Сьогодні чимало інформації у медіа, в блогах та інших ресурсах для аграріїв присвячено підживленню озимих культур по мерзлоталому ґрунті. Часто трапляються протилежні думки на цю тему — хтось вважає таке підживлення абсолютно неефективним, а хтось — панацеєю для майбутнього урожаю.
Сергій Авраменко, науковець та агроном-практик, вважає, що ефективність такого підживлення — це не стала величина, а залежить від конкретних умов — клімату, стану ґрунту та рослин. На своєму YouTube-каналі “Український агроном” він розмістив відео, в якому розповів у яких випадках підживлення по мерзлоталому ґрунті допоможе, а в яких — зашкодить.
Перш за все Сергій Аврмаенко радить будь-які рекомендації щодо підживлення культур по мерзлоталому ґрунту перевіряти на невеликій ділянці, щоб зрозуміти “поведінку” добрива в конкретних умовах, адже зашкодити урожаю може як відсутність підживлення, так і його неправильне виконання. Щодо самих добрив, які варто застосовувати у такому випадку, то, за його словами, ефект буде від усіх, але максимальну економічну ефективність мають азотні добрива.
Корисним підживлення по мерзлоталому ґрунті є для ослаблених та пошкоджених рослин й у випадку азотного дефіциту, наприклад, коли на засіяному полі з осені залишилось багато рослинних решток попередньої культури. Однак важливо його проводити у правильний час — максимально близько до періоду відновлення весняної вегетації рослин. Винятками можуть бути регіони крайнього півдня — Крим та південна частина Одеської області, можливо ще кілька окремих регіонів з посушливим кліматом, коли є сенс внести добрива у період найбільшої вологості ґрунту. В більшості ж регіонів надто раннє підживлення призводить до втрат.
По-перше, втрати виникають через погодні умови. Останніми роками у нас часто відбувається різкий перепад температур, коли посеред зими буває +15°C і рослини починають відновлювати вегетацію. Якщо підживити їх у грудні-січні, то у тривалий період плюсової температури культура починає рости, збільшувати вегетативну масу, а кількість цукрів знижується. Таким чином є високий ризик вимерзання при зниженні температури чи перших весняних заморозках.
NB: Особливо не варто поспішати з підживленням озимого ячменю і ріпаку. Ці культури мають низький поріг зимо- і морозостійкості і якщо починають вегетацію у період, коли температура повітря ще не збільшується стабільно, то підживлення їм суттєво шкодить.
Друга важлива причина, через яку не варто поспішати із внесенням добрив у мерзлоталий ґрунт — ймовірність, що культури не перезимують, адже 100-відсоткової гарантії вдалої зимівлі немає ніхто. У такому разі фермер зазнає фінансових втрат, адже максимум 10% із внесених добрив залишиться під ярі культури, все інше — вимивається. Втративши на насінні, витративши кошти на посів, не варто ризикувати ще й можливими збитками через невчасне підживлення.
NB: Коли йдеться про великі площі, які можна не встигнути повністю підживити у короткий період перед відновленням вегетації, то краще по мерзлоталому ґрунті у правильний період внести добрива на частині площі, а решту поля чи ділянок удобрити прикореневим способом вже пізніше, після відновлення вегетації.
Загальне правило ефективного підживлення по мерзлоталому ґрунті — проводити його максимально близько до часу відновлення весняного розвитку, зважаючи на стан рослин. Якщо посіви добре розкущені, здорові і нема причин та ознак азотного голодування, то підживлювати їх по мерзлоталому грунту взагалі не потрібно.
Наталя Кузьо
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
