Основне завдання Мінагрополітики на поточний рік – збільшення ліквідності ринку

NOVOSIBIRSK REGION, RUSSIA - AUGUST 18, 2016: Winter wheat harvesting in a field in the Poimennoye village of Toguchinsky District. Kirill Kukhmar/TASS Россия. Новосибирская область. 19 августа 2016. Уборка озимой пшеницы в селе Пойменное Тогучинского района. Кирилл Кухмарь/ТАСС

“Через повномасштабну війну аграрна галузь України отримала значні збитки, але однією із суттєвих втрат аграрної галузі України є сповільнення динаміки розвитку сільгоспвиробництва”, — підкреслив міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський під час зустрічі із журналістами.

І йдеться не тільки про значне зменшення ужинку, хоча різниця порівняно з 2021 роком теж вражає: понад 60 млн тонн закладених у комори зернових та олійних культур урожаю-2022 проти 108 млн тонн збіжжя-2021. Внаслідок активних бойових дій втрачено високу динаміку розвитку галузі, зупинено багато перспективних проєктів, і, як зауважив міністр, цей фактор матиме негативні наслідки ще впродовж кількох років — навіть за найкращого розвитку подій на фронтах та якнайшвидшої перемоги над ворогом.

Орієнтовно 20% орних земель, на яких вирощували ранні зернові, знаходиться під окупацією. В Мінагрополітики вважають, що ці поля потребуватимуть тривалого розмінування, значно складнішого, ніж звільнені землі Київщини та Чернігівщини. Микола Сольський зазначив, що у надскладних обставинах фермери України показали небувалу згуртованість та стійкість, попри усі проблеми, майже всі доступні для господарювання землі були засіяні і на більшості з них зібрано урожай. Також станом на кінець 2022 року переважна кількість фермерів виплатила пайовикам орендну плату за землю.

— Фермер — це не про гроші — це стиль життя, — зауважив Микола Сольський.

Але кошти завжди важливі. Міністр розповів про очікувані програми підтримки для аграріїв на наступний рік. Уряд продовжить спрощене кредитування за програмою «5-7-9». Також буде продовжена програма безповоротних грантів на створення садів і теплиць. Триватиме співпраця і з міжнародними організаціями — USAID та ФАО, які реалізують програми підтримки для аграріїв.

— Разом із донорськими організаціями в агросектор України планується залучити 2,992 мільярда гривень. З них 1 мільярд гривень — гранти на розвиток садів та теплиць, 432 мільйонів гривень передбачено надати на компенсацію кредитних коштів у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», виплати за гектар та голову ВРХ, зокрема, 50 мільйонів гривень із цієї суми плануємо витратити на підтримку енергозабезпечення елеваторів. Сподіваємося, що цього року запрацює і спільна із фінансовими донорами програма, якою передбачено залучення 1 мільярда гривень пільгових кредитів для великих та середніх агропідприємств.

Також Микола Сольський повідомив, що у 2023 році Мінагрополітики продовжить курс на дерегуляцію, реформу меліорації, розвиток переробки, міжнародну співпрацю та євроінтеграцію.

Якщо минулого року головним завданням Мінагрополітики було відновлення експорту продукції, то на цей рік основна мета відомства — збільшення ліквідності ринку. Українським  сільгоспвиробникам не вистачає коштів, і потрібно вирішувати цю проблему.

Позитивні сподівання на 2023 рік:

• якщо не відбудеться ніяких значних змін на світових ринках, то  збережуться хороші ціни на зерно;

• вже з середини весни здешевшають логістичні витрати.

У Мінагрополітики прогнозують, що цьогоріч в Україні зберуть ще менший вал зернових та олійних культур, ніж у 2022.

— Кукурудза має високі ризики зменшення площ посіву. Зокрема, через високі ціни на азотні добрива вже спостерігаємо зменшення обсягів їх закупівлі аграріями. Окрім того, ми бачимо, що подекуди “кукурудзяні” жнива ще тривають. На весну ці площі не будуть готові до сівби, фермери сіятимуть на них соняшник та сою, котрі мають менший потенціал урожайності, — пояснив Микола Сольський.

Загалом, підсумовуючи минулий рік, міністр зауважив, що українцям вдалося не тільки виростити хліб та спростити чимало процесів, які роками гальмувалися з різних причин, а й отримати вотум довіри. На європейському ринку — у вигляді відміни квот. Наразі відповідно до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, Мінагрополітики має зобов’язання виконати 696 завдань, що становить 30,8% від загальної кількості (2259) для України.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram