У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства відбулась зустріч міністра Тимофія Милованова та його заступників Тараса Висоцького та Інни Мєтєлєвої із засобами масової інформації щодо найбільш значущих питань аграрної галузі. Говорили про ринок землі, державну підтримку дрібних агровиробників, ринок добрив, аграрні реєстри та інші. Усі деталі далі у нашому матеріалі з перших уст.

Ринок землі. Погляд уряду

— У змінах по землі потрібно відокремити дві частини. Перша стосується власників паїв. Це вже приватна власність. У нас є частина землі, де ті самі власники мають право її продавати, а є частина більша, де такої можливості немає. Тут мова йде не про те, щоб продавати державну землю, не про те, щоб продавати іноземцям, а про те, щоб вирівняти право власності між тими, хто (10%) має право продавати землю і тими (90%), хто цього права не має. Де факто, це і так відбувається. Друга частина — що робити з державною землею, яка сьогодні, на жаль, не завжди ефективно обробляється. А навіть, тоді коли обробляється, то гроші не йдуть до державного бюджету, тому що вони крадуться.

NB: За розрахунками Міністерства, недоотриманий прибуток на державних підприємствах АПК, які володіють землею, складає близько 1 млрд грн на рік.

Тобто це те, щоб ми могли отримувати, якби ці кошти не крали. І це ми не говоримо про академію аграрну з 400 тисячами гектарів, про більшість органів центральної влади, де в них є непрофільні активи…. Це має зупинитись.
Приміром, новий керівник Волинської обласної філії Держаного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції зараз передає документи до поліції. Що сталось? Виявляється, що 300 га було передано на опрацювання за договорами підряду і фінансовий результат для держави — мінус 7 млн грн. Ми не тільки здаємо в оренду державну землю, ми ще й доплачуємо, аби її хтось обробляв. Як це робиться — підписується контракт, в якому держава зобов’язуються щось зробити (купити добрива тощо), ціни на цьому завищуються, а потім результат діяльності підприємства ділиться. І держава по суті несе збитки.

І це друга частина реформи. Ми не говоримо про приватизацію, ми говоримо, що потрібно передати цю землю громадам, і громади мають вирішити, як цією землею розпоряджатися. Вони будуть контролювати і відповідати.

Для чого ми це робимо? Ми хочемо, щоб власник паю став багатшим. Щоб через конкуренцію, більшу кількість покупців це «рабство» зникло. Вартість землі має бути вища. Приміром, кілька тисяч доларів — це якщо людина захоче продати землю. Якщо ні, оренда ж теж виросте.

NB:Ми хочемо, щоб власник паю міг мати дохід чи актив, який у вартості дорівнює хаті.

Друге, аби перестали красти з бюджету.

Третє, щоб почали платити податки. І, звичайно, є ті, хто «за», і ті хто «проти».

Кому гірше? Тим, хто сьогодні не доплачує, хто боїться, що конкуренція їх «зїсть». Тому цей процес має бути обережним. І тут має спрацювати державна підтримка, яку ми маємо дати тим, хто хоче працювати на землі.

Чим ми будемо керуватись? Перше, створення робочих місць. Друге, безпека продовольча. Наше село має прогодувати нас, якщо, приміром, гряне міжнародна криза. Ми маємо вирощувати своє. Третє, безпека самої їжі. І четверте, усталеність, щоб розвиток почався і далі тривав… — наголосив Тимофій Милованов.

— Я ризиків не бачу. Ви знаєте, що я прихильник запровадження обігу земель. Але можна подискутувати, які побоювання у суспільстві. Насправді, їх два: перше — можливості участі іноземного капіталу і концентрація. Почнемо з другого.

Хочу наголосити, що земельну реформу варто розглядати як один пакет. Є зараз уже зареєстрованих три і ще буде зареєстровано мінімум два законопроекти у рамках земельної реформи. Вони мають бути усі реалізовані. Дата 1 жовтня була обрана з двох причин: перше — аби у сезоні страхувати, друге, щоб ми могли імплементуватись інші суміжні речі, аби все запрацювало правильно.

Є три зареєстрованих законопроекти:

урядовий «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (№ 2178),

«Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№ 2194),

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» (№ 2195).

І ще буде про національну інфраструктуру геопросторових даних, і про держпідтримку.


Щодо концентрації. У проекті № 2194 чітко написано, як буде антимонопольне законодавство імплементуватись. І це, дійсно, буде діяти. Можна дискутувати про 200 тисяч та інші речі…. Однак, держава точно запровадить інструменти, які будуть діяти. Ви повинні розуміти, що 85% земель, які в оренді на 7-10-15 років+, там чинні аграрії і далі будуть господарювати. Договір оренди залишається чинним, навіть при зміні власника. Тому ризики, що зараз буде руйнуватись усталений устрій мінімальні. Обіг може бути 5-10% площ (буде змінюватись). Побоювання викликані тим, що було до цього. У людей ще немає можливості оцінити дієвість інструментів, які ми зараз приймаємо. Антирейдерський закон було прийнято на минулому тижні. Цей рік ми будемо слідкувати, чи ризики, які були раніше ще виникають чи ні. І, якщо те, що ми задекларували не буде виконано — не буде прозорості, не буде держпідтримки… — тоді не буде ринок впроваджуватись.

Для цього, до речі, ми й робимо тур по Україні (форуми у всіх областях України). 


Це комплексно, — відзначив Тарас Висоцький.

Аграрні реєстри: що, коли і як?

— Сьогодні, якщо ми подивимось на аграрний сектор ми побачимо, що наразі в Україні не існує жодного реєстру, який би показував, хто є на сьогодні учасниками аграрного ринку. Нині йдуть перемовини зі Світовим банком, який за рахунок кредитних коштів готовий профінансувати створення аграрних реєстрів фермерів та с/г виробників. Також йде мова з міжнародними фінансовими інститутами про створення аграрних реєстрів взагалі по загальній структурі аграрного сектору України. Для того, щоб ми розуміли також не тільки хто працює, але і які є ресурси в Україні в аграрному секторі. Тому що на сьогодні є окремі статистичні дані, окремі аналітичні дослідження і т.д. Крім того, ми зможемо розуміти, як працює державна підтримка. Наразі вона працює на інформації того, як с/г виробник звертається до профільного міністерства. Реєстр не буде реалізований за декілька місяців. Однак, ми очікуємо його запуск до 1 жовтня 2020 року, — сказала Інна Мєтєлєва.

Детінізація в агробізнесі

Як унеможливити несплату податків, оплату за готівку та роботу «у тіні» деяких фермерів?

— Мають бути стимули. Доступне фінансування можливе буде тільки тим, хто працює у правовій площині. По-іншому отримати пільговий кредит буде неможливо. Ми напрацьовуємо спільно з податковим комітетом і фіскальні речі, які будуть робити працю «у тіні» не вигідною. Якщо ми розуміємо, що є можливість платити неофіційно, то це треба вирівнювати… Є напрацювання і вони найближчим часом будуть внесені. Саме про це, зокрема, і земельний податок, — сказав Тарас Висоцький.

Підтримка дрібних агровиробників

— Підтримка і доступ до фінансування для малих виробників – у пріоритеті. Це можуть бути різні сегменти. Зараз ми активно комунікуємо з банками для того, аби, дійсно, максимально спростити доступ. Це все для того, аби малі виробники могли отримати фінансування. Що для цього необхідно? Дві передумови: зазвичай малі виробники мають обмежений ресурс застави, саме тому ми зараз напрацьовуємо варіант запуску повного/часткового гарантування кредитів, який спростить отримання кредиту. І це спільно з Міністерством фінансів ми напрацьовуємо. І другий момент, ми передбачаємо, що виробник зможе взяти фінансування під основний ресурс (землю) по доступній ставці. І це дозволить запустити фінансування дрібних та малих с/г виробників, — сказав Тарас Висоцький.

NB: Якщо ми говоримо про державну підтримку — то ми обговорюємо не більше 5 млн грн на 1 особу (групу пов’язаних осіб) у рік

— Зараз ми працюємо з міжнародними проектами і міжнародною фінансовою допомогою, у тому числі ідуть перемовини щодо мікрокредитування. Також ми почали аналізувати, чому малі виробники досить часто не мають доступу до фінансових ресурсів? Тому що є проблема фінансової грамотності. І ми розглядаємо варіант запуску програми фінансової грамотності, — сказала Інна Мєтєлєва.

У проекті бюджету 2020 не закладено компенсацію на підтримку виробників вітчизняної с/г техніки… Що буде з цим?

— Програма, з точки зору стимулювання виробництва с/г обладнання — позитив. Однак, потрібно розуміти, що є аграрії, а є виробники с/г обладнання. Розуміючи, що фінансові ресурси обмежені, ми — бідна країна, бюджет обмежений… То ми хочемо донести якомога більше коштів саме до аграріїв. Ми заклали у бюджет 2020 року 4,4 млрд грн. Грошей в сектор менше не прийде, але він буде інакше перерозподілений. Піковий період, коли, дійсно, потрібно було підтримати виробників с/г обладнання пройшов. Зараз буде дешевший фінансовий ресурс. Активно буде розвиватись лізинг. Нині повинні конкурувати ціна-якість. Я не вважаю, що ця програма була не ефективною, просто вона свою роль виконала, — відзначив Тарас Висоцький.

Ринок добрив

Чи припиниться лобіювання деяких зовнішніх гравців і монополізм всередині країни?

— Декілька моментів. Є торгівельні обмеження. Є антимонопольне законодавство. Ми за максимально прозорі правила гри. Штучні обмеження, які були створені попередньо будуть переглянуті. Це перший момент. Другий — ми формуємо перезавантаження в цілому державну антимонопольну політику, вже є одне рішення АМКУ по відповідній групі. Чекаємо на результат у цілому. Є, звичайно, національна безпека. Є країна агресор. Політика держави підтримується. Але загалом, якщо говорити про інші країні — то це неприпустимо. Мають бути очікувані прогнозовані правила гри. Надіємось, що на наступний активний сезон, з лютого, ми відчуємо певні результати, — сказав Тарас Висоцький.

Макроекономічний прогноз

Макроекономічний прогноз, за словами міністра Тимофія Милованова, буде оголошено через один чи два тижні.

— Два прогнози/сценарії: перший — менше зростання, другий — більше зростання. Різниця цих двох прогнозів — бізнес-клімат в Україні. Якщо ми боремось з корупцією, схемами… і це робимо чесно, то у нас буде другий сценарій з хорошим зростанням. Якщо ми не поборемо корупцію, схеми — то буде перший сценарій. Більш детальні показники ми ще оголосимо, — наголосив Тимофій Милованов.

Нове рішення

Щойно КМУ прийняв Постанову «Про затвердження Порядку встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів». Для чого вона прийнята? Зазначений документ розроблений Мінекономіки відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 р. № 2042-VIII.

Змінюється процедура:

Раніше, якщо виникали ризики при імпорті чи ввезенні продукції, які могли нести ризики як для споживачів, так і для сектору, пов’язані з хворобами в тваринництві та інші — то головний ветеринарний інспектор (лікар) обмежував ввезення даної продукції. І ці обмеження могли тривати рік-два.

— Відтепер головний ветеринарний інспектор може обмежувати ввіз тимчасово, на 72 години. У цей час починає роботу комісія Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (відділ оцінки ризиків), яка, приміром, виявляє, що це обмеження обґрунтоване, тоді рішенням міністра вводиться карантин (довгострокове обмеження до його зняття). Це робить процедуру більш прозорою відповідно до європейських практик, — сказав Тарас Висоцький.

Нове призначення

Радником міністра на громадських засадах, який буде відповідати за спиртову галузь призначено Сергія Блискуна. Було також наголошено, про початок процесу реформування галузі, а саме її повну демонополізацію.

Підготувала Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram