Нова для українського сільського господарства ініціатива, яку стартувала компанія «Байєр» у липні 2020 року у США та Бразилії, це далеко не новинка для світу. Слова «вуглець», «парникові гази», «декарбонізація», «викиди» тощо вже стали мейнтрендом глобальної Вуглецевої ініціативи, головною метою якої є декарбонізація ключових елементів продовольчої системи з акцентом на діяльність сільськогосподарських виробників світу. Власне, під час #LFM21 компанія «Байєр» анонсувала в Україні запуск програми з декарбонізації сільського господарства. Ми спробували розібратись, що це за програма і чому вже скоро кожному агровиробнику доведеться долучатись до неї.

Викиди вуглецю у 2021 році уже на критичній межі. На жаль. Пріоритет для нас усіх бажання працювати заради сталого майбутнього. І саме фермери можуть змінити все. Саме вони працюють на землі щодня. До того, усі фермери можуть виграти від цього. У довгостроковій перспективі рішення про зменшення кількості вуглецю та декарбонізація дасть можливість нам побачити результат уже за 3-5 років. І головним інструментом тут може бути: діджиталізація, критерії точного землеробства та приєднання до глобальної Вуглецевої ініціативи, яку в Україні розпочала компанія «Байєр», впевнений Ліонель Александр, керівник з розвитку вуглецевого напрямку в регіоні Європа, Близький Схід та Африка Аграрного підрозділу «Байєр». Наша Вуглецева ініціатива активно сприяє розвитку вуглецевого землеробства в Європі шляхом співпраці з аграріями в ролі первинних виробників та залучення партнерів з ланцюга продовольчої системи. Ця співпраця допоможе декарбонізувати європейську продовольчу систему таким чином, щоб це було вигідно фермерам, навколишньому середовищу та споживачам.

Саме те, що раніше для нас здавалось далеким майбутнім уже зараз «може стати вибухом» наша Планета «задихається».

Зараз питання клімату як ніколи актуальне. 17 Цілей сталого розвитку ООН ще декілька років тому окреслили основні виклики. Це подолання бідності, голод, клімат та ін.,  наголосив Олександр Муляр, менеджер Проекту ПРООН «Підтримка «зеленого» відновлення в Україні». Додатково читайте: тут.

Кліматичні аномалії останніх років (шквали, зливи, буревії, засухи, пожежі, тайфуни, урагани тощо) яскраво доводять: якщо людство і далі буде рухатись незмінно так само і нічого не почне робити, уже через 50 років на Землі можуть відбутись незворотні зміни, а про розвиток сільського господарства можна буде забути.

Коли ми говоримо про майбутнє своїх дітей та онуків, ми маємо задуматись, тому що, якщо ми підемо тим шляхом, яким ідем зараз хорошого майбутнього для наших дітей не буде, говорить Юрій Романько, керівник департаменту агрономічних рішень Аграрного підрозділу «Байєр» в Україні. Декілька років тому вчені зробили прогноз про те, що температура Планети суттєво підвищиться через 100 років. І вже декілька років по тому кліматологи вжахнулись, адже корекція прогнозу показала вражаючі цифри. Приміром, на території України десь у 2050 році буде тропічний клімат. Щобільше, ви вже й самі побачили, що на Півдні досить часті смерчі, буревії, зливи, шквали.. а це унеможливлює ведення сільського господарства. До того, населення Планети росте (передбачається, що скоро нас буде 9 млрд людей), клімат змінюється і це суттєво вплине на розвиток сільського господарства. Ми, як соціально відповідальна компанія, не можемо залишатись у стороні. «Байєр» за більш ніж 160 років завжди допомагала сільському господарству розвиватись, рухатись вперед, освоювати нові технології. І наша головна ціль зараз суттєво зменшити викиди парникових газів в атмосферу завдяки декарбонізації.

Юрій Романько, керівник департаменту агрономічних рішень Аграрного підрозділу «Байєр» в Україні

МИ ХОЧЕМО СКОРОТИТИ ВИКИДИ ВУГЛЕЦЮ ІЗ 20%, ЯКІ Є СЬОГОДНІ НА ВУГЛЕЦЕВУ НЕЙТРАЛЬНІСТЬ, ЮРІЙ РОМАНЬКО, КОМПАНІЯ «БАЙЄР» В УКРАЇНІ.

У чому суть програми «БАЙЄР», та чому агро може стати локомотивом?

Пілотний проєкт європейської Вуглецевої ініціативи «Байєр» розпочався за участі 27 сільськогосподарських підприємств на площі близько 500 гектарів, що розташовані у Франції, Іспанії, Бельгії, Данії, Німеччині, а також в Україні та Великобританії.

Основна ідея Вуглецевої ініціативи створити додаткову цінність для агровиробників, які застосовують кліматично розумні практики ведення сільського господарства, такі як використання покривних культур, зменшення обробітку ґрунту, сівозміни та точне внесення азотних добрив. Ця діяльність допомагає утримувати вуглець у ґрунті, водночас покращуючи його стан, стійкість та продуктивність, а також обмежує викиди в атмосферу, коментує Юрій Романько. Також впровадження кліматично розумних практик допоможе українським агровиробникам завчасно підготуватись до вимог Європейського зеленого курсу та покращити доступ до європейських ринків.

NB: Важливим елементом європейської Вуглецевої ініціативи є практика взаємодії: аграрії, спеціалісти «Байєр» як учасники ланцюга продовольчої системи працюватимуть разом у віртуальній лабораторії вуглецевого землеробства, де вони можуть спільно проводити досліди та отримувати нові знання.

В Україні учасниками проєкту стали три інноваційні господарства. Наразі тривають обговорення щодо участі в проєкті ключових переробних підприємств та компаній з роздрібної торгівлі, і до кінця року, як очікується, вони приєднаються до Вуглецевої ініціативи.

Пілотний проєкт програми передбачає кілька етапів

  1. На першому етапі визначається поточний вміст вуглецю в ґрунті на полях господарств-учасників як точка відліку.
  2. Наступний етап передбачає імплементацію сільськогосподарських кліматично розумних практик з постійним їх вдосконаленням та доповненням.
  3. На останньому етапі основне завдання полягає у розробці та налаштуванні точного та надійного цифрового інструменту моніторингу, звітності та перевірки.

Очікується, що це нове цифрове рішення розроблять упродовж найближчих трьох років, а його впровадження відбудеться в межах провідної платформи для точного землеробства Climate FieldViewTM.

NB: ClimateFieldView це глобальна цифрова платформа, лідер галузі. Через набір простих у використанні функцій з відображення та аналізу, фермери мають єдину платформу для збору даних з кожної одиниці своєї техніки для точного землеробства, а також можливість доступу до неї будь-звідки: зі смартфону, планшету чи комп’ютера.

Карбоновий тариф, карбонова біржа, карбоновий сертифікат — що це? 

Наразі до програми «Байєр» в Україні долучились всього три агровиробники, однак через декілька років у самій компанії впевнені, кількість учасників різко зросте, оскільки з 2030 року Україну очікує запровадження карбонового тарифу. Також буде створена карбонова біржа та карбоновий сертифікат. Якщо ви до сьогодні не чули про ці поняття, то уже варто поцікавитись, оскільки ця вимога ЄС з 2030 року зачепить всіх.

Ми завжди прагнемо рухатись у ногу із часом, адже тільки той, хто біжить рухається вперед,  говорить Вольдемар Мостовенко, начальник відділу досліджень і розвитку ТОВ «Сервісагротех». Я впевнений, що через деякий час ми не просто будемо говорити про парникові гази й декарбонізацію, а кричати від того, що потрібно щось змінювати. Найголовніша з причин, чому ми приєднались до програми «Баєр» – це бажання виграти час. Адже завдяки цьому ми підготуємо наших працівників, господарство і будемо більш конкурентоспроможними. Якщо ми не підемо зараз добровільним шляхом, то потім нас заставлять це робити. І, повірте, свідомі аграрії будуть самі старатись до цього долучитись і виграти час, та переналаштуватись. До того, буде дуже добре, якщо наша держава піде шляхом стимулювання агровиробника до зменшення викидів парникових газів. Але як показує досвід, вочевидь, ми підемо шляхом законодавчого регулювання. Тобто, на законодавчому рівні будуть прийняті певні закони та законодавчі акти, які будуть регулювати викиди.

Зауважимо, Уряд України оновив свій національно визначений внесок згідно Паризької угоди, поставивши за ціль скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року у порівнянні з рівнем 1990 року. Попереднє зобов’язання України полягало у скороченні викидів лише на 40% від рівня 1990 року.

Коментуючи цю заяву, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський нещодавно зазначив, що зміна клімату стала однією з найнагальніших світових проблем.

Лише за останні кілька років в Україні та в усьому світі зросла кількість аномальних погодних явищ, що спричинило людські та значні економічні втрати, сказав він. Враховуючи це, якщо не змінити підхід до розв’язання цієї проблеми це справді небезпечно. Бездіяльність сьогодні може мати катастрофічні наслідки завтра.

Заступниця постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані підтвердила важливість цього кроку України, підтримавши думку міністра, що якщо світ не вживе заходів зараз, економічні втрати можуть в сотні разів перевищити суму коштів, необхідних для поступового скорочення викидів.

В Україні основними заходами зі скорочення викидів протягом наступних десяти років будуть:

  • модернізація та оновлення енергетичної інфраструктури та промислових підприємств;
  • розвиток відновлюваних джерел енергії;
  • запровадження заходів з енергоефективності у всіх галузях економіки;
  • сприяння термомодернізації будівель;
  • прискорення темпів розвитку органічного сільського господарства та використання ефективних сільськогосподарських практик;
  • сприяння використанню електромобілів та модернізація транспортного парку;
  • запровадження більш ефективного поводження з відходами;
  • прискорення схем лісовідновлення та реформування лісового господарства.
    Карбоновий тариф, який буде впроваджуватись Європейським Союзом найближчим часом на аграріїв впливати не буде. Перше, що буде запроваджено моніторинг документальний з 2023 року, потім, з 2026 року, потрібно буде платити гроші (буде створено карбонову біржу і впроваджено карбоновий сертифікат). Але це будуть найбільші галузі економіки, такі як металургія, цемент, хімія, добрива… Тож, с/г це теж зачепить. Ось чому виробникам потрібно вже сьогодні зробити все можливе, для того, щоб стати вуглецево нейтральними. З однієї сторони, с/г викидає до 20% як в Європі, так і в Україні, однак цих викидів достатньо багато. І головним чином викиди у сільському господарстві відбуваються через оранку земель (це недбайливі до землі технології, що знижують родючість ґрунтів та викидають велику кількість парникових газів), зауважив Дмитро Васильєв, Голова Комітету Європейського Зеленого Курсу UBTA. Можу сказати, що зараз ідуть національні діалоги із запровадження трансформації продовольчих систем України (планування глобального реформування агросектору). Там є 10 ключових позицій, в яких є частина вуглецевих практик, є крафтове виробництво, гастрономія та смаки. І буде сформована Дорожня карта щодо законодавчих змін, у тому числі і для вуглецевої нейтральності.

NB: У свою чергу можемо додати, ще восени на обговоренні майбутньої концепції екоподатку представники Міністерства фінансів озвучили, що уже з січня 2022 року податок на СО2 зросте до 30 грн за тонну викидів (сьогодні це 10 гривень).

Тож, яким стане майбутній карбоновий тариф ЄС в рамках Європейського зеленого курсу можна поки що тільки здогадуватись, але те, що він буде і всі повинні будуть платити це уже не викликає ні у кого сумнівів.

Підготувала Ірина ПРОХОРЧУК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram