Земля — це чи не найбільше багатство України. Земельна реформа, розпочата чи не 30 років тому, найбільш затягнена у часі, про що всі говорять, однак мало хто береться взяти на себе відповідальність за вирішення цього питання і прийняття стратегічного для держави рішення… На думку більшості експертів, ринок землі таки має бути. Має бути прийнято закон, який врегулює усі важливі моменти і запровадить прозорі та зрозумілі правила гри. Та як цей процес запустити, аби таки вдалось зрушити це питання з мертвої точки?

Нещодавно завдяки зусиллям Всеукраїнської Аграрної Ради відбулась чи не перша серйозна масштабна публічна дискусія щодо ринку землі в Україні за участю більш ніж 500 агропідприємств малого та середнього бізнесу зі всієї України (із них 115 тваринницьких комплексів, 4,5 млн га земельний банк), ТОП-політиків та міжнародних представників. Сподіваємось, цей свідомий крок дасть можливість професійно обговорити запуск ринку землі у всіх площинах і найближчим часом прийняти у Верховній Раді України фундаментальний закон про ринок сільськогосподарських земель.

— Я хочу, аби ви переглянули ці цифри і зрозуміли — 2,9 млн осіб зайнятих в АПК на 2018 рік, 39,6% частка АПК в експорті, 17,1% частка АПК у ВВП, і надзвичайно важливо, більше 60% внесків у бюджети сільських громад віддають с/г підприємства. Тобто, АПК у нас лідер сектору, говорить Голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун.


Саме тому питання ринку землі настільки вагоме і суспільно важливе.

— Розпочата у 1991 році земельна реформа стала однією з найбільш складних і довготривалих реформ в Україні. Ми можемо щорічно продовжувати мораторій. Однак, це питання потрібно обговорити з власниками та користувачами земель та прийняти виважене рішення. Нехай це будуть поетапні кроки, але це має буде напрацьовано, зрозуміло для усіх людей, які працюють із землею, — говорить заступник Голови аграрного комітету ВРУ, народний депутат України Олександр Бакуменко.

— Я підтримую тих, хто говорить, що з моменту незалежності України ми реформуємо-реформуємо земельні відносини, ринок с/г землі і всі ці 30 років ніяк не дореформуємо. Це одна з реформ, яка найбільше затяглась і яку потрібно закінчувати, як на мене. Ми вже пару років тому перейшли з площини популістичної дискусії до фахової, і питання зараз полягає ось у чому: «Так, ринку землі бути», але у якому вигляді? — наголошує в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Прийняття базового закону є першочерговим питанням до вирішення, на чому наголошують і міжнародні експерти.

— Вам потрібно якомога швидше приймати закон про ринок землі. Однак, я хотів би наголосити на тих помилках, які зробили ми, а ви їх ще можете уникнути. Ми розпочали процес запуску ринку землі досить давно. І зараз, я вважаю, головними помилками, які ми зробили є:

  • Не зробили у реєстрі привязку до особи, яка купує землю. Таким чином, у нас зявились компанії А, Б, С… І почалась скупка землі.
  • Можливість продажу землі юридичним особам. Якщо б у нас одразу відбувався продаж тільки фізичним особам у нас би не було проблем. Все було б чітко і зрозуміло

Що ми ще зробили? Ми не дали перші 10, а потім ще додаткові 5 років купувати землю іноземцям. І це правильно. Тому що іноземці мають більше капіталу, і я вам більше скажу, вони розробляють спеціальні програми для того, аби отримати можливість купити землю. За той час, поки у нас діяв мораторій на продаж землі іноземцям ми розробили цілий механізм, який посилив правила купівлі нашої землі іноземцям. Сьогодні для них це досить складно зробити. По-перше, іноземець повинен буде жити і займатися землею в Литві. По-друге, якщо земля не буде оброблятися (буде стояти і перебуватиме в неналежному стані) — то буде застосований такий високий податок, що власнику таки доведеться щось з нею робити. У такому випадку, іноземці володіють тільки 6-7% нашої землі. Крім того, для більшості юридичних осіб купувати близько 500 га землі нераціонально. Всі вони хочуть від 5-10 тисяч га і більше. Крім того, ми застосували норму, що у разі виставлення землі на продаж, перше право покупки має держава. І якщо, приміром, держава не хоче, аби дана земля була продана ми її викупаємо.
Уже 2000 року ми зробили також певні обмеження для продажу землі. Фізична особа може максимально мати 500 га, а юридична особа — 2 тисячі гектар.
Ми до цього йшли 30 років. І зараз у нас може відбуватись продаж землі до 1 га. Вся інша земля йде тільки в оренду (на 25 років), — говорить заступник голови Комітету з питань сільських справ Литовського Сейму Казіс Старкявічюс.

