Сьогодні чимало інформації у медіа, в блогах та інших ресурсах для аграріїв присвячено підживленню озимих культур по мерзлоталому ґрунті. Часто трапляються протилежні думки на цю тему — хтось вважає таке підживлення абсолютно неефективним, а хтось — панацеєю для майбутнього урожаю.

Сергій Авраменко, науковець та агроном-практик, вважає, що ефективність такого підживлення це не стала величина, а залежить від конкретних умов клімату, стану ґрунту та рослин. На своєму YouTube-каналі “Український агроном” він розмістив відео, в якому розповів у яких випадках підживлення по мерзлоталому ґрунті допоможе, а в яких зашкодить.

Перш за все Сергій Аврмаенко радить будь-які рекомендації щодо підживлення культур по мерзлоталому ґрунту перевіряти на невеликій ділянці, щоб зрозуміти “поведінку” добрива в конкретних умовах, адже зашкодити урожаю може як відсутність підживлення, так і його неправильне виконання. Щодо самих добрив, які варто застосовувати у такому випадку, то, за його словами, ефект буде від усіх, але максимальну економічну ефективність мають азотні добрива.

Корисним підживлення по мерзлоталому ґрунті є для ослаблених та пошкоджених рослин й у випадку азотного дефіциту, наприклад, коли на засіяному полі з осені залишилось багато рослинних решток попередньої культури. Однак важливо його проводити у правильний час максимально близько до періоду відновлення весняної вегетації рослин. Винятками можуть бути регіони крайнього півдня Крим та південна частина Одеської області, можливо ще кілька окремих регіонів з посушливим кліматом, коли є сенс внести добрива у період найбільшої вологості ґрунту. В більшості ж регіонів надто раннє підживлення призводить до втрат.

По-перше, втрати виникають через погодні умови. Останніми роками у нас часто відбувається різкий перепад температур, коли посеред зими буває +15°C і рослини починають відновлювати вегетацію. Якщо підживити їх у грудні-січні, то у тривалий період плюсової температури культура починає рости, збільшувати вегетативну масу, а кількість цукрів знижується. Таким чином є високий ризик вимерзання при зниженні температури чи перших весняних заморозках.

NB: Особливо не варто поспішати з підживленням озимого ячменю і ріпаку. Ці культури мають низький поріг зимо- і морозостійкості і якщо починають вегетацію у період, коли температура повітря ще не збільшується стабільно, то підживлення їм суттєво шкодить.

Друга важлива причина, через яку не варто поспішати із внесенням добрив у мерзлоталий ґрунт ймовірність, що культури не перезимують, адже 100-відсоткової гарантії вдалої зимівлі немає ніхто. У такому разі фермер зазнає фінансових втрат, адже максимум 10% із внесених добрив залишиться під ярі культури, все інше вимивається. Втративши на насінні, витративши кошти на посів, не варто ризикувати ще й можливими збитками через невчасне підживлення. 

NB: Коли йдеться про великі площі, які можна не встигнути повністю підживити у короткий період перед відновленням вегетації, то краще по мерзлоталому ґрунті у правильний період внести добрива на частині площі, а решту поля чи ділянок удобрити прикореневим способом вже пізніше, після відновлення вегетації.

Загальне правило ефективного підживлення по мерзлоталому ґрунті проводити його максимально близько до часу відновлення весняного розвитку, зважаючи на стан рослин. Якщо посіви добре розкущені, здорові і нема причин та ознак азотного голодування, то підживлювати їх по мерзлоталому грунту взагалі не потрібно.

Наталя Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram