Минулого тижня народні депутати 255 голосами «за» підтримали в цілому законопроєкт N5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Втім, цей законопроєкт уже встигли назвати кабальним для селян і щодо його норм точиться чимало колізій. Що з цього правда, та на що чекати власникам землі?
Новим законопроєктом було введено термін «мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). У багатьох з’явилось хибне уявлення, що це — новий податок. Але це не так.
NB: Якщо простими словами — це сума податку, яка має бути мінімально сплачена за земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Тобто, мається на увазі встановлена державою мінімальна сума фіскальних платежів, які аграрій повинен додатково сплатити до бюджету за виробництво, реалізацію аграрної продукції, за володіння чи користування сільгоспземлями.
Тут слід нагадати, що подібні спроби введення МПЗ уже були. Так, у 2020 році парламентарі вже намагалися заглянути в гаманці сільгоспвиробників шляхом прийняття законопроєкту No3131. Встановити фіскальне навантаження планувалося через введення поставленого податкового зобов’язання (ППЗ). Проте до розгляду парламентарями цей законопроєкт не дійшов.
NB: Зробити розрахунок МПЗ зараз можна достатньо просто: нормативна грошова оцінка (НГО) помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12. Там, де нормативно-грошова оцінка не проводилась — розрахунок буде зроблено за середніми показниками по кожній області.
Тобто, по суті, це мінімальна сума податків, яку зараз повинні сплачувати сільгоспвиробники в розрахунку на 1 га. Ті селяни, які працюють «по-білому», їх вже сплачують.
– фізична особа сплачує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) з усіх своїх доходів. Також — податок на землю і ПДФО з орендної плати;
– юридична особа — єдиний податок 4-ої групи та як податковий агент — податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з орендної плати та зарплати своїх працівників. Також — єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Таким чином, заявлена головна мета законопроєкту — привести усе у правове поле, і податки почали платити ті, хто раніше працював нелегально, «по чорному».
— Разом з тим, наприклад, податок на прибуток дійсно залежить від результатів господарської діяльності й аграрії мають право його використовувати замість єдиного податку 4-ої групи (ЄП4), але ж цього майже ніхто не робить. Навпаки: аграрії відстоюють своє право продовжувати користуватися ЄП4. Те саме стосується і ПДФО та ВЗ фізичної особи з доходів від реалізації с/г продукції. Їх розмір прямо залежить від врожаю та складає 19,5% суми виручки. Але його абсолютне значення в будь-якому разі значно перевищує встановлений завдяки МПЗ мінімум та складає щонайменше 3000 грн з 1 га. Тому не дивно, що ті одноосібники, які працюють легально, продають свій врожай не як фізичні особи, а як сімейні фермерські господарства, або як звичайні платники єдиного податку 4-ої або 3-ої групи. Тому подібні твердження про те, що аграрії змушені будуть платити податки незалежно від урожаю — маніпуляція, яку використовують противники легалізації, щоб ввести суспільство в оману, нібито випадково «забуваючи» сказати, що так є і зараз, — зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради» (ВАР) Михайло Соколов.
NB: Відомо, що мінімальне податкове зобов’язання становитиме 4% від нормативно-грошової оцінки (НГО) землі у 2023-му та 2024-му роках. А у 2025-му році зросте до 5% від НГО. Нормативно-грошова оцінка у кожному регіоні різна, відтак сума сплачених податків коливатиметься від 1200 до 1500 грн/рік з 1 га. При цьому виручка з 1 га становить від 20 тис. грн до 45 тис. грн/рік і це — на зернових, олійних та технічних культурах. А в разі вирощування овочів, ягід, фруктів — значно більше.
