Слово «пестициди» у багатьох українців асоціюється з чимось жахливим, хімічним і взагалі шкідливим. Чи так це насправді? І чому критично важливо дотримуватися регламентів застосування препаратів? Grow How розібрався, чи настільки страшний гербіцидний чорт, як його малюють.

Що таке засоби захисту рослин для звичайних людей? Хімія. А все, що хоч краєм букви ставиться до цього сегменту виробництва, як мінімум, шкідливе для здоров’я людини, небезпечне для навколишнього середовища. Багато хто досі вважає, що «чисте» яблуко це яблуко із черв’яками.

Але чи потрібно боятися пестицидів? І яку реальну шкоду вони можуть завдати? Про це під час семінару «Засоби захисту рослин від лабораторії до ринку» від Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в України та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів керівник групи Агроцентр відділу технічної підтримки продажів, BASF Сергій Кучеров.

— Потреба в засобах захисту рослин була усвідомлена ще за 400 років до н.е., — говорить Сергій Кучеров. — Звичайно, в стародавні часи рекомендували смішні речі. Наприклад, для лікування раку плодових дерев радили змішувати коров’ячий гній з глиною. Найсмішніше, що коли я вчився в інституті, один із способів лікування чорного раку був таким же: зачистити ушкоджену ділянку деревини, змішати в пропорції 1:1 коров’як і глину, замазати пошкоджену ділянку і замотати її. З розвитком прогресу з’являлися нові засоби захисту. Були часи, коли хвороби рослин лікували дуже сильними отрутами на основі ртуті і миш’яку. Один невірний рух — і страждали ті, хто ці засоби захисту використовував.

Лікнеп: що таке пестициди?

Груп пестицидів дуже багато. Найпоширеніші: гербіциди (46%), фунгіциди (31%), протруйники насіння (10%), інсектициди (9) та інші (4%), куди якраз входять агрохімікати. З усього цього найбільш небезпечні для людини інсектициди і родентициди.



Чому? Тому що гербіциди націлені на боротьбу з рослинами. Фунгіциди працюють виключно в царстві грибів. Інсектициди і родентициди борються з комахами і гризунами. Тобто, з представниками царства тварин, до якого належимо й ми. Не можна сказати, що всі інші пестициди це вітамінний бальзам. Але головної шкоди можуть завдати саме інсектициди і родентициди

— Іноді ми чуємо, що начебто фермер вносив гербіциди і отруїв півсела — повірте, це складно здійснимо, — запевняє Сергій Кучеров. — Процеси, на які діють гербіциди, в людських організмах просто не відбуваються. Інша ситуація з інсектицидами та родентицидами — вони викликають понадзбудження нервової системи, або, навпаки, блокують проходження імпульсу. А нервова система є і у нас, і у комах. Родентициди виступають антикоагулянтами. І є ризик прямого шкідливого впливу на людину. Зараз агрономи відійшли від агресивних діючих речовин. Якщо середній клас токсичності всіх засобів захисту рослин в 80-х роках в Україні був 2,8 з 4-х (де 1 — найбільш небезпечний), то зараз — 3,1. І все компанії-виробники пестицидів постійно працюють на мінімізацію токсичності. Зараз в агрономії вже не використовуються сильні отрути.

Найімовірніший отруйник це родентицид. Тому що отруєні приманки, брикети або отруєне зерно розкидається прямо на землю. Тут дуже важливо регламентне використання пестициду.

NB: Виробники брикетів роблять все, щоб ніхто не отруївся. У деякі засоби додається спеціальна речовина в 1000 разів гостріше перцю. Якщо навіть найменша крихта потрапить людині в рот, вона буде довго плюватися і точно таке не проковтне. А ось гризуни гостроту не відчують. І спокійно з’їдять отруту.

Пестициди і навколишнє середовище

Існує термін «персистентність» можливість засобу залишатися в ґрунті. Наш фермер хоче, щоб препарат, який він вніс одноразово, захищав від всіх хвиль бур’янів до кінця сезону. А це якраз і небезпечно для навколишнього середовища, адже якщо препарат зберігається в ґрунтових водах, то він може поширюватися на інші ділянки, випаровуватися і потрапляти в атмосферу. Відомий факт ДУСТ знайшли в тілах північних пінгвінів. Це говорить про величезну персистентність цієї речовини вона практично не деградує.

Як відбувається деградація? Будь-яка діюча речовина розкладається, як правило, в результаті хімічного або біологічного процесу. Наприклад, вступає в реакцію з якимись хімічними частинами ґрунту, відбуваються реакції обміну, і речовина втрачає свою пестицидну активність. Уявіть, що будь-яка діюча речовина це молекула. Якщо відібрати від неї хоча б один атом, вона відразу втратить свою активність. Вступаючи в реакцію обміну, діючі речовини деактивуються. Або вони стають їжею для бактерій.

— У компаніях-виробниках дуже уважно стежать за персистентністю товарів, —розповідає Сергій Кучеров. — Наприклад, в одній з компаній був споруджений спеціальний тестовий майданчик — вирізаний куб землі 2х2 метра. Через нього пропускали робочі розчини, імітуючи їх потрапляння в ґрунт. Він стояв під відкритим небом, на нього лив дощ, осідав туман. Все, як у реальному житті. І хіміки з агрономами стежили, яка вода витече з куба на виході. Чи буде вона чиста, без цієї діючої речовини? Або вона залишилася і потрапила в ґрунтові води?

NB: На упаковках всіх препаратів обов’язково вказується, як мінімізувати шкоду на навколишнє середовище. Як правильно утилізувати тару, в який час потрібно використовувати гербіциди. І що потрібно обов’язково стежити, щоб під час і після обробки не було дощу. Щоб препарат не потрапив в ґрунтові води.




Чи прислухаються агрономи до цих регламентам? Про це поговоримо трохи пізніше.

Вплив на врожай

Які тут є небезпеки? Пестицид для рослини чужорідна речовина. І рослина буде намагатися його позбутися. Коли ми щось з’їдаємо, наша ферментативна система перетравлює і виводить надлишки всього, що в нас потрапляє. І у рослин теж є така система. Наприклад, коли рослина перебуває в стресі, не можна застосовувати гербіциди. Чому? Тому що активність ферментації і навіть відтоку клітинного соку падає. І рослина не може позбутися пестициду і отруюється. Тому дуже важливо дотримуватися регламенту використання засобів захисту рослин.

Регламент і недбалість

Будь-який засіб, пральний порошок або гербіцид, потрібно використовувати відповідно до рекомендацій виробника. Не дотримали регламент засіб не спрацював або, що ще гірше, завдав шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, на упаковці гербіцидів завжди прописано, за скільки днів до збору врожаю можна використовувати засіб. Термін може бути від 20 до 50 днів. За цей час гербіцид точно вийде з рослини. Ці цифри мають дворазовий буфер. Якщо написано, що 20 днів значить, уже через 10 днів препарату в рослині не буде.

Також в регламенті прописуються норми препарату, кратність обробок, термін очікування результату.

— Але наші фермери на регламенти уваги не звертають, — каже Кучеров. — Яка різниця, що там зазначено? Як з’явився час, щоб обробити поле, так я і виїхав. Яка погода, чи йде дощ — вже друге питання. Проста статистика: якщо використовувати препарат вчасно, на ранній стадії захворювання, то отримаємо 100% результат. Якщо є 5% прояви хвороби, ефективність препарату знижується до 75%. І фермер витрачає гроші і недоотримує результат.

Які наслідки недотримання регламенту? По-перше, немає ефективності. Препарат внесли, а амброзія не загинула. Чому? А тому що гербіцид застосували дуже пізно, і амброзія переросла. Або використали препарат для однієї культури на іншу. Або не врахували силу вітру і налаштування обприскувачів, і препарат знесло з потрібної ділянки.

— У минулому році на Дніпропетровщині загинуло кілька десятків тисяч сімей бджіл. Загинули вони через порушення регламенту використання інсектицидів на ріпакових полях. Препарат розбризкали якраз тоді, коли бджоли запилювали квітучі рослини. У Запорізькій області нещодавно відбулося масове отруєння птахів і тварин. Не виключено, що це сталося через брикети і приманки, які розкидали по полях, але не загребли в землю. В результаті отрута стала доступна для птахів і передалася далі по харчовому ланцюжку.

Ще один наслідок неправильного використання препаратів резистентність, коли у рослин виникає стійкість до гербіциду. Це відбувається, коли, наприклад, фермер намагається здешевити процес і знижує норми гербіциду. Це перший крок до появи стійких штами.

Як В Україні регламентується використання ЗЗР?

По-перше, законом України. Але він визначає лише політику держави. Всі регламенти прописані в Державних санітарних правилах про транспортуванню, зберіганню і використанню пестицидів. Якби агрономи до них дослухалися, то ситуація з екологією в країні покращилася. Наприклад, варто читати етикетку перед тим, як використовувати засіб.

— Важливий критерій оповіщення, — говорить Кучеров. — При наземному обприскуванні потрібно оповістити населення за дві доби і розвісити таблички з попередженнями. Скільки я їздив по полях — жодного разу не бачив жодної. При авіавнесеннях, за правилами, навколо полів повинні бути буферні зони, на випадок, якщо препарати здує вітер. І теж обов’язково оповіщення населення. На ділі ніхто не робить нічого.


Який висновок? Гербіциди звичайно, хімія. Але якщо використовувати їх за усіма нормами, то вони покращують життя, а не навпаки. Як вмовити аграріїв дотримуватися регламентів? Особливо, коли нехтування правилами і нормами залишаються безкарними? Сергій Кучеров вважає, що допоможе страх і посилення законів. А як вважаєте ви?

Цікавий факт

Чи замислювалися ви, чому фрукти на прилавках магазинів виглядають, як на картинці, і потім довго не псуються? Зараз існує технологія закладки продукції на зберігання, яка передбачає обробку контактними або трансламінарними препаратами. Вони не потрапляють глибоко в плід, захищаючи, по суті, шкірку рослин. Завдання цих речовин захистити плоди від літаючих спор, які викликають гниття.

— Ці речовини збираються у восковому шарі, — пояснює Сергій Кучеров. — Тому перед тим, як з’їсти яблуко, гарненько його помийте і ще краще витріть. Так ви фізично зітрете цей восковий наліт, в якому зібрані активні речовини. Щоб напевно — очищайте фрукти і овочі від шкірки.

Питання руба: Чи можуть всі продукти стати органічними?

Зараз в моді органічні продукти. Але чи можемо ми говорити, що незабаром аграрії забезпечать людство виключно органікою? На жаль, зараз ні.

— Наведу приклад. У Медичній енциклопедії існує таке поняття, як п’яний хліб, — каже Сергій Кучеров. — Це вживання хліба, виготовленого з зерна, пошкодженого фузаріозом (захворювання зернових колоскових культур, що викликається грибами роду Fusarium, — ред.). Він викликає інтоксикацію організму людини, а симптоми схожі з алкогольним сп’янінням. За статистикою, вживання хліба з такого зерна в 1930-50-і роки призводило до сплесків захворювань і навіть летальних наслідків. Реалії 2018-го року: в період збору врожаю, в липні, в більшості регіонів України пройшли дуже рясні дощі. Зерно не встигли зібрати. Поля чорніли на очах. І не від пилу. Так виглядав масовий розвиток сапрофітної мікрофлори (харчується мертвим органічним матеріалом, що розкладається – ред.). У підсумку за якістю зерно відповідало другому класу, але через сапрофітну мікрофлору його не приймали елеватори. Ціна на заражений продукт різко впала вниз. Через це дуже сильно постраждали великі агровиробники. Якби фермери вчасно обробили поля фунгіцидами, вони б такої ситуації уникнули.

NB: Україні щорічно втрачає 20-30 відсотків урожаю саме через неефективне протистояння шкідливим організмам. Сюди включають шкідників, бур’яни і хвороби.

Ольга Кромченко

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram