Кількість внесених мінеральних добрив під озимі культури залежить від рівня родючості ґрунту, попередників і ґрунтово-кліматичних умов. Однак кожен сезон особливий: перед агровиробниками постають, окрім погодних, ще й регулятивні, економічні обмеження. Та й не всі мають можливість провести аналізи ґрунтів і забезпечити диференційне внесення добрив на полях. Тому сьогодні ми пропонуємо вашій увазі базову систему внесення добрив під озимі культури.

Озима пшениця

Розробка системи удобрення озимих зернових, зокрема озимої пшениці, базується на необхідності найповнішого забезпечення рослин елементами живлення з урахуванням потреби в них на кожному етапі розвитку. Живлення рослин має бути збалансованим у всі критичні фази розвитку.

NB: Cистема удобрення передбачає внесення фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту, а азотних переважно під час весняно-літньої вегетації.

Вирощуючи озиму пшеницю за ресурсоощадною технологією на чорному пару, гній вносять у дозі 30-40 т/га у підсумку в ґрунт потрапляє 140-180 кг азоту, 90 кг фосфору та 150-200 кг калію на гектар.

Розміщуючи озиму пшеницю по зайнятому пару, після багаторічних трав і зернобобових, рекомендовано внесення під основний обробіток ґрунту Р60К45 і після кукурудзи на силос N30Р90К60.

NB: Під час сівби в рядки потрібно обов’язково вносити фосфорні добрива в дозі 10-15 кг/га д. р. у вигляді комплексних мінеральних добрив (нітроамофоска, амофос, нітрофоска) з наведеного розрахунку за фосфором.

За умов ресурсного дефіциту, дози мінеральних добрив знижують наполовину, компенсуючи їх побічною продукцією, азотні ж добрива вносять у підживлення лише на ІV етапі органогенезу.

Підживлення посівів, залежно від їхнього стану, проводять по мерзло-талому ґрунті або в фазу початку трубкування прикореневим способом дозою N30.

У фазу колосіння проводять позакореневе підживлення карбамідом (N30). Попри те, що в кризових умовах господарювання застосування добрив ускладнюється, не потрібно забувати, що їхня окупність дуже висока.

Озимий ячмінь

Повне забезпечення озимого ячменю основними елементами живлення азотом, фосфором, калієм, кальцієм тощо є основною передумовою отримання високих і стабільних урожаїв.

NB: Озимий ячмінь непогано використовує післядію мінеральних та органічних добрив.

Для ефективного використання добрив потрібно враховувати винос з ґрунту рослинами поживних речовин з урожаєм, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті, особливості погодних умов і застосування технології вирощування.

Фосфорні та калійні добрива в дозі Р60К45 вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні в дозі N30 переважно у підживлення.

У разі дефіциту мінеральних добрив їх доцільно використовувати для припосівного внесення в рядки у вигляді комплексних добрив у дозі 10-15 кг д.р. NPK.

Озиме жито

Жито має добре розвинену кореневу систему, яка характеризується підвищеною здатністю до засвоювання. Воно краще, ніж інші культури використовує фосфорну кислоту фосфоритів і калій з ґрунту.

NB: Як порівняти з озимою пшеницею, жито дає значно вищий приріст урожаю на одиницю внесеного азоту і менше, ніж пшениця, виносить азот з урожаєм.

На чорноземах потрібно вносити Р60К45 в основному удобренні та N30-60 навесні в підживлення. Фосфорні та калійні добрива під основний обробіток ґрунту, оскільки їх рослини використовують найбільш інтенсивно в перші місяці вегетації.

NB: Максимальне використання азоту житом припадає на фази трубкування колосіння, тому його вносять переважно у ранньовесняне підживлення.

У разі дефіциту мінеральних добрив їх використовують для припосівного внесення в рядки у вигляді комплексних добрив з нормою 10-15 кг NPK. Підживлюють озиме жито за тією ж схемою, що й озиму пшеницю. Слаборозвинені рослини, переважно пізніх строків сівби, потрібно підживлювати азотом по 30 кг/га д.р. рано навесні, навіть по мерзло-талому ґрунті.

Озимий ріпак

Забезпечення поживними речовинами є визначальним чинником доброго розвитку рослин ріпаку та його продуктивності. Для створення однієї тонни зерна ріпак виносить із ґрунту: азоту 60-70; фосфору 40-50 і калію 60-80 кг.

NB: Орієнтовно 20-25% від потреби в елементах живлення ріпак використовує з ґрунтових запасів, а решту треба вносити у вигляді органічних і мінеральних добрив, особливо, якщо плануєте врожайність у межах 30-40 ц/га.

На ґрунтах середнього рівня родючості потрібно вносити N120P60K60. Фосфор, калій та N60 вносять під основний обробіток ґрунту, а азот дозою N60 доцільно застосовувати для підживлення на початку відновлення вегетації.

Коментар фермера

Сергій Володимирович Матишейко, директор СГ ТОВ «Буг», Володимир-Волинський р-н, Волинська область:
Матишейко Сергій Володимирович, директор СГ ТОВ «Буг»

Минулого року під озимий ріпак разом із посівом ми вносили добриво «Нітроамофоска-М» NPK 9:18:22 у нормі 2 ц/га. До речі, беремо добриво в українського виробника  компанії «Тетра-Агро», що в м. Червоноград на Львівщині. Попри те, що на ринку є чимало розрекламованих іноземних добрив, ми вибираємо добриво «Нітроамофоска-М». Чому? Найперше, це добриво має чудовий склад, зокрема, вміст кальцію 20%. Саме наявність кальцію у складі добрива дає нам змогу під час посіву частково розкислити ґрунт біля рослини, оскільки у нас підвищена кислотність. Завдяки цьому ми отримуємо чудові сходи.

Цьогоріч ми зібрали озимий ріпак з урожайністю 42 ц/га. Це чудовий результат, особливо, якщо порівнювати з минулим роком, коли ми отримали 15 ц/га врожаю ріпаку.

На сьогодні у своєму господарстві ми застосовуємо добриво «Нітроамофоска-М» під час посіву всіх культур: ріпаку, сої, кукурудзи, пшениці, і також отримуємо чудові результати. Зокрема, кукурудзу збираємо в середньому із врожайністю 100-120 ц/га.

Раніше на своїх полях ми вносили добрива іноземних виробників. І що я зауважив: добриво українського виробництва «Нітроамофоска-М» суттєво дешевше за іноземні аналоги, а результат дає на рівні. Тож навіщо переплачувати?! До того ж приємно працювати з компанією «Тетра-Агро», яка завжди лояльно ставиться до агровиробника, до його обставин, і вчасно поставляє продукцію. 

Виробничі потужності компанії “Тетра-Агро” м. Червоноград, Львівська обл.
Назар УМРИХІН, завідувач науково-технологічного відділу рослинництва ІСГС НААН, к. с.-г. н., експерт-дорадник з питань рослинництва;
Микола МОСТІПАН, завідувач кафедри загального землеробства ЦНТУ, к. б. н., професор, дорадник з питань рослинництва та технологій вирощування сільськогосподарських культур;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки с.-г. виробництва.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram