Увага експертів і аналітиків аграрного ринку нині зосереджена на ринку пшениці. Питання не лише в продовольчій безпеці. Пшениця є однією з провідних світових сільськогосподарських культур, від постачання якої залежать не лише продовольчі потреби мільярдів людей по всьому світу, але й глобальна ситуація в багатьох ланцюгах постачання продовольства.
В одному з останніх звітів USDA «World Agricultural Production» Circular Series WAP 5-23 May 2023 експерти прогнозують, що глобальне виробництво пшениці в поточному маркетинговому сезоні збережеться на рівні 789,76 млн тонн, що на 1,5% більше, як порівняти з попереднім періодом. Разом із тим, суттєве збільшення виробництва пшениці очікується в ЄС — із 134,34 млн тонн до 137 млн тонн, у Китаї — із 137,72 млн тонн до 140 млн тонн, в Індії — із 104 млн тонн до 110 млн тонн, у Канаді — із 33,82 млн тонн до 37 млн тонн, в Аргентині — із 12,55 млн тонн до 19,50 млн тонн. Водночас, зниження виробництва пшениці прогнозується в росії — із 92 млн тонн до 81,5 млн тонн, у Казахстані — із 16,4 млн тонн до 14 млн тонн, в Австралії — із 39 млн тонн до 29 млн тонн.
У США виробництво пшениці зросте із 44,90 млн тонн до 45,16 млн тонн.
NB: Виробництво пшениці в Україні також за попередніми оцінками може скоротитися із 20,90 млн тонн до 16,50 млн тонн. Варто окремо зазначити, що зниження внутрішнього виробництва пшениці не вплине суттєво на стан продовольчої безпеки, оскільки для споживання населення використовується не більше ніж 4 млн тонн в рік. Єдине, на що вплине скорочення виробництва пшениці — це внутрішні ціни, які за умов зниження пропозиції на ринку мають зрости.
Світові ціни на пшеницю на кінець квітня 2023 р. стабілізувалися на рівні 370 доларів за 1 тонну, тоді як на аналогічну дату минулого року вони рекордно зросли до 520 доларів за 1 тонну (діаграма 1).
Якщо аналізувати всю вітчизняну аграрну статистику останніх 20 років, то нинішня ситуація із виробництвом пшениці не є вже такою критичною для галузі, як може видатися на перший погляд. Зокрема, для повного розуміння стану справ варто знати, що 2010 року внутрішнє виробництво пшениці вже знижувалося до мінімального рівня 16,9 млн тонн (діаграма 2).
Причини скорочення внутрішнього виробництва пшениці пов’язані зі зменшенням посівних площ. Загалом площа, яку засіяли озимими зерновими під урожай 2023 року, за останніми даними Мінагрополітики зменшилася на один мільйон га. Восени 2022 року було посіяно озимої пшениці на площі 3763,7 тис. га або 94,3 % до прогнозу. Станом на 15 травня 2023 року також посіяно приблизно 246,6 тис. га ярої пшениці, що є в певній мірі страховою культурою до традиційної озимої пшениці.
Проблеми галузі в іншому — низька інтенсифікація виробництва, малі площі під зрошенням, шкідники та хвороби рослин, несприятлива цінова кон’юнктура ринку. Однак, основна проблема у вирощуванні пшениці залишається незмінною впродовж багатьох років — низька врожайність.
Якщо порівнювати середню урожайність вирощування пшениці в різних країнах світу, то статистика буде не на нашу користь (діаграма 3). Навіть Замбія в Африці та Саудівська Аравія в пустелі на зрошені отримують вищу врожайність пшениці.
Навіть за нинішньої суттєво скороченої посівної площі, забезпечивши підвищення рівня середньої врожайності вирощування пшениці до показника Німеччини (7,30 т/га), можна збільшити її виробництво до 29,3 млн тонн. Основні умови для цього — оптимальне використання добрив, впровадження передових досягнень наукової селекції та інтегрованого захисту рослин, розширення площ вирощування пшениці під зрошенням.
Підготував Юрій КЕРНАСЮК,
кандидат економічних наук,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
