Україна має ключове значення для глобальної продовольчої безпеки і, попри виклики війни, несе відповідальність за стабільне постачання продукції на світові ринки. Про це заявив Юрій Лупенко, віце-президент Національної академії аграрних наук України (НААН) та в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», під час Загальних зборів НААН 12 грудня 2024 року.
Чому розвиток переробки є пріоритетом?
— Прискорення розвитку переробки сільськогосподарської продукції є нагальним завданням для України, — наголосив Лупенко.
За його словами, це питання має як глобальний, так і внутрішній вимір:
Глобальний контекст. Населення планети стрімко зростає і досягло 8,2 млрд осіб. До 2080-х років цей показник може сягнути 10,3 млрд, що потребуватиме значного збільшення обсягів продовольства.
Внутрішні виклики. Структура українського агровиробництва залишається незбалансованою: у 2021 році рослинництво становило понад 80% виробництва. Це створює виклики для експорту через великі обсяги транспортування та спричиняє втрату доданої вартості на внутрішньому ринку.
Шляхи та перспективи
Лупенко зазначив, що переробка агропродукції відкриває нові можливості:
Експорт продукції з високою доданою вартістю. Україна може збільшити постачання глибоко переробленої продукції, готових харчових продуктів та компонентів, що забезпечить більше валютних надходжень.
Зменшення транспортних витрат. Наприклад, вихід олії з однієї тонни насіння соняшника становить лише 300 кг, що значно знижує обсяги транспортування.
Імпортозаміщення. Щорічно Україна імпортує готових харчових продуктів на $3,2–3,3 млрд, значну частину яких можна виробляти всередині країни.
Військові виклики та відновлення
Через російську агресію Україна зазнала значних втрат у сільському господарстві:
Прямі втрати активів становлять $8,7 млрд, а непрямі — $31 млрд.
Втрачено 38 молокопереробних підприємств на окупованих територіях.
У таких умовах розвиток переробки допоможе мінімізувати ризики, пов’язані зі зберіганням сировини, і створить компактніші та безпечніші логістичні ланцюги.
Європейський досвід і екологічні перспективи
Юрій Лупенко наголосив на важливості інтеграції з ЄС. У країнах Європейського Союзу співвідношення рослинництва та тваринництва є збалансованим (57% до 43%), що сприяє стабільному розвитку. Також розвиток переробки дозволяє впроваджувати екологічні технології, переробляти відходи та зменшувати негативний вплив на довкілля.
На думку Лупенка, розвиток переробки має стати пріоритетом наукової діяльності НААН.
«Науковці повинні запропонувати оптимальні рішення для розбудови цієї сфери, забезпечити уряд, бізнес та аграріїв рекомендаціями, що допоможуть впроваджувати ефективні практики», — підсумував він.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
