Перехід від традиційного комплексу підготовки ґрунту та сівби до технології Mzuri Pro-Til у певних умовах дає змогу скоротити витрати дизельного пального на 30–40 л/га. А якщо врахувати пальне, мотогодини, амортизацію техніки, оплату праці та інші складові, різниця у витратах за окремими технологічними картами може наближатися до €200/га.
Про це розповів Олександр Ярошенко, керівник B.T.A Group, офіційного дилера MZURI в Україні, в інтерв’ю GrowHow «Не максимум урожаю, а стабільність: Олександр Ярошенко про Mzuri та землеробство наступного десятиліття».
За його словами, особливо показово економіку технології можна побачити на прикладі вирощування ріпаку, де між збиранням попередника та сівбою наступної культури залишається дуже короткий проміжок часу.
Традиційна технологія може потребувати 45–60 л пального на гектар
За традиційної системи підготовка поля під ріпак може включати шість і більше окремих технологічних операцій: основний та передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, сівбу, прикочування та інші проходи техніки.
За розрахунками B.T.A Group, сумарні витрати пального на виконання такого комплексу робіт можуть становити 45–60 л/га.
У технології Pro-Til кілька операцій виконуються одночасно: агрегат розпушує посівну смугу, локально вносить добрива, висіває насіння та прикочує рядок.
— Залежно від ґрунту, глибини обробітку, трактора та умов поля витрата пального під час такого висіву становить орієнтовно до 16 л/га. Тобто різниця може становити від 30 до 40 л дизельного пального на кожному гектарі. Але пальне — лише частина економіки, — пояснив Олександр Ярошенко.
Окрім пального, кожен виключений прохід означає скорочення мотогодин тракторів, амортизації ґрунтообробної техніки, витрат на оплату праці та часу на проведення польових робіт.
Сукупна різниця у витратах може сягати €200/га
За словами Ярошенка, у традиційній системі для виконання всього комплексу робіт можуть бути потрібні кілька тракторів та агрегатів і 8–10 працівників. У Pro-Til значну частину цих операцій виконує один агрегат.
При цьому в B.T.A Group наголошують, що показник економії до €200/га не можна автоматично переносити на кожне господарство.
— У певних технологічних картах сукупна різниця у витратах може сягати до 200 євро/га, але важливо правильно розуміти цю цифру. Це не означає, що кожне господарство автоматично заощадить 200 євро на кожному гектарі, — зазначив Олександр Ярошенко.
Реальний результат залежить від технології, яку господарство використовує зараз, кількості проходів техніки, витрат пального, системи живлення, норм висіву та залучення працівників.
Тому, за словами Ярошенка, коректніше порівнювати не вартість окремих сівалок, а повну собівартість технології на гектар.
— Потрібно порівнювати дві технології повністю: пальне + мотогодини + амортизація + техніка + люди + насіння + добрива + час = реальна собівартість гектара, — наголосив керівник B.T.A Group.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
