Редакція GrowHow.in.ua 2023-04-12Іноді сімейні фермерські господарства, які мають у користуванні землю, однак не мають змоги обробляти цю землю, а тим більше здати її офіційно в оренду, укладають угоду з іншим фермерським господарством про спільну діяльність. Однак це доволі не проста угода і часто фермери не до кінця розуміють її ризики.
Читайте також: Спільна діяльність як форма ведення бізнесу.
— Отримуються додаткові можливості здійснення діяльності. Наприклад, в одного учасника є земля, в іншого сільгосптехніка та все, що потрібно для посіву. Об’єднавши свої можливості, зможуть виростити урожай. Поодинці цього не зроблять. Звісно, що той, у кого земля, може найняти іншого за договором підряду. Але тут будуть інший рівень відповідальності, ризику. СД може виявитися вигіднішим варіантом. Вигідність слід рахувати, враховуючи особливості кожної конкретної ситуації. Ще перевага — для об’єднання власних можливостей не потрібно створювати окрему юридичну особу, — пише Володимир Бажан, консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку у статті “Спільна діяльність як форма ведення бізнесу“.
Є два види договорів СД: з об’єднанням внесків; без об’єднання внесків.
Другий вид договору укладають в різноманітних гуманітарних сферах діяльності. Зрозуміло, що сільгосппідприємств такий вид договору не стосується.
Сільгосппідприємства укладають перший вид договору. Він називається договором простого товариства. За таким договором учасники роблять до СД вклади — право користування землею, роботи, послуги, матеріальні ресурси (насіння, добрива тощо).
Як зазначає Володимир Бажан, чинне законодавство не передбачає необхідності державної реєстрації договору про СД. Але є два винятки.
Перший — договір про спільну інвестиційну діяльність з нерезидентом. Такий договір реєструється згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим Постановою КМУ від 30.01.1997 р. № 112.
Другий — реєстрація договору про СД платником ПДВ.
Але обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає договір СД, якщо обсяг постачання товарів/послуг (протягом 12 календарних місяців) сукупно перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ) (див. пп. 181.1 ПКУ). Якщо цей обсяг менше, договір СД не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ. Але може бути зареєстровано в добровільному порядку.
При реєстрації платником ПДВ беремо до уваги такі особливості:
Якщо СД створюється для спільного вирощування урожаю протягом одного сезону і договором передбачено, що вирощений урожай продаватиметься СД, а між учасниками будуть розподілятися грошові кошти, то операції постачання в СД будуть тільки в момент постачання урожаю. Нехай таке постачання здійснено протягом одного місяця, приміром, лютого 2023 р. і обсяг постачання понад 1 млн грн, після чого договір СД припиняється.
Згідно з п. 183.2 ПКУ заяву на обов’язкову реєстрацію слід подати не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн. Тобто, заяву слід подати до 10.03.2023 р. Але на цей момент договір СД вже закінчено. Тому його вже не реєструють платником ПДВ.
Але якщо в лютому продали тільки частину урожаю і сума продажу понад 1 млн грн, то до 10.03.2023 р. подають заяву про реєстрацію платником ПДВ. Протягом трьох робочих днів ДПС розглядає заяву і приймає рішення про реєстрацію. На дату прийняття такого рішення договір про СД стає платником ПДВ. Всі постачання, здійснені починаючи з такої дати, є вже оподатковуваними ПДВ.
Друга особливість полягає в тому, що якщо учасники СД, які є платниками ПДВ, передають до СД вклади чи надають СД послуги, виконують роботи, продають товари тощо, або ж інші особи платники ПДВ продають СД товари, роботи, послуги, такі операції оподатковуються ПДВ в загальному порядку. Тобто, зазначені учасники, інші особи нараховують ПДВ, складають та реєструють податкову накладну. Якщо при цьому СД розподілятиме між учасниками вирощений урожай і таке СД не буде платником ПДВ, то СД не нараховуватиме ПДВ, а тому учасники не отримають право на податковий кредит.
Якщо ж СД буде платником ПДВ, на переданий урожай воно нарахує ПДВ, а учасники скористаються правом на податковий кредит.
— Якщо СД самостійно продаватиме вирощений урожай, то якщо воно не буде платником ПДВ, воно не нараховуватиме ПДВ при продажу. Але це може не влаштувати покупців урожаю, які вимагатимуть нарахування ПДВ. В такому разі СД доведеться зареєструватися платником ПДВ. Але якщо зареєструють перед здійсненням операцій продажу урожаю, то у СД не буде права на податковий кредит за вкладами, товарами, послугами, роботами, які СД отримало до моменту реєстрації платником ПДВ, — наголошує Володимир Бажан.
Гадаємо, наведені міркування дозволять учасникам СД прийняти рішення, потрібно чи ні СД реєструвати окремим платником ПДВ.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
