Ситуація із експортом українського урожаю нестабільна. Зерновий коридор поки що працює, але його перспектива туманна — термін дії чинної угоди спливає 19 листопада. Як буде надалі, невідомо, тому жодних конкретних планів щодо відвантаження зернових морським шляхом трейдингові компанії не будують. Внутрішній ринок, виснажений війною, невизначеністю навіть найближчого майбутнього і значним руйнуванням чи зупинкою роботи елеваторів та переробних підприємств, занадто слабкий, щоб втримати ціни на бодай середньому рівні. Відомо, що сама Україна не може спожити всі вирощені зернові та олійні. Та й не знати, чи буде нам під силу у разі, якщо експорт знову замкнеться, переробити ці обсяги після потужного руйнування російськими ракетами нашого енергетичного сектора.
Кукурудза насичує ринок
Тому зорієнтуватися у ціновому сегменті на вирощене нелегко. Поки покупці очікують вирівнювання ситуації, на ринку спостерігаємо невеличкі коливання цін на кукурудзу та соняшник, і більші — на пшеницю. Приміром, між 28 жовтня та 1 листопада — у дні, коли росія оголосила про вихід із зернової угоди, на Нью-Йоркській торговій біржі зафіксовано подорожчання кукурудзи. Різниця становила 381 гривню за тонну. Якими б не були біржові коливання, до ринкових тенденцій є зміст прислухатися.
— В Україні залишається близько 8 мільйонів тонн кукурудзи врожаю минулого року, призначеної для експорту, — каже експертка УКАБ Світлана Литвин. — Окрім того, зараз триває збір врожаю нового року і обмолочено наразі 27% посівних площ і зібрано ще 6 мільйонів 300 тисяч тонн. Однак, основне питання полягає в тому, чи всі площі кукурудзи будуть зібрані. З одного боку маємо низьку ціну на кукурудзу та значні обсяги. З іншого — продукцію з підвищеними показниками вологості, що передбачає додаткові значні затрати на її досушку. Тому є високі ризики, що частина вирощеної продукції буде зимувати в полі. Вона трохи втратить у якості, але сільгоспвиробники поки не витрачатимуться на зберігання. Якщо ринкова ситуація покращиться, цю продукцію зберуть пізніше.
А поки що, оскільки ліквідність в портах практично відсутня, зазначають SPIKE BROKERS, учасники ринку знову переорієнтувалися у напрямку кордону. Водночас логістика на листопад вже заповнена та погоджена, тому угоди фіксуються з постачанням у грудні-січні.
NB: Кукурудза в напрямку кордону залишається в попиті, але на фоні невизначеності ринку та значної пропозиції ціни знизились на +/-5$ в усіх напрямках. На CIF умовах пропозиція насичує ринок, незважаючи на підвищення цін на фрахт, але покупці очікують стабілізації ринку.
Через різкі стрибки ціни пшениця не на піку попиту
Більш чутливою до погроз російського диктатора щодо виходу із так званої зернової угоди виявилася пшениця, але треба зауважити, що з 10 по 28 жовтня — ціна пшениці нерівномірно, проте йшла донизу — стартувавши на Нью-Йоркській торговій біржі із пікових майже 12 550 гривень за тонну, за 18 днів вона опустилася на 1394 гривні. 1 листопада зерновиробники світу знову отримали вищу плату за своє збіжжя, котра протрималася недовго. Вже 3 листопада, коли зерновий коридор продовжив роботу і з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вийшли 12 суден — ціна пшениці знову скотилася — до майже 11 287 гривень за тонну. За останні три дні черга суден у Босфорі із українським збіжжям стрімко зменшується: із 120 кораблів станом на 4 листопада залишилося менше 40. Відповідно, і крива цін тримається на рівні.
NB: За даними Мінагрополітики, у 2022/23 МР станом на 2 листопада Україна експортувала 5 мільйонів 100 тисяч тонн пшениці (із прогнозованих Міністерством сільського господарства США 11 мільйонів тонн), що на 60% поступається торішнім темпам.
З минулого року в нас залишається близько 2 мільйонів 900 тисяч тонн пшениці, призначеної для експорту. Окрім того, цього року зібрано 19 мільйонів 400 тисяч тонн пшениці нового врожаю, з них близько 7 мільйонів тонн — для закриття внутрішнього попиту. Відповідно Україна має зараз майже 15 мільйонів 300 тисяч тонн експортної пшениці, зазначають в УКАБ.
За останніми даними SPIKE BROKERS, попит на пшеницю дещо зменшився. Значні коливання на біржах за останні дні не давали впевненості трейдерам щодо перспектив ціни. Попри це, в країнах Балтії та Східної Європи обсяги запиту на фураж практично не змінилися.
— Через війну в Україні, всі логістичні витрати, страхування та ризики бере на себе українська сторона, та ще й пропонує привабливу ціну. В протилежному випадку закупівля української продукції здійснюватися не буде. Якщо «зерновий коридор» закриється, то зменшена експортна пропускна здатність та надлишкова пропозиція на ринку призведе до ще більшого зниження цін, — ділиться дослідженнями експертка УКАБ Світлана Литвин. — У випадку роботи «зернового коридору» ціни можуть далі зростати, однак вони все одно залишатимуться нижчими порівняно зі світовими.
Останнім часом мало згадують про вирощування зернових на окупованих територіях, а особливо, про реалізацію урожаю із звільнених земель. Цієї теми торкнувся народний депутат України, секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише UkrAgroConcult.
NB: Найбільшою проблемою аграріїв, які працюють на цих землях, є логістика, що зросла у кілька разів. З іншого боку, як зауважує Іван Чайківський, ринкова вартість зерна, навпаки, знизилася до критичного рівня, що поставило фермерів у складну ситуацію. Одним із заходів, що могло б вирішити проблему, може стати організація евакуаційних поїздів для зерна.
— На деокупованих територіях за одну тонну пшениці пропонують 1-1,5 тисячі гривень. Це не покриває навіть витрат на збирання врожаю, не кажучи вже про його зберігання чи транспортування. Я не прихильник таких ідей — це дисбалансує ринок. Але аграріям на деокупованих територіях ми маємо протягнути руку допомоги. Фактично зерно з цих територій необхідно евакуювати, а централізовано це можна зробити лише з використанням залізничних поїздів, — наголошує Чайківський.
Вивезене з деокупованих територій зерно суттєво не вплине на світові тенденції, але допоможе вижити українським аграріям, котрі вже багато втратили.
Стійкий сонях тримає ціну
Кілька слів про соняшник, котрий упродовж кількох днів взагалі не відреагував на заяву країни-агресора і тільки 1 листопада подорожчав на 475 гривень за тонну і далі продовжив зростати в ціні, попри те, що зерновий коридор відновив роботу.
— До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія була найбільш експортованим українським продуктом, практично все вирощене насіння соняшнику перероблялося на олію і далі близько 10% споживалося в Україні, а 90% експортувалося, — зауважує експертка УКАБ Світлана Литвин. — Частка української соняшникової олії на світовому ринку становила 31%. Через блокування морських портів російськими військами та неспроможність здійснювати подальший експорт переробка насіння соняшнику призупинилася, надлишкова внутрішня пропозиція призвела до зниження цін. Експорт поступово почав відновлюватися, однак значно дорожчала логістика у порівнянні з довоєнним часом і платить її саме аграрій. Окрім того, залишок врожаю 2021 року та надходження врожаю 2022 року все ще створюють надлишкову пропозицію на ринку, що не дозволяє ціні повністю відновитися.
Через ускладнення логістичних шляхів та інших факторів війни експорт значно знизився, що вже відображається, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. За час роботи зернового коридору було експортовано 0,5 млн тонн насіння соняшнику, повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. Але в теперішніх обставинах Україна отримує значно меншу експортну виручку, зменшуються обсяги внутрішньої переробки, оскільки витрати вітчизняних виробників суттєво зросли й виробництво стало економічно не вигідним.
Втім, в УКАБ кажуть, якщо «зерновий коридор» продовжить свою роботу в обсягах, яких вдалося досягти в вересні/жовтні 2022 року, то олієжирові підприємства зможуть повністю переробити вирощене насіння соняшнику. Припинення роботи «зернового коридору» зменшить обсяги переробки і, відповідно, в нас будуть формуватися залишки, вважають експерти.
NB: Зараз збір насіння соняшнику ще триває і зібрано врожай 87% посівних площ (станом на 04.11.22). За попередніми оцінками врожай насіння соняшнику в 2022 році становитиме 10,7 млн т, що на 28% менше середнього врожаю за 3 останні роки.
— Від початку роботи «зернового коридору» експорт соняшникової олії почав відновлюватися і експорт насіння соняшнику зменшився. Якщо призупиниться робота «зернового коридору», наявність додаткового експортного мита буде змушувати аграріїв пропонувати свою продукцію по ще нижчій ціні, що в подальшому може призвести до значного скорочення посівів соняшнику. В такому випадку сільгоспвиробники залежатимуть від переробників, — каже Світлана Литвин.
Однак експерти наголошують, що на світовому ринку немає такого попиту на насіння соняшнику, щоб повністю вивезти весь вирощений врожай. Проте, наявність можливості частково експортувати насіння соняшнику дозволить аграріям отримувати більш оптимальну ціну, що наразі надважливо через обмеженість обігових коштів та потенційне значне скорочення посівів через це в наступному році.
Соняшник, зазначають SPIKE BROKERS, тримався рівнів попереднього тижня без особливих змін. Врожай 2022 поступово переважає в пропозиції. Ринок досить насичений продукцією, саме тому деякі покупці переключають свою увагу на постачання у грудні.
Через значну волатильність ріпаку на біржі, покупці обережно розглядають пропозиції. Деякі переробники вже завершують програму із ріпаку та будуть поступово переходити на переробку соняшнику. Попит зосереджений на дальні періоди постачання — лютий/березень.
Пропозиція сої значно перевищує попит переробних заводів в Європі. Покупці поступово заповнюють свою потребу і розглядають закупівлю вже на січень-лютий.
Попри намагання агресора, експорт відбувається залізничним, автомобільним транспортом та морем через Чорноморські порти та порти річки Дунай. Загалом, станом на початок листопада за час роботи зернового коридору з українських портів вийшло 423 судна з 9 млн 700 тонн вантажу. Для порівняння, за той же період, що працює зерновий коридор, альтернативними шляхами було вивезено 5,4 млн тонн сільськогосподарської продукції. До повномасштабного вторгнення 70% українського експорту здійснювалося саме через морські коридори.
А як щодо приберегти до вигідніших цін?
Зважаючи на те, що сумарна ємність зруйнованих зерносховищ сягає 6,5 млн тонн виробленої продукції, а ємність пошкоджених перевищує 2,9 млн тонн потужностей одночасного зберігання, перетримати зерно буде непросто.
NB: У цьому плані міжнародні партнерські організації реалізують програми забезпечення сільгоспвиробників рукавами для зберігання зерна, вітчизняний виробник — ТОВ «Планета Пластик», що постав з руїн, також не відстає і на повну виробляє цю необхідну продукцію.
Зберігати — добре, але за що сіяти — на обмежену можливість продати зерно аграрна спільнота відреагувала зменшенням на 40% посівних площ під озимими культурами, повідомили в МінАПК. Йде до того, що наступного року хліб буде в ціні. А продавати його за безцінь на корм худобі чи зберігати, що теж таїть у собі немало ризиків, вирішувати господарям.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
