Спільна аграрна політика та підтримка агросектору в ЄС

Підтримка агросектору в ЄС — одна з найдосконаліших систем у світі. Вона базується на Спільній сільськогосподарській (аграрній) політиці Євросоюзу (ССП (САП) ЄС), що її дотримуються всі країни спільноти. Ознайомлення з нею є дуже корисним для вітчизняного агробізнесу й державних інституцій.

У 2022 році, за даними досліджень і аналізу інформації служби Eurostat, документів Європейської комісії та Європейського парламенту загалом, сільськогосподарська галузь ЄС створила валову додану вартість на суму 220,7 млрд євро проти 178,4 млрд євро у 2020 році. Це становить близько 1,4% від усього ВВП ЄС.

NB: На кожен витрачений на його підтримку євро сільськогосподарський сектор створює додаткові 0,76 євро для економіки ЄС.

Валова додана вартість від сільського господарства — різниця між вартістю всього, що було вироблено в первинному сільськогосподарському секторі ЄС, і вартістю послуг та товарів, використаних у виробничому процесі.

Підтримка розвитку аграрної галузі в ЄС здійснюється через Спільну сільськогосподарську політику (CСП), яка була заснована в 1962 році й пройшла низку реформ, що зробили її справедливішою для сільського господарства, а фермерам забезпечили більш стійкий підхід. Еволюція ССП пройшла від підтримки фермерів до захисту навколишнього середовища.

На сьогодні в ЄС загалом налічують приблизно 10 мільйонів ферм, а сільськогосподарський і харчовий сектори разом забезпечують майже 40 мільйонів робочих місць в ЄС. Бюджет ЄС спрямовують на різні форми й види підтримки агросектору і розподіляють серед країн таким чином. Найбільші обсяги підтримки сільського господарства отримують фермери Франції, Іспанії, Німеччини, Італії, Польщі (діаграма 1). В основному це пряма підтримка фермерських доходів, сільського розвитку та витрати на вдосконалення ринкової інфраструктури.

Спільна сільськогосподарська політика фінансується з єдиного бюджету ЄС.

NB: Багаторічна фінансова програма (MFF) ЄС на 2021‒2027 роки, прийнята 17 грудня 2020 року, становить 1,21 трлн євро (у поточних цінах) з додатковими 808 млрд євро від інструменту відновлення ЄС наступного покоління. У цілому загальний обсяг бюджетних асигнувань на CСП становить 386,6 млрд євро, розподілених між двома фондами, які часто називають «двома стовпами» CСП.

По-перше, це Європейський сільськогосподарський гарантійний фонд (EAGF).

Насамперед EAGF — це так званий «перший стовп» CСП, що оперує асигнуваннями в розмірі 291,1 млрд євро. За семирічним бюджетним планом до 270 млрд євро буде надано на схеми підтримки доходів, а решта призначена для безпосередньої підтримки сільськогосподарських ринків. Ці кошти виділяються передусім для Європейського фонду гарантій сільського господарства, який забезпечує підтримку доходів фермерів.

По-друге, це Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільської місцевості (EAFRD).

Для EAFRD («другий стовп» CСП) загальна сума асигнувань становить 95,5 млрд євро. Це включає 8,1 млрд євро з інструменту відновлення ЄС наступного покоління для подолання викликів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Ці кошти передбачені для Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільської місцевості, що відповідає за фінансування сільських територій, кліматичних заходів та управління природними ресурсами.

Останніми роками ССП зазнала певних змін. Європейський парламент схвалив останню аграрну реформу в листопаді 2021 року. Вона набуде чинності в 2023 році та враховуватиме такі аспекти:

зміцнення біорізноманіття, пов’язування з екологічними та кліматичними законами та зобов’язаннями ЄС;

• виділення 10% прямих виплат малим і середнім фермерським господарствам;

• створення постійного кризового резерву для використання, коли ціни або ринки нестабільні;

• можливість застосовувати стягнення до осіб, які порушують правила праці.

Сучасна аграрна політика ЄС пов’язана з Європейською зеленою угодою та стратегією Європейської комісії «Від ферми до столу», яка спрямована на захист навколишнього середовища та забезпечення здорової їжі для всіх, одночасно забезпечуючи засоби для існування фермерів.

Особливий інтерес представляє підтримка доходів фермерів. ЄС надає фермерам підтримку доходів або «прямі виплати» з огляду на цілі, що спрямовані на забезпечення таких умов:

• функціонувати як мережа продовольчої і екологічної безпеки та робити фермерство більш прибутковим;

• гарантувати продовольчу безпеку в Європі;

• допомагати фермерам у виробництві безпечних, здорових і доступних харчових продуктів;

• винагороджувати фермерів за надання суспільних благ, які зазвичай не оплачуються на ринках, наприклад піклування про сільську місцевість та навколишнє середовище.

NB: Фермери зазвичай отримують підтримку доходів залежно від розміру їхньої ферми в гектарах. Усі країни ЄС повинні запропонувати базовий платіж, плату за клімат, навколишнє середовище та добробут тварин, щоб сприяти сталим методам ведення сільського господарства (екосхеми). Оскільки ці платежі є обов’язковими для країн ЄС, їх часто називають обов’язковим платежем. Екосхеми є обов’язковими для країн ЄС для надання фермерам.

Також країни ЄС можуть запропонувати інші виплати, зосереджені на конкретних секторах або типах сільського господарства. Спеціальні схеми розроблено для надання додаткової допомоги малим і середнім фермам, молодим фермерам, фермерам, які працюють у зонах природних обмежень, та/або секторам, що зазнають труднощів.

Забезпечення продовольчої безпеки в Європі має важливе значення і є однією з цілей CСП, як це зазначено в статті 39 Договору про функціонування ЄС (TFEU).

Воно спрямоване на забезпечення більш справедливого та якісного рівня життя для сільськогосподарської спільноти шляхом збільшення індивідуальних доходів населення сільських територій. Це базова концепція розвитку ССП на цьому етапі. Адже середній дохід середньостатистичної сімейної ферми залишається значно нижчим середніх доходів в решті економіки ЄС (діаграма 2).

У всьому світі сільське господарство вважають доволі ризикованим, а часто й витратним бізнесом. Водночас сільське господарство більше, ніж інші галузі, залежить від погоди та клімату. Є неминучий часовий розрив між споживчим попитом і фермерами, здатними збільшити пропозицію, оскільки вирощування більшої кількості обсягів пшениці або виробництво молока потребує часу та інвестицій. Фермери ЄС перебувають під тиском зростання світової торгівлі харчовими продуктами та лібералізації торгівлі.

Розвиток глобальних ринків посилює конкуренцію, але також створює нові можливості для європейського агропродовольчого сектору. Крім того, глобалізація, кон’юнктура коливання попиту й пропозиції призвели до того, що ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію останніми роками стали більш нестабільними, що посилило занепокоєння фермерів та підтримку агросектору з боку держави.

Ця бізнес-невизначеність у сільському господарстві та важливість безперебійного забезпечення виробництва харчових продуктів в ЄС виправдовують особливу роль, яку відіграє державна підтримка у забезпеченні гарантування безпеки доходів фермерів. Підтримка доходів на практиці означає, що у своїй правовій основі кожна країна ЄС також має певний рівень гнучкості в тому, як вони надають ці виплати, щоб врахувати національні умови ведення сільського господарства, які значно відрізняються в регіонах.

Для того, щоб отримати підтримку доходу з бюджету ЄС, фермери повинні дотримуватися кількох умов та відповідати певному ряду критеріїв:

• найголовніше: фермерське господарство має бути географічно розташоване в межах ЄС;

• фермерським господарствам в ЄС необхідно відповідати мінімальним вимогам для отримання допомоги;

• допомогу не надають на суми, нижчі від 100 до 500 євро (залежно від країни ЄС), та/або якщо відповідна площа становить менше ніж 0,3‒5 га (таблиця 1).

Таблиця 1. Мінімальні вимоги до фермерських господарств в ЄС для отримання підтримки

Джерело: European Commission (https://commission.europa.eu/index_en) ^*Voluntary Coupled Support (VCS) ― добровільна спільна підтримка

•  фермери повинні здійснювати певну сільськогосподарську діяльність (виробництво, вирощування сільськогосподарської продукції, чи іншу подібну роботу, або підтримувати землю в хорошому сільськогосподарському стані) на сільськогосподарській території (включно з ріллею, постійними посівами та постійними пасовищами), яка є в їхньому розпорядженні;

• також фермери повинні відповідати визначенню «активного фермера».

Ці вимоги у свій час визначили країни ЄС, вони стосуються мінімальних рівнів сільськогосподарської діяльності, списків неприйнятних видів економічної діяльності, передусім багатоактивних і неповних фермерів, а також зменшення адміністративного тягаря. Підтримка доходів займає найбільшу частку в бюджеті всіх коштів, які спрямовують на сільське господарство (діаграма 3).

NB: Для EAFRD («другий стовп» CСП) загальна сума асигнувань становить 95,5 млрд євро. Це включає 8,1 млрд євро з інструменту відновлення ЄС наступного покоління для подолання викликів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Близько 30% коштів для відновлення стали доступними 2021 року, а решта 70% — у 2022 році.

На прикладі Польщі можна побачити розмір надання прямої підтримки сільського господарства з бюджету ЄС. Упродовж 2021‒2022 рр. розміри виплат основних видів зросли (таблиця 2).

Таблиця 2. Розмір ставок прямих виплат, проведених АРМА

Джерело: За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl).

Обмінний курс конвертації прямих платежів за 2021 рік становив у середньому 4,6197 злотих за 1 євро, а у 2022 році ― 4,8384 злотих. Розміри виплат доволі суттєві для Польщі, що є другими за рівнем підтримки в ЄС після Франції.

NB: Підтримка доходу приносить користь приблизно 6 мільйонам ферм у всьому ЄС і часто становить важливу частку сільськогосподарського доходу. У середньому за останні десять років підтримка доходів становила майже половину доходів фермерів. Рівень підтримки доходу може значно відрізнятися від однієї ферми до іншої, від однієї країни ЄС до іншої або від одного регіону до іншого.

Серед останніх нововведень, які нині запроваджує ЄС, окремої уваги заслуговує механізм зовнішньої конвергенції, спрямований на поступове коригування виплат підтримки доходу на гектар у кожній країні у бік збільшення чи зменшення. Робиться це для того, щоб наблизити їх до середнього рівня ЄС. Країни ЄС, де середній платіж є нижчим за 90% від середнього, отримають збільшення свого бюджету до половини різниці між поточною ставкою та 90% від середнього в ЄС.

Очікувані у 2023 році виплати становлять щонайменше 200 євро/га та зростуть до 215 євро/га у 2027 році.

Європейська комісія відіграє наглядову роль, забезпечуючи дотримання механізмів, що регулюють систему управління та контролю за цією системою підтримки. Це робиться шляхом перевірки ефективного функціонування системи та внесення у разі необхідності фінансових коригувань.

Таким чином, країни ЄС здійснюють виплати бенефіціарам CСП через офіційно призначені органи, більш відомі як платіжні агентства. Це дає змогу уникати корупції та нецільового використання коштів. Платіжні агентства акредитуються відповідно до конкретних та чітко визначених критеріїв, встановлених комісією. Водночас вони повинні забезпечити прийняття всіх заявок на отримання коштів і правильне виконання виплат фермерам та іншим бенефіціарам CСП.

Підготував Юрій КЕРНАСЮК,

кандидат економічних наук,

експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram