В Українському кризовому медіа 28 листопада відбулася прес-конференція з нагоди Всесвітнього дня ґрунтів та створення Українського ґрунтового партнерства. Спікерами були Оксана Рябченко — координаторка проєкту ГЕО\ФАО з інтегрованого управління природними ресурсами, Олена Альшанова — директорка департаменту аграрної політики міністерства розвитку торгівлі, економіки та сільського господарства, Ольга Дигун — директорка департаменту маркетингу групи компаній “UKRAVIT”, Євгеній Вайнер — експерт ФАО із питань національної політики та інституцій та Микола Мірошниченко — почесний голова Українського ґрунтового партнерства.

Саме цього дня офіційно зареєстровано Українське ґрунтове партнерство, представлення та підтримка якого була відзначена у травні 2019 року під час дводенного семінару. Він був проведений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН(ФАО) в Україні. Партнерство діятиме під егідою Глобального ґрунтового партнерства як єдина національна платформа для сприяння діалогу і співпраці між міністерствами, провідними установами, існуючими дослідницькими школами та лабораторіями із земельних ресурсів та іншими зацікавленими сторонами. Це посприяє формуванню бази моніторингу земельного покриву, продуктивності земель і запасів вуглецю.

Зазначається, що платформа займатиме важливу роль у поширенні і координації ініціатив із досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів до 2030 року, які Україна зобов’язалась виконати, підписавши Конвенцію ООН по боротьбі з опустелювання.

Оксана Рябченко стверджує, що охорона і комплексне управління природними ресурсами є національним пріоритетним напрямком співпраці між Україною та ФАО, а також частиною українського робочого плану з боротьби з опустелюванням.



Що стосується ґрунтів в Україні, то ця тема на сьогодні дуже актуальна. Наша країна багато на здорові та продуктивні ґрунти, чорноземи, що насичені органічними речовинами. Однак, за оцінками провідних українських ґрунтознавців, водна ерозія охоплює 13, 4 млн га, в тому числі 10,6 млн га, орних земель. Ерозія безпосередньо впливає на родючість ґрунтів і сільськогосподарське виробництво, що може призвести до значних економічних втрат, понад 20 млрд гривень у рік.

Юрій Дмитрук — експерт програми ФАО з моніторингу ґрунтів, ґрунтознавець пояснив, що ж все-таки впливає на нього і як покращити ситуацією з деградацією ґрунтів. В чому ж основна проблема — ґрунти це не тільки родючість. Родючість це основне, що людина хоче отримати від ґрунту, але ми забуваємо що ґрунт виконує ще інші дуже важливі функції, які ми інколи не помічаємо. Наприклад, чиста вода, чисте повітря — забезпечує нам саме ґрунтовий покрив. Бо ґрунт слугує біосферним фільтром, який забирає всі антропогенні імпакти, забруднення, які б значно погіршили наше життя та вплинули на здоров’я. Експерт зазначив, що ґрунт це один із циклів елементів живлення, він є основним джерелом вуглецю. Якщо ми використовуємо ґрунт у своїх цілях, то відповідно вуглець емісується в атмосферу, що спричиняє глобальне потепління. Якщо ми вуглець секвеструємо в ґрунті, то таким чином пом’якшується вплив на клімат. Тобто агровиробництво не тільки страждає від глобального потепління, воно саме і спричиняє його, бо приблизно п’ята частина викидів у атмосферу припадає на цю галузь.

Щоб покращити стан ґрунтів, треба знати їх реальний стан. Для цього потрібно проводити обстеження ґрунту на конкретній території. Наприклад, на одній території розвивається підкислення ґрунтів, на іншій ущілення, на іншій водна ерозія ґрунтів. Якщо знаєте проблему — можна зробити рекомендацію і зрозуміти, як з цим боротися. Візьмемо підкислення ґрунтів. Воно пов’язане з тим, що це є наслідок надмірного внесення мінеральних добрив у ґрунт, які змінюють кислотність ґрунтів, де вже не можна вирощувати певні культури. Що ж тоді робити? Основний метод — вапнування ґрунтів, тобто хімічні мелірації з внесенням матеріалів, які містять достатню кількість кальцію. Такі матеріали дозволять повернути PH ґрунту до норми, покращити його наскільки того потребує користувач.

Стан ґрунтів змінюється у просторі та залежить від того, яку діяльність там проводить людина. Якщо території використовуються під багаторічні насадження, то вони можуть мати гарну структуру та будуть більш стійкі. Але якщо ґрунти щорічно розорюються, а фермери не дотримуються принципу сівозміни та інших заходів з охорони ґрунтів, то ми отримуємо проблеми, які кожного року посилюються. Чому проблема деградації? У світі приблизно 30% ґрунтів деградують і це, якщо брати до уваги зростання кількості людей на планеті, загрожує голодом не тільки тим, хто вже живе на землі, але й майбутньому поколінню. Тому держава мусить прийняти чітке законодавство, тому що передача на якому місцевому рівні нічого не дасть, каже пан Юрій. Зараз існує податок за землю і ці гроші мали б йти на покращення ґрунтів та на їх збереження, а місцеві громади використовують гроші на першочергові потреби, а не на ґрунти, хоча це теж є першочерговим. Країна потребує чіткого встановлення — що можна робити з ґрунтами, а що ні. Також пріоритетним має бути встановлення точок моніторингу, де мають контролювати ґрунти та ці точки закріпити.

Підготувала Ольга Тетеріна

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram