україні обставини нестабільні. Як порівняти з минулими роками, нині, на другому році повномасштабної війни, в українських реаліях неможливо передбачити, що буде далі. Відповідно, невеликі виробники здебільшого відтягують закупівлю добрив. Продавати, аби лиш збути з рук, або заради грошей, ніхто не буде.
NB: Продаватимуть лише для того, щоб отримані гроші відразу ж використати. Аграрії можуть відкладати продаж вирощеного до січня, лютого чи березня. Тому тепер переживаємо період суттєвої нестачі пропозиції продукції, що спонукає й наших трейдерів підвищувати ціни на зовнішньому ринку.
— Зважаючи на те, що чимало дуже великих компаній через кризу з експортом взялися самостійно його налагоджувати, нині трейдери опираються здебільшого на середні та фермерські господарства, для яких значним викликом є саме логістика. Здешевлення транспортних витрат додасть їхньому зерну та олійним культурам прибуткової привабливості?
NB: — Моя порада така: обов’язково плануйте логістику заздалегідь. Усі ми бачимо, наскільки вона складна. Відвантаження на умовах споту практично не відбувається, тому потрібно все планувати. Коли є розуміння транспортування, можна виходити на ринок і продавати. І пам’ятайте, що місця у логістиці та в продажах після Нового року всім одночасно просто не вистачить.
Трейдери не планують безмірно закуповувати саме тоді, коли всім одночасно потрібно будуть гроші… На комусь доведеться просто знижувати ціну, і потенціал до зростання зникне. Поки що він є, але однозначно, умовно кажучи, у лютому може початися великий розворот цін. Це реальний сценарій, якщо не відбудеться якогось нового, найперше — погодного фактора, що вплине на Латинську Америку, за якою всі дуже уважно спостерігають. Наступного року в регіоні прогнозують рекордний урожай кукурудзи та сої.
Читайте також: Рентабельність виробництва цукрових буряків: аналіз сезону та прогноз на 2024 рік
І знову ж таки, якщо повернутися до стану справ в Україні, то немає певності щодо логістики, неможливо передбачити ситуації ні на західному кордоні, ні в портах. У нас війна, і це великі ризики.
NB: Дуже сподіваємося, що не станеться серйозного пошкодження інфраструктури, що можна буде експортувати морем, а також вдасться домовитися із західними партнерами щодо автомобільної логістики. Тоді Україна має шанс успішно впоратися з експортною програмою, агровиробники ж зможуть продати зерно та олійні за ринковими цінами.
Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
