Фермер Володимир Шевченко має 500 га землі у Черкаській області і займається аграрною справою уже понад 15 років. Він звик уже після закінчення зимових морозів виганяти трактори у поля. Але не цього року. Зараз серйозно думає над тим, чи варто сіяти, адже не знає, чи зможе зібрати урожай. У аналогічній ситуації більшість його колег-фермерів. Вони коригують свої плани, і відкладають рішення по посівній на потім, «уже після коронавірусу».

Через ситуацію із коронавірусом держава звільнила виробників сільськогосподарської продукції від податку на землю та від плати за оренду державної землі. Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький. Проте це навряд чи зможе мотивувати агровиробників вийти у поля частина із них просто боїться подальших збитків бо можна вкласти гроші у посівну, а назад їх не отримати. Тому вони ретельно прораховують усі витрати й оптимізують виробництво.

І якщо у центрі країни ще зважують «за» та «проти», то на Півдні та Заході уже нема коли думати там стартували посівні роботи. За словами директора обласного Департаменту АПР Івана Андріїшина, загальна площа посівів на Закарпатті прогнозується на 375 тис. га. Ярими планують засіяти 222 тис. га.

А от на Херсонщині планують ранніми ярими культурами засіяти 39,5 тис. га площ. Як розповідає директор ПСП «Дружба» Володимир Луговець з Херсонщини у них ще наприкінці лютого почались роботи у полях, а зараз засіяно 100 га ячменю, і це суттєво менше запланованого раніше. Основні причини які він називає це недостатня кількість обігових коштів на посівну, зменшення і падіння цін на українське зерно, на 10-20% порівняно із минулим роком. Його колега, Володимир Семенченко, з ТОВ АФ «Ім. Шевченка», (Херсонська обл.) взагалі каже, хоча і придбав під посівну все необхідне — як насіння, так і добрива, активно сіяти не поспішає, а більше спостерігає за ситуацією навколо пандемії. Від коронавірусу на його агропідприємстві бережуться, щодня обов’язково вимірюють температуру працівників, і у разі мінімальної загрози — відправляють працівників додому — аби не заразити інших.

А от очільник господарства «Десна» Борис Заржва (Сумська обл.) більш спокійно ставиться до епідемії, мовляв, у полях такі простори, що скупчення працівників і зараження вірусом їм точно не загрожує. Приміром, у тракторі чи комбайні працює одна людина, на сівалках — по двоє. Найбільше його турбують можливі перебої з агрохімією — адже багато препаратів наші аграрії купують і завозять з Китаю. Тому коли, і по якій вартості купуватиме пестициди він прогнозувати не береться.

Не краща ситуація й у виробників овочів та фруктів. Як коментує директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва, до них неодноразово надходили повідомлення від українських виробників про неможливість вивезення куплених в Європі саджанців, добрив та засобів захисту рослин. Фермери вимушені були в екстреному режимі шукати альтернативні варіанти для купівлі необхідної продукції, що призвело до додаткових незапланованих витрат. В УПОА додають, що одним з позитивних моментів поточної ситуації для українських виробників може бути відсутність проблем нестачі робочої сили в сезон збору врожаю, бо деякі українські робітники розривають контракти з європейськими роботодавцями, бо вочевидь не зможуть виїхати за кордон на заробітки і будуть вимушені шукати роботу всередині країни. Та й підвищення курсу валют може стимулювати експорт овочів та фруктів і збільшити її конкурентоспроможність на міжнародних ринках.

Як пояснюють ситуацію експерти агроринку, острахи аграріїв щодо наслідків коронавірусу для бізнесу і щодо майбутніх заробітків — цілком виправдані. Економіст департаменту технічного співробітництва ФАО говорить, такій ситуації, коли все надзвичайно невизначено, прогнозувати перебіг подій важко.

— Але базові цінності, навіть, якщо маємо найгіршу ситуацію з часів Другої Світової Війни, залишаться незмінними — продукти харчування потрібні щоденно, на відміну від всього іншого, — вважає Андрій Ярмак.

За словами експерта, аграрний сектор, не зважаючи на складнощі, в найкращій ситуації з усіх. Навіть для IT цей час може бути трохи складнішим.

Тож підсумовуючи скажемо, аграрії пережили не одну економічну політичну та земельну кризу, тож точно мають імунітет і до вірусів, і будь-яких інших випробувань.

Ірина Глотова

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram