Посушливе літо 2018 року вимагає відповіді на питання, як адаптуватися фермерам до екстремальних погодних умов, які в майбутньому траплятимуться все частіше в контексті зміни клімату. Великі польові випробування Інституту біорізноманіття Брансвіка Тюнена дали цінну інформацію для вирощування озимої пшениці. Про це пише Topagarar.
Основною причиною зміни клімату є підвищена концентрація СО2 в повітрі. Вуглекислий газ є важливим живильною речовиною для всіх рослин та відповідає за процеси фотосинтезу. Збільшення фотосинтезу може збільшити врожайність, адже більший вміст CO₂ в повітрі також зменшує транспірацію, тобто втрату вологи через листя. Отже, це може привести до того, що рослини будуть краще витримувати посушливі періоди. Але на разі це лише теорія.
Практично споживання води рослинами залежить не тільки від кількості транспірації на лист, а також від загальної площі листя і випаровування води через ґрунт. Як ця складна структура може бути покращена зі збільшенням CO₂, вчені намагалися точніше зрозуміти за допомогою «примусового» збагачення пшеничних полів вуглекислим газом.
В експерименті концентрація CO₂ на посівах озимої пшениці штучно збільшувалася протягом усього вегетаційного періоду приблизно втричі, адже саме такі показники очікуються за сценарієм через 50-100 років.
Водночас вивчався вплив азотних добрив на втрату вологи. При дуже низькому вмісті азоту в ґрунті, рослини показали слабку густоту і на цих ділянках сезонна економія води не спостерігалося. На інших дослідних ділянках рясне внесення азоту привело до щільного росту пшениці в рядках, а економія води склала до 15%. Наслідком таких відмінностей є випаровування. У той час як на ділянках з високою густотою стояння випаровування вологи склало близько 10%, то в іншому випадку при низькому ґрунтовому зарощенні випаровування становило від 40 до 50%.
Отже, підвищена концентрація CO₂ знижує транспірацію, що призводить до вищої вологості ґрунту у верхніх шарах. Однак випаровування ґрунту може знищити цей позитивний ефект, адже якщо земля злегка затінена, води випаровується більше. Це означає, що з додаванням добрива при зростанні концентрації CO₂ і густими рядками озимої пшениці, волога буде менше розтрачуватися через випаровування і залишиться в ґрунті, що допоможе рослинам пережити посуху.
Цей позитивний вплив СО2 на газообмін рослини може бути використаний саме для стимулювання росту рослин.
— Згідно з нашими результатами, немає сенсу зменшувати кількість добрив і, отже, знижувати щільність посівів, щоб зменшити споживання води і адаптувати сільське господарство до більш посушливих умов. Хоча тепер це практикується в південних регіонах, бідних на воду, — зазначив агроном доктор Ремі Мандршейд.
Оскільки в щільних рядках, де ґрунт отримує достатньо тіні, ефективність цільового використання води велика, і позитивний ефект СО2 може спрацювати «на відмінно».
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
