Нині агросвіт, за даними професора Каліфорнійського університету Річарда Дж. Секстона, стикається з шаленими викликами:
  • + 60% продукції до 2050 року. Збільшення кількості населення більш, ніж на 3.6 млрд до 2100 року. Значне зростання населення Індії та Китаю — 36% всього населення світу.
  • До середини століття буде зменшено врожайність у результаті зміни клімату планети.
  • «Неадекватна» дієта, коли люди відходять від традиційного харчування і прагнуть більше споживати овочів та фруктів. Швидкі зміни.
  • Збільшення уваги до харчових продуктів у плані смаку та додаткових властивостей. Сертифікація.
  • Значна увага на локальні продукти, органік та продукцію без ГМО. Багато країн починають субсидувати органік та продукти без ГМО. Парадигма натураліста.
  • Запит споживача на безпечну харчову продукцію.
  • Заборона використання антибіотиків для тваринництва.
  • Розмір господарств буде зростати, якщо держава їм не буде заважати. Нині у США більше 2 млн ферм.
  • С/г має перекваліфіковуватись і надавати не тільки харчовий продукт, але й інші продукти, приміром, пальне. У США уже зараз кукурудзу використовують на етанол.
  • Революція супермаркетів. Зростання впливу міжнародних мереж, які домінують у світі — скасування посередників.
Тобто у результаті постійної «турбулентності» аграрії мають пристосовуватись до зміни культури споживання та зважати на ті виклики, які перераховані вище. Бо це те, що очікує нас уже завтра.
Які ж тренди маємо знати, аби підкорити «світову агрохвилю»? Експерти галузі на десятій ювілейній конференції LFM2019, яка зібрала більш ніж 500 представників топ-менеджменту чи не з усіх країн світу говорили про споживчі тренди та глобальні виклики.

Органік: боротьба за 97 млрд доларів

У 2001 році ринок органічних продуктів становив 20 млрд дол., станом на 2017 цей показник зріс майже в 5 разів до 97 млрд доларів. Флагманами споживання органічних продуктів є США (45 млрд з 48 млрд, що припадають на всю Північну Америку).

Проте перейти повністю на органічне виробництва відповідно до світових стандартів не так просто.

Алекс Ліссітса, Анастасія Білич, Петро Мельник

— Ми спромоглись на те, про що весь світ говорив ще з 2001 року. І тоді, коли ринок органічних продуктів досяг уже 20 млрд доларів, у нас про органічне виробництво ще ніхто не думав… Наша компанія, наприклад, стратегічним рішенням керівництва почала перехід на органічну технологію виробництва вже у 2012 році. Так, у 2015 році наша компанія вже мала перші 2192 гектара земель, сертифікованих за технологією органічного виробництва. Ви знаєте, що відповідно до регламентів та вимог органічного виробництва необхідно пройти певний перехідний період, який є дуже інвестиційно витратним для компаній. Не кожна компанія може собі дозволити таку авантюру — впродовж 24 місяців виробляти продукцію вже за органічною технологією, тобто не використовуючи жодних мінеральних добрив та засобів захисту рослин, при цьому отримуючи урожайність набагато нижчу, ніж у традиційному сільському господарстві, але при цьому отримувати ціну за традиційну сировину. Але такий поступовий перехід дозволив нам навчити наші агрономічні і агротехнічні служби працювати, застосовуючи технології органічного виробництва. Крім того, ми змогли та працюємо за міжнародними стандартами органічного виробиництва, та національними стандартами таких країн як: Швейцарія, Японія, США, та Канада.  Наразі ми маємо сертифікованих 14990,89 га земель і ще 87,89 га у перехідному періоді у Полтавській області, — зазначила керівник відділу маркетингу компанії «Арніка Органік» Анастасія Білич.

— Принцип «Від поля до столу» у нас виник декілька років тому. Ми придбали с/г підприємство і вирішили переходити на органічне виробництво. Дійсно, перехідний період на органічне виробництво не простий, тому що десь уже близько двох років нам доводиться працювати в «мінус». Але загалом, ми готові. Бо перехідний період може тривати десь 5-7 років, — відзначив директор з виробництва продукції органічного рослинництва «Аснова Холдинг» Андрій Вдовиченко.

— У нас перша органічна партія була виготовлена у квітні. Це експортний варіант, тому що в Україні наша продукція і так сприймається як здорове харчування. Наша уява про здорову тарілку виглядає приблизно так: 30 % нашого харчування — це має бути зернова група, а тваринні жири мають бути зменшені до 15-10%. Це той тренд, який підтверджено лабораторними дослідженнями. Однак, можна сказати, що далі ми будемо йти не до органічного, наступний тренд — ми маємо споживати все, але по трішки, у розумному вимірі, — сказав виконавчий директор компанії «Agricom Group» Петро Мельник.

Глобальний тренд: перехід на здорове та безпечне 

— Ми глибоко переконані, що молочні продукти є важливою базою харчування здорових людей. Вони надзвичайно багаті на різні мікроелементи і ми намагаємось максимально інформувати людей, що ці продукти корисні та важливі для правильного харчування. У кінці 2017 року з цією метою ми навіть запустили проект «Про здорове», у рамках якого створили тарілку здорового харчування у партнерстві з Асоціацією дієтологів України та МОЗ України. Ми усвідомили, що у суспільстві є інформаційний вакуум на предмет того, що таке «правильне збалансоване харчування» і тому, зібравши кращі практики, кращих держав світу, ми у дуже простій і доступній формі навели ряд рекомендацій про те, що таке правильне збалансоване харчування для дітей та дорослих. Якщо ж говорити про рослинне молоко і зростання цього тренду, то можу сказати, що почалось все з Бельгії та у країнах Азії. Так склалось історично, що у цих країнах є багато людей, які не можуть споживати лактозу. І тому це була чудова альтернатива звичайному молоку — перейти на рослинне молоко. Як це часто буває, це стало модно. І зараз це дуже в тренді. Навіть ті, хто спокійно може споживати звичайне молоко починає споживати рослинне (кокосове, мигдальне і т.д.). Проте в Україні бачимо, що цей тренд ще на стадії зародження. Хоча серед молоді це стає дуже популярним, — сказав директор з маркетингу компанії «Данон Україна» Андрій Полуектов.

Чи будемо їсти пластик?

Одним із найцікавіших питань панелі «Зміна культури споживання. Виклики для агробізнесу» на LFM-2019 стало: «Чи будемо їсти пластик та продукти нафтопереробки?»

Петро Мельник

— Ми будемо їсти все, що будуть продавати люди, які мають вплив на нашу думку. Я говорю про наших дітей, які живуть у світі авторитетів. Але, всі науковці говорять про те, наскільки вимогливим зараз стає споживач. Його називають навіть не «споживач», а більше «обирач», той хто вибирає. І навіть, якщо на стелажі будуть продукти з нафти, то споживач це не вибере. Адже вже закладені чіткі тренди: зменшення впливу на екологію, безпечність, корисність…, — сказав Петро Мельник.

Майбутнє за SMART ORGANIC?

Анастасія Білич

— «Smart» organicце коли до органічного продукту є ще додаткові вимоги, як то етичного, кліматичного, соціального та іншого характеру. Продукти лінійки «smart» є зазвичай інгредієнтом більш складного кінцевого продукту, наприклад, снеку, який є 100% веганським та відповідним чином сертифікований. Крім того, такий продукт містить саме рослинний протеїн і, в принципі, може досягати таких самих відсотків як і протеїн тваринного походження. Стратегія нашої компанії якраз, маючи у сівозміні органічні бобові, — полягає також у тому, щоб потрапили у глобальні ланцюги постачання, і в результаті стати інгредієнтом для такого органічного кінцевого продукту. Приміром, сочевичний батончик, чи паста, яка виробляється з гречки та коноплі, або сочевиці та нут, — підкреслила Анастасія Білич.

Тобто, у майбутньому компанії будуть все більше працювати над plant-based, food tech, змінах на стику технологій і нових споживчих властивостей продукту.

— Ще у 2013 році, коли Bill Gates спробував plantbased м’ясо із лінійки продукції компанії Beyond Meat, то він сказав, що скуштував зараз не просто замінник традиційного м`яса, а спробував їжу майбутнього. 2013 рік… сьогодні 2019, і ми нарешті починаємо реагувати та прислухатися до того, чим живе, як харчується, що і як обирає споживач, та що диктують глобальні харчові тренди. І тут йдеться, на мою думку, не про тренд-спалах, а про стійкий споживчий вибір, який змушує галузь змінюватись та шукати продуктові інновації на стику цих трендів,— сказала Анастасія Білич.

NB: Імітація м’яса не є новою ідеєю, але новатори з затоки Сан-Франциско, такі як компанія Beyond Meat, роблять замінник курячого м’яса достатньо хорошої якості, щоб конкурувати зі звичайною курятиною.

— 36 % населення світу— Індія та Китай. Це країни, де традиційно менше споживають м’яса. Я сам з власного досвіду можу сказати, проживши три тижні в Індії зрозумів, що без м’яса можна жити спокійно. І 70% індійців так живуть. Вони мігрують. Несуть свою культуру у світ. Тому тренд на рослинну їжу зростає. Згадайте, колись, десь десять років тому, чи можна було замовити веганське чи вегетаріанське меню у літаку? Ні. Такого не було. А зараз це спокійно можна зробити,— сказав Петро Мельник.

NB: Майбутнє, на яке роблять ставку, у тому числі  Beyond Meat це флекситаріанці (вегетаріанці, що не є настільки критичними, щоб повністю відмовлятися від м’яса, і тому вони шукають замінники рослинного походження).

— Майбутнє агробізнесу залежить зараз від споживача. Тому що ті тренди, які диктує покоління мелініалів (або ж покоління Z) — обізнаних свідомих людей, які звертають увагу на пакування, умови виробництва та склад продукту. Ви можете побачити у відомих шопах світу повну іфнормацію на упаковці щодо екологічної безпечності, про виконання соціальних стандартів, невикористання лісових ресурсів при виробництві даного продукту. Виробники це роблять, аби вдовольнити ті потреби, які висувають споживачі. Це не йдеться тільки про стандарти безпеки продукту, це йдеться про новий рівень вимог до продуктів. І це стає інвестицією виробників у те, щоб їх продукт купували, та він був достатньо конкурентним на цьому ринку. Майбутнє за plant-based та за food tech однозначно. Якщо ми раніше говорили про технологічність, масштабування, підвищення продуктивності… То зараз ми вже говоримо про інновації на стику споживчих трендів, які зараз спалахово виникають у світі та постійно підтримуються як кількісно, так і якісно. І той, хто зробить такі продукти, які будуть відповідати потребам сучасних споживачів — ті компанії та старапи матимуть майбутнє, — сказала Анастасія Білич.

— Базисні і основні тренди це: натуральність, відкритість, чесність, прозорість. Соціальна відповідальність — це не просте слово сьогодні. Який продукт, звідки він, з чого зроблений, як доставлений, цінність та місії компанії, хто за цим стоїть… Це особлива інформація, яку споживач має отримувати миттєво на упаковці, веб-сайті, соціальній мережі і т.д., — підкреслив Андрій Полуектов.

Тобто комунікація між споживачем та виробником сьогодні стає як ніколи актуальною. Потрібно не просто розуміти свого споживача, необхідно, аби він довіряв вам та обрав саме ваш продукт. І на цьому етапі, як відзначають виробники, іноді є повне нерозуміння: недовіра до сертифікатів, непоінформованіст про продукт тощо.

У Німеччині дійшло до того, аби споживач повірив, що м’ясо дійсно органічне, компанія запустила онлайн-платформу, де у режимі реального часу користувач може зайти і подивитись як харчується його тваринка, спить, гуляє і т.д.

Не дивно, що і в Україні компанії починають задумуватись над такими стартапами, робити більше просвітницьких акцій, проводити екскурсії на виробництво тощо. Бо довіра то найцінніше напевно.

Підготувала Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram