Напередодні весняної посівної ринок мінеральних добрив традиційно входить у фазу підвищеної напруги. Як і зазвичай, закупівлі стартували ще наприкінці минулого року, однак цьогорічні січневі морози пригальмували активність: аграрії чекали розуміння, коли саме розпочнеться підживлення озимих.
Щойно погода стабілізувалася, попит різко пішов угору — насамперед на добрива азотної групи. Саме це стало одним із чинників підвищення цін.
Азот під тиском: газ, курс гривні та світові котирування
Костянтин Кінжалов, аналітик ринку добрив Barva Invest, пояснює: фундамент для зниження цін наразі відсутній.
— Азотні добрива не можуть коштувати менше, ніж, наприклад, рік тому, оскільки їхня вартість напряму залежить від ціни на газ, який займає дуже високу частку в собівартості виробництва. Вища, ніж торік, ціна на газ підтримує ціни на добрива. Крім того, світові ціни на азотну групу зростають, а девальвація гривні наприкінці минулого року також сприяла подорожчанню, — наголошує експерт.
Фактично це означає, що ринок опинився під впливом одразу кількох обставин. Дорожчий газ, коливання курсу гривні та зростання світових цін накладаються одне на одне — і в підсумку це відчувається у вартості кожної тонни добрив.
Логістика без портів: селітра і карбамід у нових реаліях
Окрема історія — аміачна селітра. Заборона її імпорту через українські порти, що діє з липня минулого року, повністю перекроїла логістику.
NB: Постачання стало складнішим: логістика подовжилася, витрати зросли. Ситуацію не рятує й внутрішнє виробництво — сьогодні стабільно працюють лише два азотні заводи — ПрАТ «Рівнеазот» та ПрАТ «Азот» (Черкаси), і навіть вони час від часу зупиняються через проблеми з енергетикою та газовою інфраструктурою.
— Імпортери змушені переорієнтовувати постачання з портів на сухопутний кордон. Зараз товар, який раніше доставляли морським транспортом, заходить через Румунію, Молдову. Раніше продукція з Болгарії, Середньої Азії та Грузії йшла через українські порти — це було швидше і дешевше, — пояснює Костянтин Кінжалов.
Не менш напружена ситуація й на ринку карбаміду. Українська пропозиція залишається мінімальною, а отже, залежність від імпорту — критичною.
— Вже чотири роки єдиним виробником карбаміду в Україні є черкаський «Азот». Частину виробленого карбаміду спрямовують на виготовлення КАС, тож на вільному ринку українського продукту залишається небагато. До цього додається ще один чинник — зростання світових цін. І навіть якщо за тиждень-два ситуація на глобальному ринку зміниться, добрива, які закуповують зараз, фізично прибудуть в Україну не раніше кінця березня — а отже, ринок ще певний час житиме за нинішніми цінами. Є ризик, що продукцію не поставлять у господарства вчасно, — застерігає аналітик.
Фактично частину імпортних партій продають ще в дорозі: добрива розкуповують до того, як вони фізично потрапляють у країну. На складах запасів майже немає, а торгівля відбувається з коліс. У таких умовах зволікання може коштувати дорого — передусім у часі.
Де стабільність, а де ризики: сульфат амонію і прогноз на сезон
Іншу динаміку демонструє сульфат амонію. Тут ринок залежить від китайських постачань, натомість українське виробництво представлене лише невеликими обсягами гранульованого продукту.
— Залежність від імпорту дуже велика, однак активні постачання китайського гранульованого сульфату амонію фактично витіснили продукцію з інших країн. Завдяки високій пропозиції ціни на нього за рік практично не змінилися, натомість інші азотні добрива подорожчали на 11–20% залежно від продукту, — зазначає Костянтин Кінжалов.
NB: Попри всі ризики, нинішня ситуація є стабільнішою, ніж у 2022–2023 роках. Тоді блокування портів і розрив логістичних ланцюгів спричинили гострий дефіцит, а господарства змушені були скорочувати норми внесення, відмовлятися від фосфору та калію й мінімізувати використання азоту. Зараз ринок поступово повертається до прогнозованішої моделі: порти працюють, імпортери шукають альтернативні маршрути, аграрії відновлюють повноцінні системи живлення.
Однак розслаблятися зарано.
— Варто уважно стежити за цінами на газ і тим, наскільки він доступний на ринку. Це дає розуміння, куди далі можуть піти ціни на азотні добрива. Крім того, більшість продукції сьогодні надходить від іноземних постачальників, а отже, будь-які обстріли портової інфраструктури спричинятимуть затримки з постачаннями. Можна отримати товар уже після ідеального вікна для внесення, — підкреслює експерт.
Отже, навіть якщо ринок згодом відреагує зниженням цін на аміачну селітру чи карбамід, це може статися вже після того, як озимі будуть підживлені. У нинішніх умовах головним ресурсом стають не лише гроші, а й час. І той, хто вміє його прорахувати, має більше шансів пройти сезон без зайвих витрат та втрат.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
