У «Дискусійному Клубі Полтава» за інформаційної підтримки онлайн-журналу GrowHow.in.ua • [ Як вирощувати ] 10 березня 2018 року відбулася дискусія на тему: Органічне землеробство краще традиційного?
Чому така тема?
Мільйони років на нашій планеті росли ліси, степи і луки. Земля не знала плуга, і її ніхто не удобрював. Більш того, її родючість зберіглася за більш ніж 6000 років так званого культурного землеробства.
NB: І тільки в двадцятому столітті через неправильне поводження з земельними угіддями їх родючість почала неухильно знижуватися.
Крім того, якщо, наприклад, в середньовіччі була важлива кількість їжі, то сучасні технології вирішили цю проблему, але створили іншу — її якість.
Добрива, пестициди, ГМО-культури поставили під загрозу стан екології та здоров’я людей. І тепер ми черговий раз озираємося в далеке минуле, щоб почерпнути найцінніше і природне з колишніх технологій, щоб зібрати їх воєдино з сучасними досягненнями сільського господарства і створити концепцію органічного землеробства.
Що таке органічне землеробство?
Наведемо кілька основних принципів.
По-перше, землю потрібно розпушувати не глибше ніж 5 см, але не орати.
NB: Адже земля має складну біоструктуру, пронизана безліччю коренів, в ній живе величезна кількість черв’яків і мікроорганізмів.
По-друге, у природі немає оголеної землі, вона завжди чимось прикрита. Незахищений ґрунт перегрівається і дуже швидко втрачає вологу. Після дощів перетворюється в бруд і перестає дихати. Промерзає при заморозках і надалі піддається ерозії. Але мульчування вберігає ґрунт.
І, найголовніше, по-третє — агровиробництво без хімічних добрив і пестицидів.
Але у органічного землеробства є як прихильники, так і противники. Відтак, що краще: органічне чи традиційне землеробство?
До речі, під традиційним землеробством розуміється таке вже для нас звичне землеробство із застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, ГМО й інших чудес традиційної науки і технології.
Дискусія відбувалась за правилами «Дискусійного Клубу Полтава»: у ній участь брали дві сторони (ствердження і заперечення). На стороні органічного землеробства був Сергій Крижанівський (фахівець з маркетингу, дискусійне прізвисько Еволюціонер), а традиційне — підтримував Олександр Золотухін (консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, дискусійне прізвисько Кіхот).
Де ж істина?
Органічне землеробство дає людству здорову та безпечне їжу.
Ще батько медицини Гіппократ говорив, що ми — це те, що ми їмо. Доктор Стівен Келлі з групою науковців з Оксфордського університету науково підтвердили це твердження, прийшовши до висновку, що наше харчування здатне змінювати послідовність генів і будову геному.
NB: Сьогодні новітні технології агробізнесу більше турбуються про врожайність, а ніж про безпеку вирощуваної продукції.
Наприклад, розвиток гербіцидів активно почався після Другої світової війни. З початку їх використання науково-дослідні установи штату Техас, а також їх колеги з Бейлорського медичного коледжу дійшли до висновку, що їх використання стало причиною низки рідкісних захворювань, зокрема порушень ендокринної системи.
Звичайно, виробники добрив і хімікатів, за їхніми словами, працюють над зниженням небезпеки своєї продукції. Водночас наука не здатна об’єктивно гарантувати її безпеку, зважаючи на як невивченості етіології захворювань, так і недостатню наукову базу щодо впливу хімікатів на здоров’я людей.
Природно, що продукція органічного землеробства за замовчуванням більш безпечна. Однак у неї є істотний недолік — це ціна, в силу більшої трудомісткості процесу її вирощування і більш низької врожайності, порівняно ГМО-культурами і, вирощеними за технологіями із застосуванням хімічних добрив і ЗЗР.
NB: Сьогодні екологічно чиста їжа стала продуктом преміум-сегменту, споживати який можуть дозволити собі далеко не всі.
Тобто, агротехнології змусили людство робити вибір, який для більшості населення планети однозначний — воно приречене вживати небезпечну їжу. Наскільки розумна і неминуча така ситуація харчового геноциду? За найскромнішими підрахунками Земля може прогодувати близько 10 мільярдів людей. І відповідаючи на питання, яка їжа буде їм доступна, потрібно розуміти той факт, що якість їжі — це стратегічне питання, без вирішення якого майбутнє цивілізації досить невизначено.
Ослаблення конкурентних переваг в справі продовольства. У статті А.П. Данилова «Кримінологічні галузі як життєва необхідність» йдеться: «Британський науковець Девід Кінг (David King), який до останнього часу займав посаду головного наукового радника при уряді Великобританії, заявив, що повернення до органічного землеробства підходить для розвинених країн, які стикаються з проблемою надлишку продовольства. Впровадження американськими неурядовими організаціями та ООН цієї «моди» в Африці призвело до «руйнівних наслідків». Практика органічного землеробства щорічно коштує життів 700 тисячам жителів Африки».
NB: Тобто, пропаганда органічного землеробства в певній країні знижує валовий збір врожаю. Тому продовольства в такій країні може не вистачати, що загрожує продовольчій безпеці світу.
Водночас, саме завдяки традиційній системі ведення сільського господарства людство змогло задовольнити продовольством населення планети, що постійно зростає: тільки за останні 50 років відбулось збільшення з 3 до 7 млрд людей. На збільшених за цей період на 10% сільськогосподарських площах аграрне виробництво змогло втричі збільшити обсяг продукції. Про це пишуть науковці у статті «Традиційне і органічне сільське господарство: аналіз порівняльної ефективності з позиції концепції сталого розвитку».
NB: До речі, науковці провели порівняння врожайності органічного і традиційного землеробства (пшениця, ріпак і картопля, Німеччина, 2011 рік). Урожайність традиційного приблизно удвічі перевищує органічне.
— Органіка становить менше 1% світових обсягів харчових запасів. Так що органічна броколі не вирішить проблему харчування в світі і не врятує природні ресурси нашої планети, — сказав якось Йон Фоулі, директор Інституту навколишнього середовища при Університеті Міннесоти і член Наукової ради з охорони природи.
Таким чином, як йдеться у статті «Органічне землеробство гірше традиційного»: «…повний перехід сільського господарства на органічні рейки здійснимий тільки при якійсь глобальній епідемії, яка неабияк прорідила би населення планети…».
Органічне землеробство зберігає ґрунт і екологію в цілому.
Небезпека традиційного землеробства полягає не тільки в тому, що хімікати проникають в їжу, але й у тому, що вони мають властивість накопичуватися в навколишньому середовищі, погіршуючи екологічну ситуацію.
За відносно короткий відрізок часу використання мінеральних добрив значно зросло.
NB: Ще в 1953 році виробництво мінеральних добрив у всьому світі становило 21 млн. т, а вже упродовж наступних 20 років зросло в 4 рази, і до початку 70-х років досягло 80 млн. т на рік.
Більш того, асортимент добрив і агрохімії постійно розширюється. У Великобританії, за неповних 10 років використання азотних добрив, вміст нітратів в річкових водах збільшився на 48%. Як наслідок, більш ніж в ста системах централізованого водопостачання нітрати перевищили концентрацію 50 мг/л, безпечна межа яких навіть за нинішніми, дещо завищеними стандартам, становить не більше 45 мг/л.
І це тільки нітратні добрива, а є ще фосфатні, калійні та інші. Не менш агресивні для всього живого і гербіциди. Є припущення, що вони часто стають причиною виникнення онкологічних захворювань і серйозних порушень в роботі ендокринної системи, несуть загрозу для птахів, що харчуються комахами та живуть на полях.
Органічне землеробство базується не тільки на невикористанні агрохімії, але й на дотриманні сівозміни. Такі культури як соняшник, кукурудза вкрай виснажують ґрунт, їх сівбу варто чергувати з бобовими. Так само як і використовувати так званий сидеральний пар — коли з основною культурою почергово розміщуються картопля, капуста, суріпиця, ріпак, гірчиця біла, жито, овес. А хоча б раз в три роки залишати землю під пар, щоб вона відновила свої ресурси.
Стале сільське господарство. У статті «Традиційне і органічне сільське господарство: аналіз порівняльної ефективності з позиції концепції сталого розвитку», під редакцією групи авторів, зазначено, що на початку 2000 р. в ЄС виникла європейська ініціатива зі сталого розвитку в сільському господарстві. Сталий розвиток передбачає оптимізацію одночасно за трьома напрямками:
- Екологія;
- Економіка;
- Соціальна сфера.
Екологія — це оптимальний вплив на клімат (зменшення викидів парникових газів), економне, поновлюване використання ресурсів, підтримання високого біорізноманіття, захист ґрунту.
Економіка — висока рентабельність (прибутковість) сільгоспдіяльності, платоспроможність (тобто, здатність обслуговувати борги — кредити), економічна стійкість (стабільність) сільгосппідприємства.
Соціальна сфера — праця і зайнятість (гідні зарплати, соціальні пільги, безпека праці), позитивні зв’язки з громадськістю.
При виконанні всіх цих показників і досягається загальна ефективність. Якщо щось не виконано, то якісь сфери суспільного життя будуть незмінно страждати.
NB: Органічне землеробство зосереджує увагу в першу чергу на екологічній ефективності, на шкоду двом іншим напрямкам. Традиційне ж землеробство внаслідок своєї технологічності, постійному впровадженню інновацій, досягнень сучасної науки повніше виконує всі показники сталого розвитку.
До речі, висока екологічність органічного землеробства теж під питанням. Адже воно, як і традиційне, використовує забір прісних вод, скидає забруднені стічні води, використовує добрива, викидає парникові гази в атмосферне повітря.
NB: Потреба в площах для органічного виробництва значно вища, ніж у традиційного, в середньому вдвічі.
Як вказується у зазначеній вище статті, при органічному землеробстві в середньому на 1 га земельних угідь шкідливий вплив менше, але якщо подивитися шкоду з точки зору одиниці вирощеної продукції, то шкода приблизно така або навіть більша, ніж в традиційному землеробстві.
Підсумуємо: середня тривалість життя в 19 столітті при повному органічному землеробстві становила близько 30 років. Зараз, при традиційному землеробстві — близько 70-80 років. Тому можна дещо відкотитися назад.
Органічне землеробство дає додаткові робочі місця і гарантує стратегічну безпеку аграрного сектора.
Не можна обійти увагою той факт, що більш ніж 75% угідь України займає приватний бізнес. Будь-який приватний бізнес характеризується прагненням до максимальної миттєвої вигоди. Цей фактор є далеко не останнім у формуванні концепції розвитку аграрного господарства в напрямку максимального використання добрив, ЗЗР і ГМО. Сьогодні принцип діяльності такий: чим менше витрати і вище врожайність, тим краще для аграрія. Безпека продукції стоїть на другому плані. Особливість органічного землеробства так само в тому, що воно більш трудомістке, для його функціонування потрібно набагато більше працівників (в основному для прополки і не тільки). Тобто, крім екологічно безпечної продукції, органічний підхід до землеробства дає чимало робочих місць, що завжди буде актуально для державної економіки, але не для приватної.
NB: Родючість ґрунтів знижується, і для їх відновлення в недалекому майбутньому знадобляться значні фінансові ресурси.
Тому Україна в великому обсязі вирощує культури, які сильно виснажують землю, і продають на Захід, де аграрний сектор береже свої природні ресурси. Відтак, очевидно, що з стратегічної точки зору органічне землеробство просто необхідно. Воно збереже здоров’я нації, екологію, дасть робочі місця.
Натуралістична помилка. Цей аргумент підготовлений на підставі глави 4 «Натуралістична помилка» книги кандидата біологічних наук, популяризатора науки, наукового журналіста Олександра Панчина «Сума біотехнології».
Отже, існує міф, що все натуральне, що існує в природі, за визначенням корисно, а все «штучне», створене людиною — потенційно шкідливе. Це і є натуралістична помилка.
NB: Наприклад, в США щорічно виникає понад 40 мільйонів випадків харчових отруєнь, які викликають натуральні хвороботворні віруси і мікроорганізми, що потрапляють у наш шлунково-кишковий тракт разом з натуральними немитими овочами, зеленню, сирою рибою або м’ясом.
У 1996 році непастеризованим натуральним соком компанії Odwalla отруїлося 67 осіб, один з яких помер. У 2011 році в Німеччині отруїлося 3950 осіб, з яких 53 людини загинуло. Джерелом інфекції виявилися вирощені на органічній фермі паростки пажитника, які містили патогенний штам.
NB: До речі, було б чесно, якби продукція органічного землеробства маркувалася написом «Отримано з використанням гною».
Натуральна бліда поганка. Смерть при отруєнні болісна.
Натуральна риба фугу — отруйна.
Шкіра золотий отруйної жаби покрита натуральним нейротоксином (отрутою, що вражає нервову систему).
Найбільш отруйна змія — жорстока змія (пустельний тайпан). До речі, зміїна отрута натуральна.
Енцефалітний кліщ теж вельми натуральний.
До речі, за вагою більше 99% пестицидів, які ми споживаємо в їжу, натурального походження і виробляються рослинами для захисту від шкідників в природному середовищі існування.
Припускаємо, що жителі диких племен могли б нам розповісти, як «добре» їм живеться в органічних умовах, поряд з натуральними малярійними комарами, отруйними зміями, вірусами Ебола і так далі.
Природа анітрохи не мудра, а сліпа, вона нас обов’язково вбиває, а ми завжди намагаємося захиститися — за допомогою інтелекту, технологій і винаходів. Так от насправді, все, придумане і зроблене людиною завдяки своєму інтелекту — найнатуральніше і найорганічніше. Направлене на його краще виживання.
Підсумок аргументів
За органічне вирощування:
- Органічне землеробство дає людству здорову та безпечне їжу.
- Органічне землеробство зберігає ґрунт і екологію в цілому.
- Органічне землеробство дає додаткові робочі місця і гарантує стратегічну безпеку аграрного сектора.
За традиційне:
- Ослаблення конкурентних переваг в справі продовольства.
- Стале сільське господарство.
- Натуралістична помилка.
Загальний підсумок дискусії
Є підстави вважати, що органічне землеробство не зовсім підходить для країн, що розвиваються, адже знижує їх як продовольчу, так і економічну безпеку. Перешкоджає поширенню новітніх технологій в аграрній сфері. Відтак робить її менш конкурентоздатною порівняно з аграрними сферами розвинених країн.
Крім того, органічне землеробство не відповідає концепції сталого розвитку сільського господарства, яке вирішує суспільні проблеми комплексно. Ну добре, покращимо екологію (що далеко не факт), але чи станемо від цього краще жити?
Зрештою, концепція органічного землеробства в своїй основі містить принципову натуралістичну помилку: все створене природою натуральне і добре, а створене людиною — «штучне» і погане. Що зовсім не так.
З іншої сторони, вплив традиційного землеробства на довкілля вважають надто агресивним. Може, таки слід дещо притримати коней та поставити на сучасні технологічні рейки землеробство органічне? Тим паче, що проблему продовольства на сьогодні людство вже вирішило і немає сенсу виробляти більше того, ніж можна спожити. А скільки продовольства викидається на смітники!
Інший величезний плюс органічного землеробства — зайнятість сільського населення. Сільська праця — то стиль, спосіб, сенс життя. Традиційне землеробство це перекреслює. Органічне дає можливості жити.
Олександр Золотухін,
організатор «Дискусійного Клубу Полтава»,
консультант з бухгалтерського обліку і оподаткування