— Якщо середня орендна плата 3 400 грн, то податки з орендної плати складатимуть 663 грн, а земельний податок 275 грн, разом – 938 грн. Якщо зупинитися на цьому, то доплата за гектар складала б 437 грн. Утім, загальна сума сплачених податків охоплює дуже широкий перелік платежів таких як: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових, або цивільно-правових відносинах, єдиний податок та інші. З огляду на це, ймовірність того, що МПЗ буде перевищувати суму платежів для «білого» бізнесу — дорівнює нулю», — говорить співзасновник інвестиційного об’єднання Land Club, експерт із земельних відносин Денис Башлик.
Але може бути й інша сторона медалі — юристи наголошують, що новий законопроєкт реально стане допомогою для середніх та великих агровиробників які справно платять податки, вони позбудуться конкурентів-тіньовиків, а ті, хто не зможе ефективно розпоряджатися землею та платити, будуть активніше продавати свої паї.
Зміни у законопроєкті
Якщо порівнювати з першим читанням законопроєкт No5600, у ньому відбулись відбулися зміни і про них потрібно сказати детальніше. Так, приміром, у законопроєкті було закладено, норму, що МПЗ мало розраховуватись для всіх земель, що знаходяться в обробітку. Пільгу планувалось надати тільки на земельні ділянки до 0,5 га. Проте пізніше, перед першим читанням дану норму замінили на наступну: МПЗ розраховуватиметься лише для земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів. Це означає, що присадибні ділянки в цю категорію не потрапляють.
Втім, якщо ділянка знаходиться за межами населеного пункту, платити все ж доведеться.
Також мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земель дачних, садівничих, городницьких кооперативів. Сюди ж відносяться землі, які дістались у власність чи користування членам цих кооперативів через приватизацію, купівлю, оренду.
Проте головна мета законопроєкту не змінилася. Законотворці вважають, що прийняття законопроєкт дозволить створити правове підґрунтя для:
- протидії схемам з ухилення від оподаткування,
- формування прозорого конкурентного середовища,
- підвищення ефективності використання природних ресурсів.
Було удосконалено редакцію наступних норм, ухвалених в першому читанні. Зокрема:
- врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи-боржника;
- вдосконалено механізм врахування збитків великими платниками податку на прибуток;
- уточнено процедуру обрахунку мінімального податкового зобов’язання на гектар земельної ділянки;
- норми щодо видачі та анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Крім того, до проєкту закону додались декілька норм, що нові спрямовані на підтримку пересічних громадян, а також окремих категорій суб’єктів господарювання.
NB: Окремо можновладцями у законопроєкті було визначено розмір доходу, отриманого від продажу власної сільгосппродукції, що не оподатковуватиметься, — сукупно на рівні 12 розмірів мінімальної заробітної плати (сьогодні це 72 тис. грн). Якщо отриманий дохід перевищує зазначений розмір, то з суми яка перевищує податок все ж заплатити особі доведеться.
Цілком незмінними залишилися норми щодо підтримки населення та бізнесу, що постраждав внаслідок «коронакризи». Як наприклад, запроваджується звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним податком і військовим збором громадян та підприємців, які користуються державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека».
Чи програють громади?
У ВАР вважають, що саме місцеві бюджети першими виграють від впровадження мінімального податкового зобов’язання. Адже єдиний податок 4-ой групи та податок на землю на 100%, а податок на доходи фізичних осіб на 60% надходять до місцевих бюджетів. Згідно з підрахунками експертів ВАР всього держава отримає додатково близько 14-15 млрд грн на рік. І це — лише прямі надходження від зазначених податків. Крім того, буде ще й додатковий позитивний ефект від скорочення обороту тіньового зерна та, відповідно, шахрайства з податком на додану вартість (ПДВ). Причому, переважна більшість цих прямих додаткових надходжень надійде саме до місцевих бюджетів.
Втім, чи реально після вступу в дію законопроєкту No5600 у 2022 році місцеві громади збагатяться, а «батіг» від держави відчують лише тіньовики, а не дрібні фермери та селяни, які вирощують продукцію для власних потреб — покаже час.
Ірина ГЛОТОВА
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
