Найближчими тижнями замовляти аміачну селітру від українського виробника буде запізно, адже надійде вона як мінімум через місяць від дати запиту. Про зниження цін, черги на заводах та відкладений попит на добрива читайте в інтерв’ю з аналітиком ринку добрив консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Костянтином Кінжаловим.

— Пане Костянтине, нині на піку продажів — аміачна селітра: аграрії ще купують добриво, деякі чекають зниження цін, хоча от-от треба буде підживлювати озимі. Встигнуть придбати?
— У першу чергу є попит на сульфат амонію та аміачну селітру. Їх зазвичай вносять раніше, ніж інші азотні добрива, бо підживлюють ними озимі культури — пшеницю та ріпак. Деякі аграрії відкладають закупівлі в очікуванні, що вітчизняні виробники чи імпортери знизять ціни. Українські фермери стежать за ринком газу, бачать, що він поступово дешевшає.
Оскільки голубе паливо — основна сировина для виробництва аміаку, а відтак, і азотних добрив, то цілком виправдані очікування зниження цін і на кінцеву продукцію.
Деякі з цих міркувань усе ще відтягують придбання продукції, але загалом як дистриб’ютори, торгові компанії, так і кінцеві споживачі контрактуються дуже активно.
NB: На заводах за аміачною селітрою утворилися великі черги, які сягають більше ніж місяць очікування.

— А як же все-таки з цінами — коли орієнтовно хвиля здешевлення природного газу може позначитися на кінцевому продукті?
— Більшу частину азотних добрив забезпечують українські виробники. Нині працюють два заводи — ПрАТ «Азот» (м. Черкаси), ПрАТ «Рівнеазот» (м. Рівне). «Дніпроазот» та Одеський припортовий завод зупинено, і навіть якщо вони зможуть відновити виробництво найближчим часом, то не впевнений, що встигнуть зі своєю продукцією взяти участь у поточному весняному сезоні. ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» наразі перебуває на непідконтрольній території. Тому насамперед постає питання не зниження цін, а наявності товарів.
NB: Минулого тижня «Остхем» оголосив про подорожчання карбаміду, а рекомендовані ціни на селітру, вапняково-аміачну селітру та КАС лишаються незмінними вже більше як місяць. Наразі ціни на селітру тримаються в діапазоні 20 400–20 700 грн/т, СРТ, залежно від регіону постачання, на вапняково-аміачну селітру — 17 200 грн/т, СРТ, на КАС — 18 800 грн/т, СРТ. Таким чином, селітра є найдорожчим азотним добривом у перерахунку на діючу речовину.
Імпортують селітру у відносно незначних обсягах, тому серйозної конкуренції вітчизняним заводам ці закордонні партії не становлять. Сподівання на здешевлення добрив українським виробником — небезпідставні, але важливо врахувати великі черги на заводах і те, що основний сезон унесення селітри завершиться в середині — кінці березня. Зниження цін можливе.
NB: Товар за нижчою ціною може з’явитися на вітчизняному ринку щонайшвидше у квітні, коли великої потреби в селітрі вже не буде. Карбамід і КАС є актуальними до середини — кінця березня, вже нині їх починають закуповувати під посівну кукурудзи, соняшнику, сої.

Попри досить високі ціни, культури все одно потребують живлення, інакше якісного врожаю не варто очікувати. КАС незначно поступається за вартістю селітрі.
NB: В Україні ближче до періоду внесення попит на КАС збільшуватиметься. Завдяки жвавій закупівлі та відсутності конкуренції з боку імпортерів виробники намагатимуться не допустити здешевлення добрива. І їм це може певний час вдаватися, хоча ціни на газ і впадуть.
Купівельна активність щодо карбаміду з наближенням сезону теж підвищуватиметься, товар буде досить привабливим завдяки низькій вартості. Водночас пропозиція лишатиметься відносно низькою. Зростання світових цін разом із девальвацією гривні можуть сприяти підтриманню імпортних цін.
Якщо ціни на селітру та КАС у четвертому кварталі минулого року змінювались чотири рази, то рекомендована ціна на карбамід була незмінною, починаючи з 1 листопада. Попит на продукт був досить низьким, і якщо на перші два продукти український виробник поступово підвищував ціни завдяки хорошому попиту, щодо карбаміду він цього зробити не міг.
Водночас черкаський «Азот» є єдиним виробником карбаміду, і вільні обсяги українського товару досить низькі. Він уже торгується з постачанням у березні. До того ж світові ціни на карбамід зросли, що не даватиме змогу завозити досить дешевий товар імпортерам.
NB: Як наслідок, «Остхем» ухвалив рішення про підвищення з 26 січня рекомендованої ціни на карбамід на 7%, хоча наприкінці минулого року підвищив ціни на інші добрива на 10–11%. Вартість українського карбаміду зросла на 1500 грн — до 22 500 грн/т, СРТ. Попри подорожчання, він лишився найдешевшим азотним добривом у перерахунку на діючу речовину, хоч розрив скоротився.
Імпортний продукт поки що й далі постачають в основному з Азербайджану та Середньої Азії, однак закупівлі стримують можливі перевірки на митниці.
Читайте також: Більше насіння, менше ґрунтів і якість добрив: що досліджували аграрії у 2023 р.

— Ідеться, найперше, про вітчизняну продукцію… Імпортні товари можуть задовольнити попит?
— Можна сказати, що українські аграрії переважно забезпечені вітчизняним карбамідом, селітрою та КАС, однак сульфату амонію більше імпортного. В Україні купують переважно гранульований або кристалічний капролактамовий продукт, а в нас капролактам не виробляють. Тому з-за кордону ввозять або готовий продукт, або сировину, яку гранулюють в Україні. У достатній кількості представлений на ринку й гранульований коксохімічний сульфат амонію, сировину для якого виробляють на наших заводах, пов’язаних із металургією, але обсяги не зможуть повністю забезпечити потребу ринку.
NB: З наближенням лютого купівельна активність на ринку сульфату амонію зростає. Імпортери досить активно завозять продукт у різних формах. З імпорту в основному на ринку представлено китайський гранульований сульфат амонію, хоча є пропозиції з ближчих напрямків — Туреччини, Європи. Ціни коливаються від 14 500 до 16 000 грн/т.
Підтримку цінам найближчим часом надаватиме висока купівельна активність, а також можлива девальвація гривні. Високий попит протримається до середини лютого, а згодом різко піде на спад.
— Нововведення на кордоні: чи є підстави хвилюватися щодо постачання добрив, на які чекають в Україні?
— Уся сировина для комплексних, фосфорних, калійних добрив у нас імпортована, бо немає власної. Однак калійні та комплексні добрива поки що не в пріоритеті у споживачів — ті наразі зосереджені на азотній групі. Аграрії, які не вносили калій і фосфор восени, частково компенсують це навесні за допомогою NPK, однак основний сезон припаде на осінь.
NB: Після двох поспіль провальних років по калію та фосфору восени поточного року попит має бути достатньо високим, якщо не втрутяться зовнішні чинники. Ситуація з постачанням налагоджується.
Прохід суден у порти Великої Одеси відносно налагоджено, однак деякі імпортери вже випробували шлях через порти Балтії й, найшвидше, не ризикуватимуть — постачатимуть саме цим шляхом, хоча вартість логістики може бути більшою.
Минулої осені деякі партії калію хлористого прийшли вже під кінець сезону, і з огляду на це відкладати закупівлю до останнього буде досить ризиковано. Усупереч скороченню закупівлі в першому кварталі підтримуватиме ціни девальвація гривні.
З позитивного — коливання гривні наразі не такі значні, як були з початком повномасштабного вторгнення або у 2014–2015 роках. Тому цього сезону значних впливів із боку девальвації гривні немає. Через блокування кордонів багато імпортерів змушені підіймати ціни, бо зазнають збитків, зокрема, через простої, але головна ознака цього сезону — наявність товарів, ціни — явище побічне.
Розмовляла Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram









