Доводиться констатувати, що виробництво картоплі у нас залишається справою для аматорів, а не для професійних фермерів. Більше 95% її росте на присадибних ділянках, а не на ланах у сільгоспвиробників. Тому дуже складно запроваджувати новітні технології у вирощування, розвивати нові сорти іноземної селекції, дотримуватися фітосанітарних заходів і, як наслідок, на правах експортера майже неможливо наразі пробитися з українською картоплею на європейські ринки. Ми зібрали основні оцінки експертів галузі, які були висловлені під час Х Голландсько-українського форуму з професійного картоплярства, який організували Посольство королівства Нідерланди в Україні, Українська асоціація виробників картоплі, асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агентство UCABevent.

В Україні вирощується 5% світового обсягу картоплі. За даними Мінагрополітики України, у 2018 році валове виробництво картоплі становило 22,5 млн т з середнім показником урожайності 171 ц/га. Загальна площа виробництва картоплі торік становила майже 1 млн 310 тис. га. Ситуація залишається стабільною, 98% картоплі вирощується на присадибних ділянках 22,1 млн т. Сільгоспвиробники отримали торік лише 415 тис. т. Щодо площ під вирощування картоплі, то 1 млн 304 тис. га має населення, і сільгоспвиробники 16 тис. га. Середня урожайність картоплі на професійних господарствах склала 35-40 т/га (за даними Держкомстату).

Торік відбулися позитивні зміни в експортній динаміці

За останні роки українські виробники втратили можливість експортувати картоплю до країн Митного союзу. На щастя, торік нарешті відбулися позитивні зміни в експортній динаміці. Так, українські виробники картоплі звернулися до представників Держспоживслужби, які допомогли створити механізм експорту до країн ЄС шляхом встановлення вільних ділянок. Якщо минулого року наважилися на такий крок лише деякі господарства, то в цьому їх буде набагато більше. Виробники готові працювати за європейськими нормами та сертифікувати великі ділянки, на яких вирощують картоплю. Мають на меті не лише експортувати, але й гідно пересувати картоплю в межах України, доводячи, що її якість заслуговує на увагу та повагу.

За словами виконавчого директора Української Асоціації виробників картоплі Оксани Руженкової, минулий рік показав позитивну динаміку за останні роки стагнації, пов’язаної з обмеженнями експорту на російський ринок. Вперше імпорт української картоплі зацікавив трейдерів з європейських країн. Зважаючи на результати 2018 року, УАВК прогнозує, що у 2019-му під картоплю буде відведено близько 9 057 га, що на 25% більше, ніж в попередній рік. Виробничі площі виробники мають намір, в першу чергу, засадити власним насінням.

NB: З початку року вже зросла кількість господарств, які виявили намір встановити ділянки, вільні від карантинних організмів: 14 господарств в 2019 році проти 9 у 2018 році.

— Оскільки виробники картоплі три роки не могли нікуди експортувати, крім Молдови та Румунії, тому це стало для багатьох визначальним і вирішальним фактором, який стимулював переробку картоплі в Україні. Найбільша мрія, яку мають виробники сьогодні, — отримати державну фінансову підтримку, щоб закупити обладнання для переробки картоплі. Це великий крок для наших картоплярів, які ще не вміють, на жаль, кооперуватися, у нас не має ще трейдерів, які займалися б саме цим бізнесом. Тому фермери мають купувати обладнання власним коштом. Хочемо вийти з експортом не лише в країни Митного союзу, але й в Євросоюз. Минулий рік став для нас дуже показовим, бо вперше звернулися трейдери з Македонії, Сербії та Албанії, Хорватії, Болгарії і Польщі, навіть бажали придбати українську картоплю в Німеччині, — повідомила Оксана Руженкова.

Як розповіла Оксана Лопатко, головний спеціаліст Департаменту землеробства в Мінагрополітики, торік української картоплі було експортовано 22,2 тис. тонн. Це рекордний показник, бо в попередні роки було 14-15 тис. тонн. В основному експортували в Молдову, Білорусію, Грузію, Азербайджан та навіть Австрію. Імпортували в Україну і з інших країн 5,8 тис. тонн. Основні країни-імпортери це Єгипет, Нідерланди, Німеччина, Азербайджан, Польща, Ізраїль та Франція. Мова йде про продуктову та насіннєву картоплю. За словами пані Лопатко, Фонд споживання за останні роки стабільний і становить 6,5 млн до 7 млн тонн. На переробку та корм худобі пішло 10 млн тонн. На посадку використали приблизно 6 млн тонн.

Хоча й не суттєво, але виробництво картоплі в Україні зростає, натомість його споживання зменшується, оприлюднює результати дослідження компанії Клеффман Групп «Перспективи розвитку галузі переробки картоплі» Оксана Антонова. Привабливими для нарощування експорту картоплі наразі є країни Африки та Азії.

 Процедури фітосанітарного контролю під час перевезення картоплі

Якщо українські виробники мають намір експортуємо продовольчу картоплю, то потрібно дотримуватися фітосанітарних вимог країн-партнерів. Про це сказано, в усіх міжнародних конвенціях, а також і в українському законодавстві, яке було адаптовано під вимоги держав-учасниць при вступі до СОТ, наголосив Вадим Чайковський, начальник відділу карантину рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держспоживслужби.

— При вступі до СОТ українське законодавство у сфері карантину рослин було адаптовано до норм МКЗР. Зокрема стаття 46 Закону «Про карантин рослин» в редакції від 2006 року адаптована до МСФЗ № 12. Змін в нашому законодавстві відбулось чимало, але на сьогодні рослинами та продуктами рослинного походження ми можемо торгувати з усім світом відповідно до фітосанітарних вимог. Відповідно до статті 46 експорт рослин здійснюється у супроводі фітосанітарного сертифіката, який видається державним фітосанітарним інспектором не раніше ніж за 14 діб до дати переміщення об’єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Проведення фітосанітарних процедур може здійснюватися відповідно до міжнародних договорів України у порядку, погодженому з національними організаціями захисту рослин країн-імпортерів, — розповів Вадим Чайковський.

За його словами, підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є: невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера; відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону; невідповідність наявних об’єктів регулювання заявленим особою для переміщення; невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів та відсутність оплати.

Переробка картоплі в Україні та перспективи розвитку галузі

— У 2013 році обсяг товарообігу картоплі досягнув рекордного показника у 131 млн дол. В наступні роки відбулося значне падіння, а далі — намітилася невелика тенденція до зростання: обсяг товарообігу зріс на 9% в 2017 р. порівняно з попереднім 2016 р. і склав 35 млн, — повідомила Оксана Антонова.

Вона також розповіла, що свіжа картопля українського виробництва успішно продається сьогодні в роздрібних торгових мережах України. Мешканці міст почали купували її не лише на базарах або з рук, але і в супермаркетах. Натомість картопля фрі наразі не дуже розвинутий сегмент на споживчому ринку України, що пов’язано з відсутністю”культури” домашнього споживання картоплі фрі.

— У роздрібних мережах цей сегмент представлений обмеженим набором торгових марок, переважно іноземного походження. Щоправда, представники торгових мереж з оптимізмом оцінюють потенціал сектора, якщо українські виробники запропонують їм конкурентні ціни на продукцію, — повідомила пані Антонова.

Натомість, додала вона, картопляні чіпси розвинена продуктова категорія в Україні. На ринку представлені як іноземні торгові марки чіпсів (ТМ Lay’s), що імпортуються, так і продукція українського виробництва (ТМ Люкс). Вона також додала, що «картопляне пюре так само популярний продукт, проте потужності для локального виробництва сухого картопляного пюре в Україні на сьогодні дуже обмежені у зв’язку з високою собівартістю українського виробництва і не конкуренто високими цінами на кінцевий продукт».

Також пані Антонова наголосила, що галузь виробництва картопляного крохмалю нестримно розвивається. Зараз Україна є імпортером значного об’єму крохмалю, проте з часом ситуація може змінитися. Новий завод приймає картоплю з будь-яким вмістом крохмалю і за різною ціною. Це дасть додаткову можливість господарствам збувати надлишки врожаю, а переробникам відходи виробництва на крохмальний завод. За її словами, зараз український крохмаль з успіхом експортується в країни Азії та Африки. Паралельно виробники працюють над можливістю виходу на європейські ринки і отриманням відповідної сертифікації.

Розповідаючи про тенденції та перспективи крохмального ринку України та світу, Олексій Тартаківський, аналітик агрохолдингу «Мрія» наголосив, що в 2018 році, за оцінкою AgFlour, виробництво було на рівні 101 млн т, експорт 9 млн т. За його словами, фіксується чітка тенденція щодо зростання обсягів виробництва крохмалів у світі. На 2019-2020 рр, прогнозується зростання виробництва та обсягів експорту.

NB: Аналітик також нагадав, що наразі відомо такі основні види крохмалів: кукурудзяний; маніоковий; картопляний; пшеничний та інші. Крохмалі з різної сировини відрізняються за співвідношенням амілози та амілопектина (два головних компонента крохмалю).

— Найдорожчим крохмалем є картопляний. Це пояснюється тим, що він має високу в’язкість, тому необхідно менша його концентрація при використанні у порівнянні з іншими видами. Основний попит на картоплю формується на внутрішньому ринку. На експорт відправляємо дуже мало. Ціна на картоплю майже не корелює з курсом долара (як зерно), що знижує привабливість виробництва для фермера, — розповів аналітик агрохолдингу «Мрія» Олексій Тартаківський.

Вирощування картоплі: нідерландський досвід

Про нідерландський досвід виробництва картоплі за несприятливих умов та про прибутковість цього бізнесу розповів Jaap de Zeeuw, фермер, виробник картоплі Gebr De Zeeuw (Еммелорд, Нідерланди).

На ведення господарства у нього відведено: 450 га власної землі, 150 га орендованої, працює 3 члени команди. Господарство має 2 локації Нагеле та Еммелорд. В 2018 було посаджено 215 гa картоплі, 85 гa цибулі, 85 гa моркви та посіяно 215 гa пшениці. Фермер має власну механізацію для вирощування культур та власні площі для зберігання: картоплі, цибулі та моркви.

Для того, що зібрати гарний врожай картоплі, за словами нідерландського фермера, потрібно: якісний посівний матеріал; сівозміна має взмінюватись кожні 3 роки; потрібно виділяти дослідницькі ділянки, а також аналізувати листя під час вирощування.

Як розповів Jaap de Zeeuw, земля, на якій буде рости картопля, має відповідати наступним характеристикам: містити достатній вміст органічних речовини, тому передбачається використання органічних добрив. При вирощуванні саме цієї культури фермер використовує невеликі картоплезбиральні комбайни, при цьому самоскид на полі відсутній. Попередниками картоплі в сівозміні мають бути зернові культури. За словами фермера при вирощуванні картоплі з посівним матеріалом працюють висококваліфіковані працівники, передбачається обробка перед висадкою, садять за один підхід та включають використання органічних добрив.

Вирощування картоплі передбачає її обробка в період росту. Так, на початку червня фермер проводить селекцію картоплі, додатково обробляє її добривами, до складу яких входить макроелемент N. Також здійснює щотижневий контроль хвороб у період вегетації та контролює шкідників. До слова, як розповів Jaap de Zeeuw, NAK (Голландська Головна Інспекційна служба Насіннєвих культур і Насіннєвої картоплі) дозволяє садити картоплю 4 рази. Також під час вирощування картоплі передбачена процедура її проріджування, яка залежить від продажів та прогнозних цін. Вищі сорти проріджуються в першу чергу, а ще проводяться заходи із запобігання відновленню відростання.

А далі збирання та сортування картоплі. Як розповів фермер, дуже важливо забезпечити міцності зібраного врожаю, а тому материнські пагони потрібно знищити. Під час збирання відбувається попереднє сортування та швидка просушка картоплі. Сортування та постачання картоплі споживачам проводиться із жовтня по травень.

Щоправда, як зазначив Jaap de Zeeuw, під час вирощування картоплі можливі і певні ризики, а саме: доводиться використання хімічних речовин під тиском, що може завдавати шкоди навколишнім територіям, а необхідність використання альтернативних джерел енергії збільшує витрати. Крім того, як розповів фермер, в країні високі ціни на землю, існує ризик зараження ґрунтів, а ще виробники картоплі дуже залежні від погодних умов. Та найголовніше, вирощування картоплі це не лише прибутковий бізнес, але й постійні можливості для впровадження нових інновацій.

Висновки

Основні проблеми у картоплярській галузі на сьогодні це: 

  • обмежений сортовий набір та довготривала процедура реєстрації нового сорту; 
  • низький рівень рентабельності вирощування картоплі та відносно високі затрати ( у порівнянні з нашим основним конкурентам Польщею);
  • специфічна культура споживання картоплі та низький рівень доходів домогосподарств;
  • низка інвестиційна привабливість країни для розвитку переробки картоплі;
  • якість бульб не відповідає стандартам обладнання для переробки (фрі, чіпси); 
  • відсутність кооперації серед виробників для формування достатнього об’єму завантаженості лінії.

                Підготувала Тетяна Ковальчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram