Вітчизняні сільськогосподарські культури можуть втратити конкурентоспроможність на світових ринках. Така загроза в аграрному секторі виникла через те, що вже п’ять років заблоковано ввезення 95% інноваційних засобів захисту рослин для випробувань та наукових досліджень. Виправити цю ситуацію можна лише за умови, якщо парламентарі нарешті розглянуть законопроєкт №2289.

Про це заявили представники провідних бізнес та аграрних асоціацій під час пресконференції «5 років простою: чи отримають аграрії нарешті доступ до інноваційних ЗЗР», яка відбулася в пресцентрі «Інтерфакс-Україна».

Зі слів учасників дискусії, законопроєкт №2289 покликаний скасувати інтегровану у 2015 році норму статті 4 Закону України «Про пестициди й агрохімікати». Вона передбачає, що препарати, які завозять в Україну, мають бути обов’язково зареєстровані у країні, де їх виробляють. Відтак ця норма блокує ввезення інноваційних засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень вже протягом п’яти років.

У першому читанні законопроєкт прийняли торішнього грудня. Відтоді документ виносився на розгляд Верховної Ради п’ятнадцять разів, однак його й  досі не прийняли. Таке зволікання негативно впливає не лише на розвиток вітчизняного аграрного сектору, а й всієї економіки та екології, переконаний  перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Щорічно ми фіксуємо волативність і непередбачуваність погодних умов, – повідомив міністр. Торік, приміром, у певних регіонах зафіксували найбільшу за 25 років засуху. Цьогоріч навпаки маємо велику кількість опадів. А це, відповідно, передбачає зовсім іншу схему захисту рослин, включаючи боротьбу зі шкідниками та грибковими захворюваннями. Щоб миттєво реагувати на мінливі погодні фактори, аграрії повинні мати широкий спектр інноваційних засобів захисту  рослин. Але, на жаль, через блокування доступу до випробувань інноваційних препаратів наші сільгоспвиробники фактично не можуть бути такими гнучкими і швидко реагувати, як, наприклад, це роблять фермери за кордоном. Зважаючи на те, що з кожним роком волативність збільшується, це може призвести до втрати конкурентоспроможності та ринків. Тому міністерство агрополітики закликає парламентарів розглянути законопроєкт № 2289 у найстисліші терміни.

Микола Кучер, народний депутат, член депутатської групи «Довіра» назвав законодавчу норму відверто лобістською, прийнятою 5 років тому в інтересах окремих підприємств, які в більшості торгують генеричними засобами захисту рослин за ціною сучасних ефективних та екологічно безпечних препаратів.

Обмеження доступу наших вчених до передових світових розробок призводить до того, що на українському ринку пропонують тільки застарілі препарати, а вони менш безпечні як для людей, так і для навколишнього середовища, наголосив нардеп. Нині існують вже такі препарати, яких на один гектар достатньо тридцять-п’ятдесят грамів, в той час, коли старих засобів захисту потрібно кілька кілограмів. У сучасному світі розробка і використання ефективних та екологічно безпечних інноваційних препаратів – це вимога часу і життєва необхідність. Натомість українські аграрії вже п’ять років позбавлені такої можливості.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон зауважив, що саме через таку ситуацію вітчизняні сільгоспвиробники зазнають економічних збитків та щорічно недоотримують близько трьох мільярдів гривень.

Бур’яни, шкідники та хвороби поступово набувають резистентності до засобів захисту рослин. Відтак старі препарати стають менш ефективними. Таким чином, оновлення препаратів і надходження нових розробок є запорукою успішного ведення сільського господарства. На жаль, в Україні цей процес заблокований вже п’ятий рік, і ми не можемо проводити дослідження інноваційних препаратів у відповідних наукових установах та організаціях. А це негативно відбивається на конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках,  прокоментував  Роман Сластьон.

Керівник агрохімічного напрямку Європейської бізнес-асоціації Віктор Погорілий відзначив, що такої норми нема в законодавстві жодної розвиненої країни Євросоюзу та світу.

У більшості випадків виробники фізично не можуть проводити  дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже часто там інші кліматичні та географічні умови для розвитку аграрного господарства, відсутні шкідники або цільові культури. Але якби і проводили такі дослідження, то їхні результати не були б актуальними для України, бо враховуються зовсім інші типи ґрунтів, шкідників та хвороб сільськогосподарських культур, підкреслив Віктор Погорілий.

У тому, що законопроєкт №2289 матиме виключно позитивний результат, впевнений і професор Київської школи економіки Олег Нів’євський:

Цей документ, зокрема, стимулюватиме вітчизняні наукові дослідження, оскільки для того, щоб зареєструвати в Україні новітній засіб захисту рослин, його спершу треба випробувати, а це означає, що наукові структури будуть інтенсивно залучені до дослідження цих препаратів.

На думку заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайла Соколова, відсутність закону гальмує розвиток не лише аграрного сектора та науки, а й погіршує екологічну ситуацію.

На жаль, природа так улаштована, що бур’яни та шкідники адаптуються до старих препаратів і ми змушені нарощувати обсяги їхнього  використання. Таким чином, завдяки інтегрованій у 2015 році нормі до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» ми перетворюємо себе на «екологічний Чорнобиль». Замість того, щоб дозволити на одному умовному гектарі провести випробування нового препарату і подивитись, чи буде він ефективним, ми всю країну продовжуємо обробляти старими препаратами зі зростаючою концентрацією. Фактично, ми просто відмовились від того, що називається науковими знаннями. Бо вони набуваються виключно через експеримент. А ми цією поправкою відкидаємо себе у середньовіччя. Дуже хотілося б, щоб це припинилося і законопроект №2289 потрапив на голосування та отримав підтримку, зазначив Михайло Соколов.

Марія БЕЗКОРОВАЙНА

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram