Ріпак поряд із соняшником є страховими антикризовими культурами для вітчизняного агробізнесу. Такими вони й залишатимуться – у тренді поточного надскладного маркетингового сезону, оскільки їхня перевага полягає в стабільному попиті на внутрішньому та світовому ринку, зокрема країн ЄС, та високій рентабельності вирощування.
Поточного маркетингового сезону загальне глобальне виробництво насіння ріпаку за прогнозами аналітиків USDA має зрости до 87,06 млн тонн. Найбільшим виробниками стануть країни ЄС – 20,50 млн тонн, Китай – 15,40 млн тонн та Індія – 11,70 млн тонн (діаграма 1).
Як очікується, у 2023/24 маркетинговому сезоні серед споживачів ріпаку майже 3 млн тонн імпортує Китай, ще 2,45 млн тонн Японія, а також 5,55 млн тонн ЄС та приблизно 5,776 млн тонн інші країни світу. Найбільшим експортером може стати Канада, яка за прогнозами спрямує на світовий ринок приблизно 8,9 млн тонн ріпаку. Однак, реальний попит на ріпак цього сезону становитиме майже 16,9 млн тонн. Саме цим пояснюється зростання інтересу до вирощування ріпаку в усьому світі.
Вітчизняне виробництво ріпаку, як очікується, збережеться майже на рівні попереднього року та становитиме 3,15 млн тонн (діаграма 2). Із прогнозованих за даними Мінагрополітики посівних площ під озимий ріпак у розмірі майже 963,9 тис. га минулої осені його фактично посіяли на значно більшій площі – 998,9 тис. га. Агробізнес частково переорієнтувався із озимої пшениці та ячменю на озимий ріпак.
Останніми роками ріпак озимий сіють на площі понад 1 млн га, і ця тенденція поширилася зі середини 2010-х років завдяки новим високопродуктивним сортам та гібридам посівного насіння (діаграма 3).
Останніми роками урожайність ріпаку досягла 3 т/га і більше, що вище за врожайність соняшнику. За нинішніх обставин та коливання цін на соняшник агробізнес диверсифікує власні ризики та розширює посівні площі під ріпаком, орієнтуючись на експорт насіння. Водночас, як і у випадку із виробництвом соняшнику на початку 2000-х років, переорієнтація частини врожаю із експорту на олійну переробку може дати поштовх формуванню більш вигідного бізнес-середовища та збільшенню доданої вартості в аграрному секторі.
Підготував Юрій КЕРНАСЮК,
кандидат економічних наук,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