Закон про ринок землі. Пропозиції

У березні 2018 року при Комітеті ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин було створено робочу групу для напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи.

Що саме пропонують народні депутати? Ось варіанти запровадження ринку землі в Україні, які були напрацьовані робочою групою при КомітетІ ВРУ.

1 варіант: поетапне відкриття ринку земель регульований ринок

Перші три роки (з дати набрання чинності Законом):

Землі с/г призначення державної, комунальної та приватної власності мають право набувати у власність виключно громадяни України, а саме, для створення або розширення сімейного фермерського господарства:

  • без статусу юридичної особи у розмірі до 20 га;
  • зі статусом юридичної особи у розмірі до 200 га.
ВАЖЛИВО

Громадянин України може бути засновником або членом лише одного фермерського господарства.

Землі державної та комунальної власності продаються виключно на земельних торгах.

Землі приватної власності можуть продаватися на земельних торгах за бажанням їх власника.

Наступні чотири роки:

Землі с/г призначення мають право набувати у власність с/г товаровиробники із статусом юридичних осіб, засновані виключно громадянами України:

  1. які зареєстровані за законодавством України;
  2. які потягом останніх трьох років є с/г товаровиробниками;
  3. доходи яких від реалізації вирощеної ними с/г продукції за останні 3 роки становили понад 75%.

Максимальний розмір земель, які перебувають у власності юридичної особи не повинен бути більше 500 га.

2 варіант: одночасне відкриття ринку земель — контрольований ринок

З дня набрання чинності Законом:

Землі с/г призначення державної, комунальної та приватної власності мають право набувати у власність:

  1. громадяни України у розмірі до 200 га (дане обмеження поширюється також на юридичну особу, учасником якої є відповідний громадянин);
  2. юридичні особи спеціальної організаційно-правової форми, учасниками якої можуть бути виключно громадяни України (без права відчуження часток у статутному капіталі на користь юридичних осіб та іноземців) у розмірі до 200 га.

З варіант: поетапне одночасне відкриття ринку земель (контрольований ринок) 

Перші три роки (із дати набрання чинності Законом):

Землі с/г призначення державної, комунальної та приватної власності мають право набувати у власність:

  • Громадяни України
  • для створення або розширення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи у розмірі до 20 га;
  • для створення або розширення сімейного фермерського господарства зі статусом юридичної особи у розмірі до 200 га.
  • С/г товаровиробники зі статусом юридичних осіб, засновані виключно громадянами України:
  1. які зареєстровані за законодавством України;
  2. які протягом останніх 3-х років є с/г товаровиробниками;
  3. доходи яких від реалізації вирощеної ними с/г продукції за останні 3 роки становили понад 75%.

Максимальний розмір земель, які перебувають у власності однієї юридичної особи не повинен бути більше 500 га.



З дати набрання чинності Законом право набуття с/г земель у власність надається також банкам-заставодержателям таких земель на обмежений строк (до 1 року).

4 варіант: одночасно відкриття ринку земель — ліберальний ринок

З дати набрання чинності Законом землі с/г призначення державної, комунальної та приватної власності мають право набувати у власність:

  1. Громадяни України.
  2. С/г товаровиробники зі статусом юридичних осіб, засновані виключно громадянами України.

З дати набрання чинності Законом право набуття с/г земель у власність надається також банкам-заставодержателям таких земель на обмежений строк (до 1 року).

Ціна землі с/г призначення приватної власності не може бути нижчою від її нормативної грошової вартості.

Ціна продажу земельної ділянки с/г призначення державної та комунальної власності не може бути нижчою її експертної грошової оцінки, встановленої на час продажу відповідно до Закону. Крім земельних ділянок проданих на земельних торгах.

*Інші можливі варіанти і комбінації зараз перебувають на дискусійному обговоренні.

Коментарі:

— Ринку землі однозначно бути. І ми не маємо морального права продовжувати мораторій заради мораторія. Ми повинні випрацювати чіткі правила, які нададуть можливість прозорому ринку землі для всіх гравців. І, звичайно, контрольований ринок. Що нам потрібно у цифрах? Держава повинна забезпечити можливість доступу до дешевих ресурсів (для того, аби можна було взяти кредит і купити землю) і створити систему іпотеки (20% власні гроші, а 80% доплачує держава). Хто сказав, що ми повинні створити умови, аби селяни продавали землю? Можливо, потрібно, аби селяни одноосібники почали створювати малі фермерські господарства, кооперативи?.. Бо молодь з села виїжджає чому? Тому що немає зайнятості та інфраструктури, говорить народний депутат України Сергій Лабазюк.

— Є страхи: Де взяти кошти, коли відкриється ринок? Як зробити так, аби у мене не забрали землю (рейдерство)? Наша концепція проста  потрібно орієнтуватись на ті реалії, які є в нас і на ліквідацію цих страхів. У той момент, коли має відкриватись ринок землі українці мають мати доступ до ресурсів/грошей і бути конкурентними покупцями. І держава у цьому плані має зіграти свою роль. Тут і банки, і можливість взяти кредитування… Друге, українці повинні мати альтернативу продати землю, або ж зробити свій нішевий бізнес, приміром. Ну і звичайно, іноземці 10-15 років не мають права купувати українську землю, до того часу поки усі українці не скористаються своїм виключним правом. Потім мають діяти обмеження без права суборенди, обмеження по кількості землі і т.д.,  наголошує народний депутат України Іван Мірошниченко.

— Питання аграрне це питання виживання нас, як народу. Наша країна це країна, яка має найбільші чорноземи у світі і за потенціалом (за даними американських дослідників, які приїздили в Україні) – ми, при запуску ринку землі і застосовуючи нові технології, можемо збирати 150 млн тон зерна. Таким чином ми автоматично станемо конкурентами зі США, Канадою, Австралією на світовому ринку. Проблема нашої держави у чому? Не вирішене земельне питання, відзначає кандидат у Президенти України Ігор Смешко.



 — На порядку денному сьогодні стоїть питання життя України це питання землі. Як наша команда бачить вирішення цього питання держава мусить створити в Україні просто унікальні лобістські умови для наших малих і середніх с/г виробників. У кожній країні преференції віддаються своїм с/г виробникам і всі інші там глядачі. Як ми це бачимо вважаємо, що у країні може бути запроваджена французька модель поводження с/г землею. Перше. Ті люди, які вже мають землю і, які на ній працюють, мають ексклюзивне (а не пріоритетне) право на придбання землі. І це на всіх рівнях. При цьому, земля не може бути заставою. Не може земля потрапити до рук банків, бо у нас іде безкінечний банкопад і це буде тільки продовжуватись. У такому випадку має бути страхування кредитів. Наступне. У нас була стратегія єдиний податок на 1 га землі. І це потрібно робити. І детінізовувати сьогодні систему обробки землі, говорить народний депутат України, кандидат у Президенти України Юлія Тимошенко.

Замість підсумку

81% аграріїв зацікавлені особисто у купівлі земельних ділянок (як фізичні особи).

81% аграріїв зацікавлені у купівлі земельних ділянок (як юридичні особи).

67% аграріїв переконані, що конкурувати з холдингами, чиновниками та олігархами за наявний банк землі буде неможливо.

Більше 51% аграріїв переконані, що спочатку, при відкритті ринку землі, право купівлі має надаватись тільки фізичним особам.

81% аграріїв планують при відкритті ринку землі звертатись до банків за коштами на купівлю землі, яку вони обробляють.

72% аграріїв створюють додаткові робочі місця і 55% беруть на себе витрати по соціальних програмах для мешканців районів, де вони працюють.

100% присутніх аграріїв підтримали ініціативу щодо запровадження єдиного податкового навантаження на 1 га.

*за даними голосування у залі на Всеукраїнському земельному форумі (ВАР).

Ірина Прохорчук

 Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram