Попри рясні опади, якими відзначився цьогорічний сезон, у багатьох регіонах залишається проблема недостатнього зволоження ґрунту. Саме тому після жнив надважливим є післяжнивне лущення стерні.

Жнива тривають. Загалом врожай зібрано вже на площі понад 5 млн гектарів. Після збору урожаю випаровування води з відкритих полів відбувається дуже інтенсивно. Є один зі способів впоратися з цим: неглибокий обробіток ґрунту — до 5 см. Такий захід порушує капілярну систему, яка відводить воду з глибших шарів в атмосферу.

Це основна мета цієї процедури, але не єдина. Післяжнивний обробіток стерні дозволяє змішувати солому, залишки сільськогосподарських культур, розкидане насіння бур’янів і сільськогосподарських культур, кальцієві добрива з ґрунтом. Солома, змішана з ґрунтом та залишками врожаю, розкладається швидше, а також це є одним зі способів боротьби з бур’янами.

У минулому основним способом обробітку стерні був плужний. Зараз його використовують лише деякі невеликі господарства. Більші використовують агрегати з дисковими та лаповими робочими органами, які розбивають стерню, подрібнюють солому та рівномірно змішують рештки із подрібненим ґрунтом, на глибину до 10 см.

У цій системі обробітку ґрунту є чотири основні недоліки при переході від плуга на інші способи для обробітку стерні. По-перше, плуг перекидає солому та збирає залишки врожаю шарами, що несприятливо впливає на їх розкладання та подальшого засвоєння. Ще одним недоліком цього способу обробітку є великі труднощі при загнанні плуга в ґрунт у сухі роки. По-третє, обробіток стерні, що виконується плугом, забирає багато часу, тобто неефективно.

Четвертий аргумент проти цього — високе споживання енергії, яке пов’язане зі значними витратами на придбання палива.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram