Вже у деяких регіонах стартувала сівба озимого ріпаку. З року в рік рентабельність вирощування ріпаку змінна. Ринок, ціни, рівень виробництва в ЄС, зміни регулювання тощо — усі ці чинники безумовно вирішують долю ріпаку, але на них ми не можемо вплинути.  На відміну від техноллогії вирощування. Ми підготували для вас основні заходи з інтегрованої системи вирощування ріпаку.

Сорти та гібриди. Найбільш ефективним методом  захисту ріпаку від хвороб  є впровадження у виробництво хворобостійких сортів і гібридів, які здатні без застосування або скорочення активних засобів захисту культури формувати високі, сталі і якісні врожаї. Високою польовою стійкістю до більшості хвороб характеризуються районовані сорти і гібриди ріпаку озимого: Абакус, Альбатрос, Арізона, Арсенал,  Багіра, Брентано, Бучацький, Вектра, Джеспер, ДК Естаро, ЕС Артіст, ЕС Дануб, ЕС Гідромель, ЕС Меркурій, Ксенон,  Лексер, Мерседес, Нельсон, НК Октан, НК Петрол, НК Технік, Оріолус, Оксана, Панчер, Рікорді, Румба, СІ Мартен, Токата, Хенрі, Черемош та ін.;  ріпаку ярого:  Айдар, Добробут, Каліф, Отма, Рудіс, Сальса КП, Сіріус, Сріблястий 1, Траппер, Шерпа, Хузар, Юра  та ін. Використання цих сортів і гібридів суттєво знижує затрати на засоби захисту рослин, зменшує забруднення навколишнього середовища фунгіцидами.

Сівозміна. Найменша ураженість рослин хворобами відбувається у спеціалізованих сівозмінах, в яких частка ріпаку становить 15-20% з максимальним насиченням їх зерновими культурами. Насичення сівозміни ріпаком до 33% порівняно із сівозміною, де він займає лише 13%, призводить до збільшення ураження рослин вертицильозним в’ненням до 30%, світлою плямистістю до 45, білою гниллю до 10, фомозом до 5, альтернаріозом до 4%.

Через відсутність спеціалізованих сівозмін ріпак озимий слід повертати на попереднє місце не раніше, як через 4-6 років, а розрив між ріпаком і цукровими буряками та іншими капустяними культурами повинен бути не меншим ніж 5 років. Це дає змогу оздоровити ґрунт, істотно зменшити запаси первинної інфекції збудників несправжньої борошнистої роси, альтернаріозу, фомозу, білої і сірої гнилей та ін.

NB: Так, у разі повернення ріпаку озимого на попереднє поле через рік  поширення  альтернаріозу у фазі зеленого стручка становить 80-100% за інтенсивності ураження рослин 39,0-47,0 %; у разі його повернення через два роки ці показники становлять відповідно 62-76 і 20-41;  через три роки 36-44 і 6-12; через чотири 20-33% і 2-5%.

Вибір попередника насамперед визначається часом його збирання і відсутністю загальних шкідників та збудників хвороб. Кращими  попередниками для ріпаку озимого  є  чорний і занятий пар, зернові бобові культури, злако-бобові суміші на зелений корм; для ріпаку ярого зернові по пару, картопля, кукурудза, багаторічні трави. Не рекомендується  сіяти  ріпак після інших капустяних культур та соняшнику, льону, коноплі, які уражуються білою і сірою гнилями, вертицильозним і фузаріозним в’яненням.

Живлення. Ріпак найбільш вимогливий до родючості ґрунту і добре реагує на органічні і мінеральні добрива. Непридатні для ріпаку ґрунти важкі, глинисті, заболочені, засолені,  кислі та легкі піщані, на яких рослини сильно уражуються кореневими гнилями, чорною ніжкою, фузаріозним і вертицильозним в’яненням, килою та іншими хворобами.

Обробіток ґрунту під ріпак озимий складається з 1-2 лущень стерні після зайнятих парів і рано зібраних попередників, оранки і обробітку подібно до напівпару. Передпосівну культивацію проводять одночасно із сівбою ріпаку. Під ріпак ярий обробіток ґрунту такий самий, як і під ранні ярі зернові культури, подібно до покращеного зябу. За такого обробітку ґрунту створюються сприятливі умови для швидкого проростання насіння, появи дружніх сходів, підвищення стійкості рослин до інфекційних захворювань, прискорюється мінералізація рослинних рештків в ґрунті, суттєво зменшується запас інфекції багатьох збудників хвороб ріпаку.

Сівба. Сіють ріпак лише високоякісним кондиційним насінням. Забороняється висівати ріпак  з домішками склероціїв збудників білої, сірої гнилей, з ознаками пліснявіння. Проти зовнішньої та внутрішньої інфекції насіння ріпаку протруюють одним із дозволених препаратів на основі діючих речовин: диметомофу, з.п. (Акробат, 2 кг/т); карбоксину + тираму, в.с.к. (Віспар, 2,0-3,0 л/т та аналоги); клотіанідину + флуопіколіду + флуоксастробіну, тн (Модесто Плюс 510 FS, 16,7 л/т); тираму,  к.с. (ТМТД, 3,0 л/т); тираму + карбендазиму, тн (Фунабен Т 480 FS, 2,5 л/т); тираму + металаксилу-М + тіабендазолу, тн (Фаер, 2,5-3,0 л/т); тіаметоксаму + металаксилу-М + флудиоксанілу, т.к.с. (Круїзер OSR 322 FS,  15,0  л/т); флудиоксонілу + металаксилу -М, т.к.с. (Максим XL 035 FS, 5,0 л/т). Протруйник   обирають залежно від спектра його  фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності стосовно хвороб, виявлених фітоекспертизою насіння.

Дотримання оптимальних строків сівби ріпаку озимого. На полях ранніх строків сівби  рослини переростають, точка росту піднімається високо над поверхнею ґрунту, в результаті чого рослини легко пошкоджуються морозами і вимерзають, а під значним покривом снігу випрівають в результаті інтенсивного ураження сніговою пліснявою. На полях пізніх строків сівби рослини не встигають сформувати розвинуту кореневу систему і прикореневу розетку листків і гинуть у разі незначного зниження температури взимку. Строки сівби суттєво коригуються  на місцях передусім за наявності вологи в ґрунті і обробки насіння регуляторами росту.

Захист. За умов переростання рослин озимого ріпаку восени і пов’язаного з цим зниження  їхньої зимостійкості,  а також у разі розвитку  альтернаріозу,  фомозу, світлої плямистості, проводять профілактичні 1-2 обприскування рослин у фазі 5-7 листків фунгіцидами, які мають ретардантні властивості, на основі діючих речовин: дифеноконазолу + паклобутразолу, к.с. (Сетар 375 SC, 0,3-0,5 л/га); метконазолу, в.р. (Карамба, 0,75-1,25 л/га); метконазолу + мепикват-хлориду, в.р. (Карамба Турбо, 0,7-1,4 л/га);  пропіконазолу, к.е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га та аналогами); пропіконазолу + тебуконазолу, к.к.р. (Титул Дуо, 0,25-0,3 л/га), протіоконазолу + тебуконазолу, к.е. (Тілмор 240 ES 0,75-0,9 л/га),  тебуконазолу, ев, ке. (Фолікур 250 ЕW, 0,5-0,75 л/га та аналоги). Ці препарати не лише ефективно стримують поширення і розвиток хвороб на рослинах, але й успішно управляють посівами культури. Вони інгібують  ріст рослин, сприяють активному нагромадженні в коренях органічних пластичних речовин, підвищують зимостійкість рослин. У результаті такого оброблення рослин утворюються вкорочені і потовщені стебла, закладається стійка біологічна основа високої стійкості до хвороб; відбувається одночасне цвітіння,  рівномірне зав’язування стручків та їх дружне дозрівання; забезпечується  висока продуктивність; скорочуються втрати при збиранні врожаю.

Рослини ріпаку рекомендується  обробляти фунтіцидами-ретардантами лише в сонячну суху і теплу погоду (не нижче 100С і вище). Винятком є препарат Карамба Турбо, який надійно спрацьовує при температурі  50С і вище.  За використання  фунгіцидів ретардантів  на ріпаку слід суворо дотримуватися регламентів їх застосування. Використання завищених  норм витрат препаратів проти рекомендованих призводить до сильного пригнічення рослин і суттєвого зниження їх продуктивності.

Осінню обробку посівів ріпаку фунгіцидами-ретардантами слід поєднувати з підживленням рослин легкодоступними сполуками макро- та мікроелементів, що сприяє інтенсивному росту й розвитку кореневої системи,  підвищенні стійкості рослин до різких перепадів температур, активному закладанні квіткових і пазушних бруньок й формуванні високої врожайності. Для проведення цього заходу використовують у більшості випадків КАС (100-130 л/га);  КАС-32 (180-200 кг/га),  сульфат амонію, гр. (100-120 кг/га), селітру аміачну (100-300 кг/га), комплексні висококонценторовані хелатні добрива «Росток» марок: Олійний (1-2 л/га), Макро (1 л/га), Плодоношення (1 л/га), Тіоцид (1,5-2,0 л/га), Бор (1 л/га), Бор+молібден (1 л/га), Марганець (0,5 л/га)  в   різних комбінаціях залежно від наявності в ґрунті необхідних для рослин макро- і мікроелементів та ін.

При відновленні вегетації  озимого ріпаку навесні частина рослин зазвичай має пригнічений виснажений вигляд, з ознаками азотного голодування, з різним ступенем ураження сніговою плісенню, чорною ніжкою, кореневими гнилями, бактеріозом коренів. Боронувати посіви ріпаку озимого весною не рекомендується, тому що цей захід завдає рослинам численних механічних пошкоджень зубами борін і призводить до масового зараження рослин фомозом.

Після оцінювання  стану  перезимівлі культури на даному полі, в максимально стислі терміни необхідно провести ранньовесняне підживлення рослин азотними добривами (найкраще аміачною селітрою). Це дасть можливість на протязі 2-3 тижнів повноцінно забезпечити живлення рослин азотом, стимулювати формування нових розеткових листків і пагонів. Саме в цей короткий період вегетації закладаються основи майбутнього габітусу рослини, його форма і розміри: довжина центральної і бокових гілок, їх галуження, кількість квіток,  що в сукупності  обумовлює майбутню продуктивність рослини.

За раннього відновлення вегетації дози добрив дещо знижують, у разі   пізнього відновлення вегетації  дозу добрив підвищують.

Після проведення ранньовесняного підживлення рослини швидко компенсують всі наявні пошкодження, формують добре розвинену розетку, характеризуються підвищеною стійкістю до інфекційних хвороб та інших  стресових чинників.

Навесні (при відростанні 2-4 листків) посіви ріпаку озимого слід обробити одним із фунгіцидів з ротердантними властивостями для затримки фази   стеблування рослин та досягнення якомога більшого їх гілкування у пізніші фази розвитку, що суттєво підвищує їх продуктивність і обмежує поширення та розвиток  фомозу, альтернаріозу, циліндроспорозу, білої плямистості,  пероноспорозу та ін.

Позакореневе підживленням рослин у фазу стеблування бутонізації рослин  проводять на основі результатів агрохімічного аналізу ґрунту збалансованими дозами макро– і мікроелементів, за необхідності, його можна з поєднувати з другою обробкою рослин фунгіцидом-ретардантом і одним із дозволених регуляторів росту рослин.

Для підживлення рослин ріпаку на сьогодні рекомендується великий вибір різноманітних добрив в різних комбінаціях діючих речовин і їх вмісту: Адаптамін, р. (2 л/га), АДОБ Макро+Мікро, кр. (2-3 кг/га), Актив-Харвест.р. (2,0 л/га), Арвенсіс Лайн,в.р. (0,5-4,0 л/га) ; Атланте, р. (1,5-4,0 л/га); Біостим олійний,р. (0,5-2,0 л/га); Біфоліар, р. (0,5-12,0 л/га); Бороплюс.р. (0,8-6,0 л/га); Брексіл.п. (1,0 кг/га); Бріо S,р. (15-30 л/га); Вермибіомаг, р. (4-12 л/га); Вермимаг, р. (4-6 л/га); Вітазим, р. (1,0 л/га); Вуксал Суспензія, с. (1,0-4,0 л/га); Гербагрін, п. (3,0 кг/га); Грінфорт    універсальний, гр. (4-16 кг/га); Гуміфілд Форте, в.г. (0,2-1,0 кг/га); Добрива комплексні хелатні «Тітон Олійні», в.р. (2,0л/га); Добрива органічні з біогенними елементами, в.р. (2,0 л/га); Добрива органо-мінеральні «ГуміСил-Б», р. (1,0 л/га); Добрива рідкі азотні ( КАС), гр. (50-80 кг/га); «Агрілан», р. (1,0-5,0 л/га); «Агріфлекс», п. (2-4 кг/га); «Нітрат кальцію Солар», гр. (5-9 кг/га); «Нітроамофоска», гр. (90-450 кг/га); Добриво «Еколайн олійний»р. (1,0-4,0 л/га); Добродій-бор, р. (0,5-2,0 л/га); Ельвіта, кр. (8,0-12,0 кг/га); Інтермаг, р. (0,2-8,0 л/га); Інтермаг-моно (мідь, марганець, цинк, залізо), р. (1,0-2,0 л/га); КАС-Актив, р. (150-200 л/га); Келік, р. (200-600 мл/га); Кода, рк. (2-5 л/га); Максимум, кр. (3-5 кг/га); Максплант, кр. (2-4 кг/га);  Мікродобрива:  «Міра», з.п. (0,05-0,15 кг/га),   «Нано-Мінераліс», р. (0,05-0,1 л/га), «Реаком», р. (4-5 л/га),  Мікро-Мінераліс, р. (1,0-1,5 л/га); Мінеральні добрива:  «Мікрохелат», кр.п. (0,2-1,2кг/га), «Новалон» (Нутріфлекс), кр. (4-16 кг/га),  «Оптисіл», р. (0,5 л/га), «Агросол», п. (3,0 кг/га); Наніт, р. (2-10 л/га); Наноагріколь, р. (2 л/га); Нановіт багатокомпонентний, р. (2-5 л/га); Наноферті, р. (2 л/га); Новоферт, п. (25-50 кг/га); Нутрібор, кр.п. (3,0-4,0 кг/га); ОілСтарт, р. (1-5 л/га); Олігомакс, п. (1-5 кг/га); Омекс, р. (1,5-3,0 л/га); Оптімус плюс, р. (1,25-1,5 л/га); Оракул, р. (1,0-2,0 л/га); Органічне добриво «Гумекс», р. (0,2-1,5 л/га); Органо-мінеральні добрива: «Валагро Фоліар», в.р. (2-3 л/га),  «Рокогумін-рідкий», р. (2,5 л/га); «Сила рослин»,р. (2-3 л/га); «Хелпрост», в.р. (1-3 л/га); «Лейлі», кр. (0,5-5 кг/га),  «Аміно Квелант», р. (1,0-15,0л/га), «Терра-Сорб Коомплекс», р. (1,0-15,0 л/га);  Разормін, р. (250-300 мл/га); Реаком Плюс, р. (4-6 л/га); Рідке комплексне добриво «Волігор», 1-4 л/га); Розалік, р. (1-5 л/га); Розасоль, кр.п. (3-5 кг/га); Сабера Меджік, п. (5-15 кг/га); Світовид NPK, гр. (100-250 кг/га);  Селітра аміачна, гр. (100-160 кг/га); Світовид NPKS, гр. (100-250 кг/га); Сібус, мг. (2-4 кг/га); Солю, в.р. (1-6 л/га); Солюбор ДФ, гр. (5 кг/га); Солюкат Плюс, п. (1-5 кг/га); Спектрум, в.р. (1-3 л/га); Стармакс, р. (1-5 л/га); Сульфат амонію, гр. (100-120 кг/га); Сульфат калію, кр. (5-10 кг/га); Сульфат магнію, гр. (2-5 кг/га); Трейфос, р. (4-5 л/га);  Ультрамаг Бор, р. (0,5-1,0 л/га); Фанат, гр. (0,2 кг/га); Фертілідер Сіактів, р. (3-4 л/га); Флоровіт, р. (1-2 л/га); Флорон, р. (250-500 мл/га); Фокус, гр. (1 кг/га); Фолік Аміновігор, р. (2-9 л/га); Фолік, р. (0,5-12 л/га); Фолік Супер, р. (0,5-6 л/га); Хелпер, гр. (2-3 кг/га); Чопін, р. (4-5 л/га); Шуга Мувер, р. (1-2 л/га); Haf Potassium, р. (1-3 л/га). Для підживлення рослин можна використати біопрепарат  Біокомплекс-БТУ, р. (0,3-3,0 л/га).

Вибір того чи іншого добрива залежить від забезпеченості ґрунту  макро– і мікроелементами,  від діючої речовини та її вмісту, регламенту його застосування, ринкової вартості тощо.

Для виявлення початкової стадії розвитку хвороб на ріпаку після відновлення вегетації рослин і своєчасного проведення профілактичних захисних заходів щодо обмеження їх поширення, слід систематично проводити моніторинг  фіто санітарного стану посівів культури.

В кожному конкретному випадку слід приймати обґрунтоване рішення, щодо доцільності  проведення профілактичних обприскувань ріпаку фунгіцидами  залежно від фітосанітарного стану посівів культури, поширення тих чи інших хвороб, ступеня їх розвитку на рослинах. Необхідний фунгіцид добирають з урахуванням спектра фунгіцидної дії та рівнів захисної спроможності препарату стосовно хвороб, які   виявлені в посівах ріпаку.

Хімічний захист озимого ріпаку навесні проти хвороб доцільний у фази розвитку рослин ЕС 33 (початок бутонізації) ЕС 57 (видовження квітконіжки, закінчення бутонізації), коли розпочинається  поширюватися первинна інфекція збудників альтернаріозу, фомозу, несправжньої борошнистої роси, циліндроспоріозу, білої плямистості та інших захворювань.

Для обприскування культури використовують один із дозволених фунгіцидів на основі діючих речовин: алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти, р.к. (Фитал, 2,0-3,0 л/га); азоксистробіну + ізопіразаму, к.с. (Сіметра 325 SC, 0,5-1,0 л/га); азоксистробіну + тебуконазолу к.с. (Тебаз Про, 1,0 л/га); азоксістробіну + флутриафолу, к.с. (Арбалет, 1,0 л/га); азоксістробіну + ципроконазолу, к.с. (Амістар Екстра 280 SC, 0,75-1,0 л/га); беномілу, з.п. (Бенорад, 0,5-0,7 кг/га); дімоксістробіну + боскаліду, к.с. (Піктор, 0,5 л/га); дифеноконазолу + паклобутразолу, к.с. (Сетар 375 SC,  0,3-0,5 л/га); карбендазиму, к.с. (Форсаж 500 SC, 0,6 л/га та аналоги); металаксилу – М + манкоцебу, в.г. (Ридоміл Голд МЦ  68 WG, 2,5 л/га та аналоги); манкоцебу, з.п. (Дітан М-45, 2,5-3,0 л/га); метконазолу,  в.р. (Карамба, 0,75-1,25 л/га); пікоксістробіну + ципроконазолу, к.с. (Аканто плюс 28, 0,5-1,0 л/га); піраклостробіну + метконазолу, к.е. (Альтерно, 0,5-1,0 л/га); пропіконазолу, к.е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га та аналоги); пропіконазолу + тебуконазолу, м.е. (Колосаль Про, 0,4-0,6 л/га); пропіконазолу + тебуконазолу, к.к.р. (Титул Дуо, 0,25-0,3 л/га); протіоконазолу + флуопіраму, с.е (Пропульс 250 SE, 0,8-0,9 л/га); протіоконазолу + тебуконазолу, к.е. (Тілмор 240 ES, 0,75-1,0 л/га); сірки, в.г. (Тіовит Джет 80 WG, 6,0-8,0 кг/га); тіофанат-метилу + тебуконазолу + цифлуфенаміду, се (Ютака, 1,0-1,4 л/га); тебуконазолу, ев (Фолікур 250 EW, 0,5-1,0 л/га та аналоги); тебуконазолу + азоксистробіну, к.с. (Кустодія, 1,0-1,2 л/га); тебуконазолу + прохлоразу, в.е. (Замір 400, 1,0-1,5 л/га та аналоги); флуоксастробіну + тебуконазолу, кс (Евіто Т, 0,5-1,0 л/га); флутріафолу + тебуконазолу, к.с. (Імпакт Т, 1,0 л/га); фосетіл алюмінію, з.п. (Альєтт, 1,2-1,8 кг/га). Вибір фунгіциду зумовлений спектром фунгіцидної дії та рівнів захисної спроможності препарату стосовно хвороб, які   виявлені в посівах ріпаку.

Обприскування посівів ріпаку фунгіцидами бажано поєднувати з позакореневим підживленням рослин мікроелементами, особливо бором (0,5 кг/га). За дефіциту цього мікроелемента в ґрунті  знижується стійкість рослин до інфекційних хвороб і низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків, точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.

Іван Марков, професор НУБіП України

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram