Цей сезон для олійних культур складається непросто, без різких рухів. Ринок ніби зупинився, придивляється і рахує — що справді продиктовано економікою, а що є лише короткою паузою на стику свят і логістичних обмежень. Соя і соняшник у цій ситуації поводяться по-різному, але мають спільну рису: ціна вже не біжить уперед, зате дедалі більше значення мають темп продажів і запас міцності виробника.
Ринок сої без премій: ліквідність переходить до переробника
NB: Цей сезон для сої починався з відчутної премії за не-ГМО сою, але за лічені тижні ситуація змінилася: надбавка, яка ще на старті сезону суттєво вирізняла і робила вигідною сою без ГМО, зникла.
— Ми за останні два тижні побачили фактично зникнення премії за сою без ГМО. Сталося це синхронно з рішенням європейської спільноти про відтермінування директиви про розліснення, так званої IUDR, яка підтримувала певну преміальність. Зараз ціни на генномодифіковану сою і сою без ГМО зрівнялися: вони в діапазоні 420–425 CPT-порт, — пояснює Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest.
На цьому тлі ліквідність поступово переходить від продавця до переробника. Саме перероблення, за оцінкою аналітика, нині є найцікавішою ланкою в соєвому балансі.
— Основне, що ми побачили, — стрімке перетікання ліквідності продажної на бік переробника. Серед усіх олійних культур соя зберігає першість у прибутковості переробки із показником приблизно 40–60 доларів валової маржинальності, — зазначає Костецький.
NB: Навіть за меншого врожаю — орієнтовно на 2,5–2,6 млн тонн нижчого, ніж торік, — у Barva Invest очікують, що внутрішнє перероблення сої залишиться на рівні близько 3 млн тонн, натомість експорт суттєво просяде.
— Експорт буде суттєво знижений — орієнтовно на 2 млн тонн у порівнянні з минулим сезоном. У маржинальності переробник здатний перебивати експортера, адже дає змогу сільгоспвиробнику менше залежати від дорогої портової логістики та ризиків через атаки на експортну інфраструктуру.
Тож аналітики кооперативу «ПУСК» теж підтверджують, що соя експортується повільно, і насамперед через логістику й нестабільну роботу портів, а не через брак попиту. Світовий ринок перебуває у фазі корекції, і святковий період традиційно додає паузи в торгівлі.
Аналітик Barva Invest радить виробникам не лише ритмічно продавати сою, а й уже зараз оцінювати перспективи культури в новому сезоні.
— Думаю, що цінових перспектив у сої доволі мало. Я б ритмічно продовжував її реалізовувати переробникам. Тут треба навіть дивитися далі — що робити із соєю під новий врожай, — прогнозує Богдан Костецький. — Є можливість розширюватися під кукурудзою, чи за рахунок ярого ячменю, який показує дуже цікаву економіку в цьому році: він досі коштує дорожче, ніж продовольча пшениця 3 і навіть 2 класу. Тому варто очікувати, що площі під соєю можуть зменшитися принаймні на 100–200 тисяч гектарів на користь соняшнику, кукурудзи і ячменю.
Цю картину доповнює й зовнішній фон: котирування сої в Чикаго зазнають тиску з боку Бразилії, Китаю та нафтового ринку, що додатково охолоджує очікування експортерів.
Ціни на соняшник знизилися: що далі робитимуть переробники
Соняшник цього сезону залишається чутливим до ринкових сигналів: пропозиція сировини обмежена, а цінова динаміка нерівна. Світовий та внутрішній ринок демонструють різну динаміку, і це робить погоду на вітчизняному ринку соняшнику, а ще — історично невеликий урожай культури.
— Тобто маємо дві історії. Перша — світова: соняшникова олія з доставкою до Індії коштує більш ніж на 200 доларів преміально проти пальмової й соєвої олії, тож індійські споживачі роблять чіткий вибір на користь останніх. Друга історія — локальна. Ми зібрали в межах 10,8 млн тонн соняшнику цього року, і сукупна пропозиція сировини для переробних заводів настільки мала історично, що багато переробників за останні два тижні знизили ціни. Це сталося на фоні доволі активної продажної ліквідності соняшнику останнім часом, — пояснює Костецький.
NB: Максимальні ціни за соняшник 48-ї олійності з доставкою на завод, за його словами, знизилися з 29 до 27 тис. гривень. Ринок фактично бере паузу, і вона, на думку аналітика, виправдана: частина заводів уже закрила свої потреби сировиною до кінця січня або навіть середини лютого.
Святковий період традиційно робить торгівлю млявішою, а частину обсягів переробники покривають раніше сформованими довгими позиціями. Водночас логістика й експорт залишаються слабким місцем. За даними брифінгу кооперативу «ПУСК», експорт соняшникової олії сповільнився через проблеми в роботі порту Південний та перенавантаження Чорноморська, де терміналам складно «переварювати» заявлені обсяги.
Друга половина сезону, за оцінкою Barva Invest, буде особливо складною для переробників.
— У другій половині сезону переробник буде змушений робити складний вибір між зупинкою заводу та зменшенням своїх апетитів по валовій маржинальності, — зазначає Богдан Костецький.
NB: Валові маржі на соняшнику нині коливаються в межах 5–20 дол./т, і дедалі частіше економіку рятує побічна продукція. Зокрема лузга, яка різко додала в ціні й коштує близько 300 дол. за тонну FCI, фактично підставляє плече переробнику, даючи змогу втримати валову «краш-маржу» в плюсі. Проте навіть за таких умов переробники можуть бути змушені працювати в нуль або з мінусом, аби тільки не зупиняти заводи.
Це, своєю чергою, грає на користь тих аграріїв, які мають соняшник і достатньо обігових коштів.
— Я не вірю в те, що сьогоднішні ціни на заводах 25–26 тисяч гривень за 48-му олійність дадуть чергу охочих продати. Поточне зниження ціни на соняшник варто перечекати, — підсумовує аналітик Barva Invest.
Експерти також зауважують: саме січень — лютий — березень часто стають періодом найвищих цін на соняшник, якщо дефіцит сировини поєднується з активізацією закупівель після свят. Це підтверджує й ринкова динаміка: попри корекцію, ціни на соняшник усе ще залишаються приблизно на 10% вищими, ніж торік.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
